ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 908/4916/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представника заявника ОСОБА_4,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Вєномєт Метал"на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року за заявоюПриватного підприємства "Вєномєт Метал"проперегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 рокуу справі № 908/4916/15 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"доПриватного підприємства "Вєномєт Метал"простягнення 298 811,64 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2016 року, стягнуто з Приватного підприємства "Вєномєт Метал" (надалі - ПП "Вєномєт Метал") на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (надалі - ПАТ "Українська залізниця") 298811,64 грн плати за користування вагонами.
ПП "Вєномєт Метал" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 року.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 року (суддя Сушко Л.М.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року (колегія суддів: Ломовцева Н.В., Стойка О.В., Татенко В.М.) заява ПП "Вєномєт Метал" залишена без задоволення, а рішення - без змін.
ПП "Вєномєт Метал", не погоджуючись з прийнятими ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", та невідповідність оскаржуваних судових рішень вимогам п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 віл 23.03.2012 року "Про судове рішення", просить їх скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ПП "Вєномєт Метал" послалося на те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2015 року у справі № 924/4916/15 було встановлено, що затримка вагонів на станції Нігин та інших станціях у березні 2015 року відбулась з вини Державного підприємства "Нігинський кар'єр". На думку заявника вказані обставини є нововиявленими, оскільки вони мають істотне значення для вирішення цієї справи, впливають на юридичну оцінку обставин у справи, не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи.
Перевіряючи обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності нововиявлених обставин суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що наведені відповідачем обставини не можуть вважатись нововиявленими обставинами, оскільки рішення у справі № 924/4916/15 було прийнято, виходячи із встановлених обставин судом щодо вини Державного підприємства "Нігинський кар'єр" у затримці вагонів, за якими останнє є вантажовласником у перевезеннях відповідно до договору№1434 від 12.04.2012 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, і жодним чином не стосується судового рішення у цій справі про стягнення з ПП "Вєномєт Метал" плати за користування вагонами, за якими вантажовласником є відповідач, який був визнаний судом відповідальним перед залізницею за затримку вагонів. За цих обставин, суд касаційної інстанції вважає, що суди що правомірно відмовили у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2015 року, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вєномєт Метал" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року у справі № 908/4916/15 - без змін.
Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.