Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 912/1676/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Костенко Т.Ф.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Боднарчук В.М. - прокурор ГПУ, посв. №023013, позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Сааді Р.М. - дов. від 19.06.14,

касаційну скаргуДержавного підприємства "Долинське лісове господарство"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.15у справі№912/1676/14 Господарського суду Кіровоградської області за позовомЗаступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській областідоДержавного підприємства "Долинське лісове господарство"простягнення 141267,85 грн.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.15 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про стягнення з Державного підприємства "Долинське лісове господарство" на користь спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Новостародубської сільської ради Петровського району 141267,85 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев. Прокурор зазначав, що в ході здійснення позивачем перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів на землях лісового фонду виявлено факт незаконної вирубки 2290 дерев в лісових угіддях відповідача. Прокурор вважав підставним стягнення з відповідача, який є постійним лісокористувачем, спірної суми шкоди, оскільки ним не було забезпечено належну охорону і збереження лісових ресурсів. Позов обґрунтований приписами статей 64, 86, 89, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 20, 37, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.03.15 (суддя Колодій С.Б.) позов задоволено повністю. Господарський суд виходив з того, що на підвідомчих відповідачеві лісових угіддях невідомими особами було здійснено незаконну вирубку дерев у кількості 2290 шт., внаслідок чого державі завдано шкоди у спірній сумі. Суд установив, що відповідач не забезпечив належну охорону і не вживав заходів до збереження лісу, як того вимагають приписи лісоохоронного законодавства, у зв'язку з чим суд визнав підставним покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев. Місцевий господарський суд керувався приписами статей 63, 64, 86, 89, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 5, 40, 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.15 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко Г.К., Величко Н.Л.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Державне підприємства "Долинське лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення і постанову у справі, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 292, 14, 91, 105, 107 Лісового кодексу України, статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Скаржник наголошує на тому, що він забезпечував охорону лісу; що відсутня його вина у незаконній вирубці дерев невідомими особами. Він вважає недоведеним наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності, а саме: причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача і шкодою, вини відповідача. Скаржник вказує на те, що він може відтворити ліс, а тому відсутні підстави для стягнення з нього спірної суми шкоди.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що Державне підприємство "Долинське лісове господарство", згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №9160766, є постійним користувачем земельної ділянки, площею 17,73 га, яка надана для ведення лісового господарства, та розташована за межами населеного пункту на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Статуту ДП "Долинське лісове господарство" (затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.07 №436) підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є: охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до відповідальності лісопорушників і стягнення з них збитків. В процесі розгляду спору господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що 28.11.13 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. В ході перевірки було виявлено факт незаконної вирубки невідомими особами 2290 дерев сосни звичайної на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області в лісових угіддях ДП "Долинське лісове господарство", а саме: в кварталі 44, виділ 1, обхід 3 знищено до ступеня припинення росту 2047 дерев, до ступеня неприпинення росту - 195 дерев; в кварталі 39, виділ 13, обхід 3 знищено до ступеня припинення росту 48 дерев. Вказаний факт відбито у акті обстеження, складеному за результатами перевірки і підписаному представником відповідача без зауважень. Судами також було установлено те, що зазначені порушення зафіксовані і в актах огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.11.13, 28.11.13, складених лісничим Петрівського лісництва. Відповідач звертався до правоохоронних органів із заявою про проведення розслідування за вказаним фактом. Між тим, винну особу не встановлено і досудове розслідування №12013120260000605 по кримінальному провадженню триває. У зв'язку з фактом порушення відповідачем вимог лісоохоронного і природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області, згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.08, було здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних знищенням 2290 дерев на спірній території, який склав 141267,85 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога Заступника прокурора Кіровоградської області заявлена в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про стягнення з Державного підприємства "Долинське лісове господарство" 141267,85 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної вирубки дерев. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з встановленого факту порушення вимог природоохоронного законодавства, а відтак дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. У відповідності до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України. Частинами 3, 4 статті 17 Лісового кодексу України унормовано, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. За приписами статі 19 названого Кодексу постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку. Разом з тим, згідно з пунктом 5 статті 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) зазначеного Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень. У відповідності до приписів статей 105, 107 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову відповідальність. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначеному законодавством України. Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Таким чином, у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, слід враховувати, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів. Отже, приписами наведених норм передбачено, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства несуть також і постійні лісокористувачі. Загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, за приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір, наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, суди попередніх інстанцій установили факт незаконного вирубування дерев на підконтрольній відповідачеві території лісогосподарства, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 141267,85 грн. Суди установили наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством та статутом, відбулося вирубування невстановленими особами великої кількості дерев - 2290 шт., яке носило тривалий характер. Суди установили наявність безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди. Відсутність вини у незаконній вирубці дерев відповідач не довів. При цьому, суди обох інстанцій дослідили розрахунок шкоди та визнали його таким, що здійснений у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.08 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Таким чином, господарські суди, на підставі зібраних у справі доказів, установили порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в заявленій до стягнення сумі, що не спростовано відповідачем. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони не спростовують установленого судами і були предметом розгляду апеляційним господарським судом; до того ж вони ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Відтак, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що при вирішені спору суди правильно застосували норми законодавства до встановлених обставин, тому підстави для задоволення касаційної скарги та скасування постанови у справі відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.15 у справі №912/1676/14 залишити без змін. Виконання судового рішення, яке було зупинено ухвалою від 21.09.15, поновити.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Долинське лісове господарство" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Костенко