Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 922/1591/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,за участю представників: позивачаОСОБА_4, представник, відповідачаОСОБА_5, представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.09.2015у справі№922/1591/14 Господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2014 (суддя Присяжнюк О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (судді: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 466048,84 грн заборгованості та 3 % річних в розмірі 27353,34 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 9868,04 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2015 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 витрати по сплаті вартості судової експертизи в сумі 7400 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2015 (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 (судді: Крестянінов О.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Шевель О.В.), стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 4934,03 грн, витрати по оплаті судового збору за подачу касаційної скарги в сумі 6907,63 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення (додактове) і постанову скасувати, а в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення відмовити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" роз'яснено, що господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 11110 ГПК).

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, місцевий господарський суд виходив з того, що при прийнятті Господарським судом Харківської області рішення від 12.03.2015 за результатами нового розгляду справи, не було вирішено питання стосовно розподілу витрат, які були здійснені відповідачем у зв'язку зі сплатою судового збору при зверненні з апеляційною та касаційною скаргами на попередні рішення судів, скасованих Вищим господарським судом України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як роз'яснено в п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладені вимоги, а також те, що при вирішенні спору за остаточним рішенням суду від 12.03.2015 розподілу судових витрат здійснено не було, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про необхідність відшкодування відповідачу за рахунок позивача сплачений судовий збір у загальному розмірі 11841,66 грн за подачу апеляційної та касаційної скарг у даній справі.

Посилання скаржника на те, що прийняття додаткового рішення відбулось без виклику сторін, колегія відхиляє, оскільки, по-перше, приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України не встановлено обов'язку господарського суду вирішувати питання щодо прийняття додаткового рішення за участі сторін, а, по-друге, такі доводи позивача не спростовують об'єктивно понесених відповідачем витрат зі сплати судового збору при зверненні з апеляційною та касаційною скаргою у даній справі.

Таким чином, оскаржувані додаткове рішення та постанова відповідають нормам процесуального права, ґрунтуються на матеріалах справи, а тому підстави для їх зміни або скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №922/1591/14 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил