Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 918/388/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Грека Б.М.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року у справі № 918/388/16 господарського суду Рівненської області за позовом Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" про стягнення 605180,09 грн.,

за участю представників:

Прокуратури: Хорс К.Б., посв. № 042931 від 15.04.2016 року,

Позивача: не з'явився,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Перший заступник прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) звернувся господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області (далі - ДЕІ у Рівненській області, Інспекція, Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (далі - ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", Фабрика, Відповідач) про стягнення 605180,09 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 року позов Прокурора задоволено частково, а саме: стягнуто з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі ДЕІ у Рівненській області 40069,80грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30%, що складає 12020,94грн., в доход бюджету Рівненської області 20%, що складає 8013,96 грн. і в доход місцевого бюджету Рівненської міської ради 50%, що складає 20034,90грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 року скасовано та прийняти нове рішення, яким позов Прокурора задоволено: стягнуто з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі ДЕІ у Рівненській області 605180,09грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30%, що складає 181554,03 грн., в доход бюджету Рівненської області 20%, що складає 121036,02грн. і в доход місцевого бюджету Рівненської міської ради 50%, що складає 302590,04 грн.

У поданій касаційній скарзі, ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 42, 33, 34, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016 року, у зв'язку з відрядженням судді Могила С.К., здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Грека Б.М. та Корнілової Ж.О.

Заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Вимогами Прокурора у даній справі, з посиланням на ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 38, 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та встановленням ДЕІ у Рівненській області факту порушення природоохоронного законодавства, є стягнення з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" 605180,09грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності останнього, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу, за період з 28.05.2013 року по 01.10.2015 року.

Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п. 2.1.2, 2.2, 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв. Наказом Міністерства хорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064 (далі - Методика) та представлені докази у справі, встановивши, що за наслідками проведеної з 01.10.2015р. по 13.10.2015р. ДЕІ в Рівненській області перевірки ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства було встановлено факт відсутності у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання відповідного дозволу, тоді як наданий Прокурором розрахунок заподіяних збитків є необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам Методики, оскільки був зроблений на підставі інструментально-лабораторного методу, використання якого в даному випадку є неможливим через відсутність у Відповідача відповідних інструментально-лабораторних вимірювань та, з урахуванням наданого Позивачем під час розгляду даної справи нового такого розрахунку, зробленого за рахунковим методом на підставі довідки Відповідача про кількість використаного природного газу у період з моменту виявлення правопорушення і до отримання відповідного дозволу тобто - до 06.04.2016 року, що, на думку суду, відповідає вимогам Методики, дійшов висновку про часткове задоволення позову Прокурора і стягнення з Відповідача на користь Позивача 40069,80грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за період з 13.10.2015 року (дата складання Акта перевірки) до 07.04.2016 року (дата отримання дозоволу).

Апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 41 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та представлені у справі докази, погодився з висновком суду першої інстанції про порушення Відповідачем законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме - наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання останнім відповідного дозволу проте, водночас, не погодився з висновками суду про неправильність наданого Прокурором розрахунку розміру збитків за період з 28.05.2013 року по 01.10.2015 року, та вважав, що такий відповідає вищезгаданої Методиці, тоді як при вирішенні даного спору, місцевий господарський суд, за відсутності заяви Прокурора чи Позивача про зміну предмету або підстав позову, фактично вийшов за межі заявленого позову, у зв'язку з чим, скасувавши рішення суду першої інстанції про часткове задоволення даного позову, прийняв нове рішення - про задоволення позову.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (в редакції, що діяла після отримання Відповідачем нового дозволу на викиди забруднюючих речовин), для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: не перевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.ст. 33, 34 вказаного Закону, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціального уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" також встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того, статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.2 вказаної вище Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, згідно п.п. 3.6., 3.11, 3.12 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до п. 4.1 Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Тобто, вказаною Методикою визначається можливість розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря за даними, зафіксованими в документації суб'єкта господарювання і, зокрема, у звіті про охорону атмосферного повітря, втім не встановлюється необхідність його здійснення безпосередньо під час проведення перевірки.

Факт усунення порушення може бути підтверджений таким: даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань; отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Як вбачається з матеріалів даної справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, 28.05.2008 року ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" було отримано дозвіл № 5610100000-131 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу - 5 років, а саме - з 28.05.2008 року по 28.05.2013 року.

В наступному, 24.01.2012 року ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", як правонаступник ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", було отримано дозвіл № 5610100000-131а про внесення змін до дозволу № 5610100000-131 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії - з 24.01.2012 року по 28.05.2013 року.

У період з 01.10.2015 року по 13.10.2015 року ДЕІ у Рівненській області було проведено перевірку ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої було складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (далі - Акт).

Відповідно до вказаного Акту у ньому було зафіксовано такі порушення: відсутність на підприємстві дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 2.1) та відсутність здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел (п. 2.4).

В наступному, 13.10.2015 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області було видано припис, яким зобов'язано підприємство: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - термін виконання 01.01.2016 року; надати довідку про кількість використаного природного газу з 02.10.2015 року по момент отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - термін виконання 10 днів після отримання дозволу на викиди; здійснити перевірки на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам.

Також, 13.10.2015 року вказаним державним інспектором, на підставі ст.ст. 10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було складено протокол про адміністративне правопорушення № 14-6, а постановою про накладення адміністративного стягнення № 14-6 від 13.10.2015 року, директора ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно наданої Відповідачем довідки № 450 від 06.10.2016 року, обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами складають: пил органічний - 2,986 т., пил деревини - 0,296 т., пил абразивний - 0,019 т., пил металевий - 0,033 т., окис заліза - 0,0130 т., марганець та його сполуки - 0,0113 т., фтористий водень - 0,0026 т., оксид азоту - 2,168 т., азоту оксиди - 0,00279 т., сірчана кислота - 0,04026 т., вуглецю оксид - 0,586 т., акрилонітрил - 0,0173 т., вінілацетат - 0,1942 т., кислота оцтова - 1,0584 т., формальдегід - 0,4498 т., бутилакрилат - 0,0116 т., метилакрилат - 0,0139 т., аміак - 0,0982 т. і ацетальдегід - 0,004 т.

З урахуванням виявлених порушень, та на підставі виданої Відповідачем довідки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області було здійснено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - в сумі 605180,09 грн., у зв'язку з чим, 28.01.2016 року ДЕІ у Рівненській області звернулась до ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" з претензією про сплату вказаної суми у місячний термін.

Однак, 26.02.2016р. ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" було надано ДЕІ у Рівненській області відповідь, згідно якої вказане Товариство не вбачає підстав для відшкодування вказаних у претензії збитків.

Крім того, як вбачається з представлених матеріалів, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації, що міститься у листі № 1094/02/2-10/16 від 10.05.2016р., ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" в період з 28.05.2013 року до 22.03.2016 року не зверталося до цього органу про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому, у вказаному листі Департаменту також йдеться про те, що новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5610100000-131 строком дії 10 років ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" отримало 07.04.2016р.

Як вказувалось вище вимогами Прокурора у даній справі є стягнення з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" 605180,09грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності останнього, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу, за період з 28.05.2013 року, тобто - з моменту припинення дії дозволу № 5610100000-131а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, по 01.10.2015 року - тобто до моменту проведення ДЕІ у Рівненській області відповідної перевірки.

У зв'язку з цим, приймаючи рішення про часткове задоволення позову Прокурора у даній справі, суд першої інстанції, встановивши відсутність на час проведення ДЕІ в Рівненській області у період з 01.10.2015р. по 13.10.2015р. перевірки у ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання Відповідачем відповідного дозволу, разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 43 та 83 Господарського процесуального кодексу України і, зокрема, про оцінку господарським судом доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та право господарського суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог тільки у випадку, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони, та без відповідної про таке відповідної заяви Прокурора або Позивача, фактично стягнув з ПрАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь ДЕІ в Рівненській області 40069,80грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за період, який виходив за межі заявлених позовних вимог, а саме - з 13.10.2015 року (дата складання Акта перевірки) до 07.04.2016 року (дата отримання дозволу), на що також правильно звернув увагу у своїй поставі і суд апеляційної інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, всупереч ч. 1 ст. 47 цього ж Кодексу щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи також не приділив у повній мірі уваги усім обставинам справи.

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції про порушення Відповідачем законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме - наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, усунення якого відбулось 07.04.2016 року, шляхом отримання останнім відповідного дозволу, разом з тим, не перевірив наявність всіх вихідних даних (показників), необхідних для здійснення правильного розрахунку обсягів наднормативних викидів та встановлення розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як і не встановив вірно період нарахування таких збитків з урахуванням конкретних обставин справи та вимог вищезгаданої Методики, зокрема, не врахував, відсутність у Відповідача інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та отримання у зв'язку з цим Позивачем таких достовірних вихідних даних, а також, обґрунтованість у зв'язку з цим обраного методу розрахунку, як не врахував у повній мірі і вимог пункту 3.11 Методики, яким встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається саме з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, причому - з урахуванням фактично відпрацьованого таким джерелом часу, не з'ясувавши належним чином, як і суд першої інстанції, усіх цих обставин справи, чим припустився також порушень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Між тим з'ясування усіх вказаних цих обставин, впливає на прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, а справа її направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права і обов'язки сторін у даній справі, і в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 року у справі № 918/388/16 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Грек Б.М.

Корнілова Ж.О.