Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 904/8736/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєва І.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКорпорації "Індустріальна спілка Донбасу"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015у справі№ 904/8736/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКорпорації "Індустріальна спілка Донбасу"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"простягнення 21810162,15 грн.за участю представників: позивачаТкаченко С.В., дов. від 08.12.2014, Патон О.О., дов. від 08.12.2014відповідачаГільбурд Р.Ю., дов. від 27.11.2014

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 позов задоволено частково; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" на користь корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" стягнуто 19621880,35 грн. заборгованості, 1712391,05 грн. пені, 822695,19 грн. річних та 48695,75 грн. судового збору; в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення та в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2014, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 змінено; стягнуто: з відповідача на користь позивача 28778576,01 грн. основного боргу, 1712391,05 грн. пені, 822695,19 грн. річних та 68820 грн. судового збору; з позивача в доход державного бюджету 4260 грн. судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог; з відповідача на користь позивача 36540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

11.11.2014 відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 на 5 років.

Заява обґрунтована тими обставинами, що боржник знаходиться у скрутному фінансовому становищі у зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні внаслідок подій на сході держави, ускладнення зовнішніх політичних відносин, зокрема, із Російською Федерацією та введення мита на продукцію відповідача в країнах Митного Союзу; більше 60% ринку збуту відповідача відбувалося на території Російської Федерації; об'єми виробництва зменшились: безшовних труб на 18%, зварних труб - на 39%; збитки підприємства за 9 місяців 2014 року склали 1400609 тис. грн.; внаслідок загального економічного погіршення становища в державі відповідачу значні кошти заборгували контрагенти та незважаючи на активну претензійно-позовну роботу станом на 30.09.2014 дебіторська заборгованість склала 433768 тис. грн.; відповідач не має можливості належним чином здійснити примусове стягнення з підприємств, розташованих у Луганській і Донецькій областях через тривання активної фази АТО, адже значна кількість боржників знаходиться в цих регіонах; разом з тим в Міжнародному комерційному Арбітражному суді порушено провадження у справах про повернення відповідачу грошових коштів в розмірі 24000000 млн. доларів США; для зменшення дебіторської заборгованості відповідачем подані позови до господарських судів України. В обгрунтування своїх доводів відповідач надав суду відповідні докази, що містяться в матеріалах справи. Також заявник вказав, що одноразове стягнення суми боргу може призвести до загрози банкрутства підприємства, його зупинки, неможливості своєчасної сплати податків та зборів, заробітної плати тощо.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 (суддя: Мартинюк С.В.) заяву ТОВ "Інтерпайп Україна" про розстрочку виконання рішення суду задоволено частково; виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 в частині стягнення 28778576,01грн. основного боргу, 1712391,05 грн. пені, 822695,19 грн. річних розстрочене починаючи з грудня 2014 року за наступним графіком: до 15.12.2014- 1739647 грн. 91 коп.; до 15.01.2015 - 1739647 грн. 91 коп.; до 15.02.2015- 1739 647 грн. 91 коп.; до 15.03.2015 - 1739647 грн. 91 коп.; до 15.04.2015- 1739 647 грн. 91 коп.; до 15.05.2015 - 1739 647 грн. 90 коп.; до 15.06.2015 - 1739 647 грн. 90 коп.; до 15.07.2015 -1 739647 грн. 90 коп.; до 15.08.2015 -1739 647 грн. 90 коп.; до 15.09.2015 -1 739647 грн. 90 коп.; до 15.10.2015 - 1739 647 грн. 90 коп.; до 15.11.2015 -1739 647 грн. 90 коп.; до 15.12.2015 - 1739647 грн. 90 коп.; до 15.01.2016 - 1 739647 грн. 90 коп.; до 15.02.2016 -1739647 грн. 90 коп.; до 15.03.2016 - 1739647грн. 90 коп.; до 15.04.2016 - 1739647 грн. 90 коп.; до 15.05.2016 - 1739647грн. 90 коп.

Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач вказав, що при вирішенні питання щодо надання розстрочки не враховано економічне становище позивача, зокрема, його скрутний фінансовий стан, проблеми з реалізацією продукції, надавши відповідні докази, разом з цим повідомив про часткове, у сумі 13052528грн. 46 коп. виконання боржником постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у цій справі, до винесення ухвали місцевого господарського суду, та погодився розстрочити борг у сумі 18329953,79 грн. строком на 6 місяців.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 (судді: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Шробокова Л.П., Прудніков) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 залишено без змін з огляду на її законність та обгрунтованість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 та передати справу на новий розгляд.

Скаргу та додаткові пояснення до неї мотивовано неправильним застосуванням судовими інстанціями статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 22, частини 1 статті 64, частини 3 статті 104, частини 2 статті 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, в порушення яких Господарським судом Дніпропетровської області заяву відповідача розглянуто за відсутністю позивача, неповідомленого належним чином про час і місце розгляду справи, при цьому апеляційним судом ці обставини не з'ясовані; суди не врахували матеріальні інтереси позивача, його скрутний фінансовий стан, наявність у відповідача коштів і майна, на яке можливо звернути стягнення, ступінь його вини у виникненні спору, разом з цим апеляційним господарським судом не розглянуто можливість розстрочення залишку суми боргу у розмірі 18325020,51 грн. на 6 місяців.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу. Усно в судовому засіданні заперечив проти її доводів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 28 778 576,01 грн. основного боргу, 1 712 391,05 грн. пені, 822695,19 грн. річних.

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 на 5 років.

Заяву про розстрочку виконання судового рішення боржник мотивував: скрутним фінансовим становищем у зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні внаслідок подій на сході держави, ускладненням зовнішніх політичних відносин, зокрема, із Російською Федерацією та введення мита на продукцію відповідача в країнах Митного Союзу; більше 60% ринку збуту відповідача відбувалося на території Російської Федерації; об'єми виробництва зменшились; збитки підприємства за 9 місяців 2014 року склали 1400609 тис. грн.; відповідачу значні кошти заборгували контрагенти; незважаючи на активну претензійно-позовну роботу, станом на 30.09.2014 дебіторська заборгованість склала 433768 тис. грн.; відповідач не має можливості належним чином здійснити примусове стягнення з підприємств, розташованих у Луганській і Донецькій областях через тривання активної фази АТО; в Міжнародному комерційному Арбітражному суді порушено провадження у справах про повернення відповідачу грошових коштів в розмірі 24000000 млн. доларів США; для зменшення дебіторської заборгованості відповідачем подані позови до господарських судів України. Також заявник вказав, що одноразове стягнення суми боргу може призвести до загрози банкрутства підприємства, його зупинки, неможливості своєчасної сплати податків та зборів, заробітної плати тощо.

В обгрунтування своїх доводів відповідач надав суду фінансовий звіт за 9 місяців 2014 року, баланс, довідку про рух коштів, копії позовних заяв, прийнятих відповідними інстанціями до провадження.

Враховуючи наведені відповідачем обставини, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість надання заявнику розстрочки виконання рішення у даній справі на 18 місяців з огляду на те, що боржник має значну дебіторську заборгованість, яка в декілька разів більша за заборгованість перед стягувачем, боржник здійснює заходи для її стягнення, що підтверджується копіями позовних заяв, відповідно до фінансового звіту за 9 місяців 2014 року боржник має збиткові показники в розмірі 1400609 грн., одночасне стягнення може призвести до банкрутства підприємства, внаслідок чого значна кількість працівників буде позбавлена робочих місць.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Задовольняючи заяву відповідача про розстрочення виконання постанови на підставі приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції виходив з наведених у ній обставин та взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача; водночас суд врахував майнові інтереси позивача, зменшивши зазначений у заяві відповідача строк розстрочення.

Таким чином, оцінивши належним чином доведені боржником обставини, а саме: наявність дебіторської заборгованості перед боржником, відсутність достатніх грошових коштів на рахунках, наявність кризових процесів в економіці держави та здійснення заходів для можливості погашення заборгованості, суд першої інстанції визнав їх такими, що є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд перевірив врахування матеріальних інтересів сторін при наданні розстрочки та погодився з висновками суду першої інстанції щодо розстрочення виконання рішення на 18 місяців зі сплатою суми боргу рівними частинами по 1739647,91 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2014 року по травень 2016 року, враховуючи зокрема обставини наведені позивачем.

Відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Згідно зі статтями 4-2, 43, пунктами 2 і 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України правосуддя здійснюється на засадах рівності учасників судового процесу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а рішення відповідно до його частини має містити стислий виклад заяв, пояснень, клопотань сторін, обставини справи, встановлені господарським судом, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, відповідно за статтею 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути викладено, зокрема, підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Позиція позивача щодо заяви відповідача про розстрочку виконання постанови викладена у апеляційній скарзі, що міститься у матеріалах справи, до матеріалів якої додані додатки, копії фінансового звіту за 9 місяців 2014 року, балансу відповідача, заяв до органів внутрішніх справ та інформація до органів внутрішніх справ, прокуратури про внесення заяв до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань.

Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції врахував існування обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме, факт наявності збитків відповідача 1400609 тис. грн. (за період з 01.01.2014 по 30.09.2014), які більш, ніж у 2 рази перевищують збитки позивача 642781 тис. грн. (за період з 01.01.2014 по 30.09.2014), факт наявності великої дебіторської заборгованості боржника, вжиття ним заходів по її зменшенню, загрози банкрутства товариства, також взяв до уваги часткового, майже 42%, виконання боржником вищезазначеної постанови на момент розгляду апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду; оцінив усі наявні у матеріалах справи документи та докази, погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши про це в постанові та, відповідно, відхиливши викладені в описовій частині постанови доводи апеляційної скарги, як такі, що спростовуються змістом ухвали суду першої інстанції.

Розглянувши доводи касаційної скарги щодо наявності безумовних підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначає, що за частиною 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач брав участь в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015, в процесі розгляду справи подавав доповнення. Натомість, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, оцінив встановлені місцевим господарським судом докази, на підставі яких прийняте судове рішення та доводи, за якими господарський суд розглянув клопотання і докази відповідача, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією та відповідно до вимог статей 99, 104, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України прийняв постанову.

Також суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який набрав чинності 20.08.2014 за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення заяви про розстрочення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014.

Висновки апеляційного господарського суду відповідають вимогам статті 121 цього Кодексу та грунтуються на належно досліджених матеріалах справи; доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують належно встановлених апеляційною інстанцією обставин справи, з огляду на що підстав для її скасування відповідно до приписів частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 у справі № 904/8736/13 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач