Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №922/4144/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 922/4144/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В. Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі№ 922/4144/14 Господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Управління Державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області провнесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники:- - позивачане з'явився- - відповідачаШерстюк Н.О., Балабай С.С.- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" про внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати та інших умов договору.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2016 (головуючий суддя Лавренюк Т.А., суддя Добреля Н.С., суддя Присяжнюк О.О.) у даній справі провадження у справі зупинено та призначено судову земельно-технічну експертизу

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 (головуючий Терещенко О.І., судді: Сіверін В.І., Ільїн О.В.) вказану ухвалу суду скасовано в частині зупинення провадження у справі. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альвіза" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу - залишити без змін.

Харківська міська рада та Управління Державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає порядок зупинення провадження у справі та його поновлення, частиною першою якої встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. За приписами пункту 1 частини другої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Водночас якщо зазначені процесуальні дії можливо виконати в межах строків для розгляду справи, встановлених ст. 69 ГПК України, суд не позбавлений права, не зупиняючи провадження у справі, відкласти розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України.

Строк проведення експертизи встановлюється в залежності від складності дослідження та може складати від 10 календарних днів до понад 60 календарних днів. При цьому, у строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який призначив експертизу (п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2016 у справі № 922/527/14.

Оскільки при розгляді даної справи у місцевого господарського суду виникла необхідність вирішення питань, що потребують спеціальних знань, для всебічного, об'єктивного та повного встановлення обставин справи, останній, скористався своїм правом та призначив у справі судову експертизу з урахуванням приписів ст. 41 ГПК України.

Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційною інстанцією не враховано, що проведення судової експертизи з урахуванням поштового обігу з пересилання матеріалів справи, може перевищувати встановлені ст. 69 ГПК України строки розгляду справи.

Крім того, у разі значного завантаження експерта та знаходження в нього на виконанні одночасно понад десяти експертиз, у тому числі, комісійних та комплексних, вказані терміни можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального часу на їх виконання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначення судової експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі, здійснено місцевим господарським судом у відповідності з вимогами норм чинного законодавства, зокрема ст.ст. 41, 79 ГПК України та не спростовані судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку та ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи.

Судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що предметом позову у цій справі є вимога про внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати та нормативної грошової оцінки, а отже для перевірки правильності визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, існує дійсна потреба у спеціальних знаннях і, у даному випадку, висновок судового експерта з відповідних питань не може бути замінений іншими належними засобами доказування.

Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, що зумовлює зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 статті 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України