ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/1539/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2016у справі№904/1539/13-г господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до1. Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради; 2. Дочірнього підприємства "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради; 3. Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз"простягнення заборгованості за договором постачання природного газу за регульованим тарифом в сумі 8380067,57 грн. У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Сороколіт Є.М. (предстаник за дов. від 21.04.2016)

відповідачів: не з'явилися

третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" про стягнення основного боргу за отриманий газ у розмірі 7 257 374,25 грн., пені у розмірі 854 291,99 грн., 3% річних у розмірі 235 453,72 грн., інфляційних у розмірі 32 947,61 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 було скасовано; прийнято нове рішення, яким стягнуто з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 7 257 374,25 грн. основного боргу, 854 291,99 грн. пені, 235 453,72 грн. 3% річних, 32 947,61 грн. інфляційних втрат та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2013 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р. у справі №904/1539/13-г були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи ухвалами від 01.12.2015 р. та від 02.02.2016 р. господарський суду Дніпропетровської області залучив до участі у справі в якості відповідача 2 - Дочірнє підприємство "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" та в якості відповідача 3 - Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунального підприємствам "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 по справі №904/1539/13-г, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 припинено провадження у справі №904/1539/13-г в частині позовних вимог до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" та до Дочірнього підприємства "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради"; позов в частині вимог до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг за отриманий газ у розмірі 7 257 374,25 грн., пеню у розмірі 419 749,28 грн., 3% річних у розмірі 232 681,89грн., інфляційні у розмірі 11 749,55грн. та 68 501,66 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог до Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" відмовлено та відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1539/13-г до 01.07.2016 р.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати в частині зменшення пені на 419 749,28 грн. і в оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити в повному обсязі, а в решті судові рішення у даній справі скаржник просить залишити без змін.

Касаційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обґрунтована порушенням судами статей 549- 552 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України та статей 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням зокрема, на недоведеність наявності виняткових підстав для зменшення пені, виходячи з інтересів обох сторін, не врахування судами особливих обставин щодо діяльності позивача та наявність негативних наслідків, спричинених останньому від прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні судових актів в оспорюваній частині, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 12.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (постачальник, третя особа) та Обласним комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго", найменування якого змінено на Комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", (споживач, відповідач-1) був укладений Типовий договір №11685/21/129274 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) (далі - договір на постачання газу).

Позивач надав суду докази, що підтверджують виконання постачальником умов договору в частині поставки природного газу споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача - Акти приймання-передачі природного газу за період з січня 2012 року по вересень 2012 року на загальну суму 13 438 504,83 грн. та докази часткової оплати споживачем природного газу на суму 6 181 130,58 грн.

Судами встановлено, що заборгованість Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" перед Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" становила 7 257 374,25 грн.

Разом з цим, 26.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (первісний кредитор, третя особа) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор, позивач) був укладений договір №9814/21/132603 про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення права вимоги).

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року у справі №904/244/14 зобов'язано Дочірнє підприємство "Тепловиробничий центр" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" прийняти боргові зобов'язання Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" з оплати за спожитий газ в сумі 7 257 374,25грн. за договором №11685/21/129274 від 12.03.2012 року.

У зв'язку з цим 23.11.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор, позивач), Комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (первісний боржник, відповідач-1) та Дочірнім підприємством "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (новий боржник, відповідач - 2) був укладений договір про переведення боргу .

04.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор, позивач), Дочірнім підприємством "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (первісний боржник, відповідач-2) та Дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (новий боржник, відповідач - 3) був укладений договір про переведення боргу №1462 .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідачів основного боргу за отриманий газ у розмірі 7 257 374,25 грн., пені у розмірі 854 291,99грн., 3% річних у розмірі 235 453,72грн., інфляційних у розмірі 32 947,61 грн.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на час ухвалення оскаржуваного рішення, позивач має право вимоги стягнення заборгованості саме з Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємствам "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради". Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунального підприємствам "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" заборгованість перед позивачем у розмірі 7 257 374, 25 грн. за договором від 12.03.2012 року №11685/21/129272 не погасило, у зв'язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення у даній справі оскаржуються лише в частині зменшення розміру пені.

Задовольняючи клопотання Дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємствам "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про зменшення пені на 50 % на суму 419 749,28 грн., суди попередніх інстанцій, встановивши, що Дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунального підприємствам "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" є комунальним підприємством, яке здійснює постачання теплової енергії бюджетним установам та організаціям (лікарням, закладам освіти) та те, що останнє знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а нарахована позивачем неустойка може бути непомірним тягарем для боржника та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, дійшли до висновку про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача на 50 %, а саме з 839 498,56 грн. до 419 749,28 грн.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи закріплені у статті 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених судами під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про зменшення розміру пені, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши подані сторонами докази та встановивши вказані вище обставини, обґрунтовано визнав даний випадок винятковим та правильно застосував до спірних правовідносин норми частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, зменшивши пеню на 50%.

Доводи скаржника щодо не врахування судами попередніх інстанцій особливих обставин щодо діяльності позивача та наявність негативних наслідків, спричинених останньому від прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Вказані доводи були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції, які дійшли висновку, що таке зменшення пені, є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін, а не лише відповідача.

Посилання скаржника на судову практику щодо стягнення заборгованості без зменшення пені є безпідставними, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України таке зменшення є правом суду, яким останній скористався на підставі об'єктивного та всебічного аналізу всіх поданих сторонами доказів.

Оскільки порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення в оспорюваній частині такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 904/1539/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський