Історія справи

Постанова ВГСУ від 31.05.2017 року у справі №922/4782/13
Постанова ВГСУ від 08.10.2014 року у справі №922/4782/13
Постанова ВГСУ від 27.07.2016 року у справі №922/4782/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Справа № 922/4782/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси")на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 у справі № 922/4782/13 Господарського суду Харківської області за позовомАкціонерного товариства "А.М.Б."до 1. Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі обласного управління "Харківекоресурси", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"простягнення 87 979, 19 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідача-1Приходько Я.М.- - відповідача-2не з'явився В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року Акціонерне товариство "А.М.Б." звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі обласного управління "Харківекоресурси", Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", в якій просило суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 87 979, 19 грн. заборгованості та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.04.2014 (головуючий Светлічний Ю.В., судді: Погорелова О.В., Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 (головуючий Слободін М.М., судді: Барабашова С.В., Гончар Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість в сумі 87 979, 19 грн. та судовий збір в сумі 1720, 50 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державного підприємства "Укрекоресурси") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу Акціонерне товариств "А.М.Б." заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Акціонерне товариство "А.М.Б.", Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

06.10.2014 на адресу суду від Акціонерного товариства "А.М.Б." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників, які за результатом розгляду, підлягають задоволенню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.05.2008 між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекоресурси" КМУ в особі Харківського обласного управління "Харківекоресурси" (правонаступником якого є Державне підприємство з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі обласного управління "Харківекоресурси"; позичальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (позикодавцем) було укладено договір № 3 про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги, за умовами якого, позикодавець надає позичальнику в якості безвідсоткової возвратної фінансової допомоги (позики) грошові кошти в сумі, визначеній договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір вважається укладеним з моменту фактичного передання грошей. Розмір позики складає 20 000, 00 грн. За цим договором відсотки на передані кошти не нараховуються та не сплачуються. Позика надається шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок позичальника в установі банку. Позика може надаватись частинами за узгодженим сторонами графіком. В такому випадку договір набуває чинності у відношенні фактично переданих коштів. Термін повернення позики складає 12 (дванадцять) календарних місяців.

Додатковою угодою № 1 від 19.05.2010 до договору № 3 від 03.03.2008 про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги визначено, що термін повернення позики складає 24 календарних місяці, починаючи з 19.05.2010.

Виконання зобов'язань позикодавцем по наданню позики на підставі договору № 3 від 03.03.2008 та часткове повернення отриманої позики позикодавцем підтверджується копіями виписок по рахункам ТОВ "Високі енергетичні технології" в установах банків, суми за якими узгоджуються із відомостями оборотно-сальдової відомості по розрахунках за вказаним договором.

Так, згідно виписок за 17.03.2008, 20.10.2008, 17.12.2008, 30.12.2008, 20.01.2009, 05.02.2009, 22.04.2009, 16.06.2009, 30.09.2009, 12.11.2009, 14.01.2010, 15.01.2010 позикодавцем перераховано на рахунок позичальника в установі банку грошові кошти в загальній сумі 14 705, 00 грн. на виконання договору про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008.

Згідно виписок за 02.11.2009, 23.11.2009, 22.03.2010, 19.05.2010, 22.06.2010 позичальником повернуто на рахунок позикодавця грошові кошти в загальній сумі 8 245, 00 грн. на виконання вказаного договору.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 06.06.2012 заборгованість позичальника перед ТОВ "Високі енергетичні технології" за договором про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008, що не була повернута у встановлений договором строк - до 19.05.2012 - склала 6 460,00 грн. (14705,00 грн. - 8245,00 грн.).

03.02.2009 між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Харківського обласного управління "Харківекокомресурси", як первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", як новим боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харнеткам", як кредитором, був укладений договір переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009, за умовами якого первісний боржник перевів існуючий борг на нового боржника - ТОВ "Високі енергетичні технології", у розмірі 28 819, 19 грн., крім того, первісний боржник сплачує новому боржнику за переведення боргу винагороду в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.3, 4.1, 4.2 цього договору новий боржник зобов'язується сплатити борг первісного боржника перед кредитором у визначеній сумі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів впродовж 7 днів з моменту укладення договору. З моменту набуття чинності цим договором у нового боржника виникає право вимоги до первісного боржника в сумі боргу з додаванням суми винагороди, зазначеної в пункту 2.2 цього договору (5 тис.грн.). Первісний боржник зобов'язаний сплатити цю суму новому боржнику протягом 30 банківських днів із дня виконання зобов'язання новим боржником.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" оплатило платіжним дорученням № 438 від 05.02.2009 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харнеткам" 1 869, 23 грн. Крім цього, листом № 86 від 29.07.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" провело із Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" "Харнеткам" залік зустрічних однорідних вимог на суму 26 949, 96 грн. Докази вручення даного листа долучені до матеріалів справи.

В межах іншого судового провадження розглядався спір за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі обласного управління "Харківекоресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харнеткам" про визнання недійсним договору переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2013 у справі № 06-5-18/844-5023/5554/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013, позов залишено без задоволення.

В межах зазначеної справи судом було встановлено, що борг Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Укрекоресурси" Кабінету Міністрів України перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харнеткам" за договором переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 був погашений Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" у липні 2010 року.

Отже, станом на 29.07.2010 у Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини Укрекоресурси" Кабінету Міністрів України виник борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" за договором переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 в сумі 33 819, 19 грн., що складається з первісного боргу 28 819, 19 грн. та винагороди 5 000, 00 грн.

Зазначені обставини в установленому порядку не спростовані.

01.07.2011 між Акціонерним товариством "А.М.Б." (позивачем) як охоронцем та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси", як депонентом було укладено договір відповідального зберігання, за умовами якого депонент передає, а охоронець приймає на відповідальне зберігання транспортні засоби вартістю та складом згідно акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 цього договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року. У разі відсутності заперечень сторін, висловлених не менш ніж за 7 днів до закінчення строку дії договору, його дія автоматично пролонгується ще на один календарний рік із збереженням попередніх умов.

На виконання договору зберігання сторонами було укладено акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, за яким 1-й відповідач передав на зберігання позивачу майно за переліком в 19 позицій.

Судами встановлено, що на момент подання позову та вирішення спору у Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" (1-го відповідача) існує заборгованість перед позивачем за надані послуги по договору відповідального зберігання від 01.07.2011 в сумі 50 700, 00 грн., що підтверджується наданими первинними документами станом на 30.09.2013 та довідкою про стан заборгованості.

Зазначені обставини в установленому порядку не спростовані.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2012 між позивачем - Акціонерним товариством "А.М.Б." - як цесіонарієм та 2-м відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" - як цедентом було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за наступними договорами: договір про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009, укладений між цедентом, як новим боржником, та державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" КМУ в особі Харківського обласного управління "Харківекокомресурси", як первісним боржником, за згодою ТОВ "Харнеткам" як кредитора; договір про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008, укладений між цедентом як позикодавцем та державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" КМУ в особі Харківського обласного управління "Харківекокомресурси" як позичальником, в частині, визначеній пунктом 2 даного договору.

За цим договором цесіонарій набуває право вимагати від державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", яке є правонаступником державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" КМУ, належного виконання наступних обов'язків: а) оплати заборгованості за договором про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 в сумі 32819,19 грн.; б) оплати заборгованості за договором про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008 в сумі 4 460, 00 грн.

За висновками судів попередніх інстанцій, у Державного підприємства з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" виникла заборгованість перед позивачем за договором про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 в сумі 32 819, 19 грн. та за договором про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008 в сумі 4 460, 00 грн., право вимоги по цим договорам було відступлено позивачу від ТОВ "Високі енергетичні технології" за договором відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2012.

Визнавши встановленими зазначені обставини, суди дійшли висновку, що 1-й відповідач Державне підприємство з питань поводження з відходами, як вторинною сировиною "Укрекоресурси" порушило свої зобов'язання перед позивачем по сплаті заборгованості у розмірі 87 979, 19 грн., яка виникла унаслідок неналежного виконання наступних договорів: про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 в сумі 32 819,19 грн.. про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008 в сумі 4 460, 00 грн., відповідального зберігання від 01.07.2011 в сумі 50 700, 00 грн.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаними договорами, 01.07.2013 між Акціонерним товариством "А.М.Б.", як кредитором та 2-м відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", як поручителем укладено договір поруки.

За умовами пунктів 1.1., 1.2. цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" за договорами, передбаченими розділом 2 договору щодо виконання боржником обов'язків своєчасної та повної оплати. У разі порушення боржником основних договорів поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки під основними договорами в цьому договорі розуміють: договір про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009, за яким кредитору як цесіонарію за договором відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2012 відступлено право вимоги оплати заборгованості в сумі 32819,19 грн.; договір про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008, за яким кредитору як цесіонарію за договором відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2012 відступлено право вимоги оплати заборгованості в сумі 4 460,00 грн.; договір відповідального зберігання від 01.07.2011 між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" та АТ "А.М.Б." в сумі 50 700, 00 грн.

Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що поручитель бере на себе зобов'язання у разі порушення боржником обов'язку за основними договорами солідарно відповідати перед кредитором за виконання такого обов'язку.

Отже, 2-й відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" солідарно відповідає перед позивачем за невиконання 1-м відповідачем договору про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009, договору про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008, договору відповідального зберігання від 01.07.2011, як поручитель.

На підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, судами попередніх інстанцій встановлено факт неналежного виконання відповідачами договорів: про переведення боргу № 1/09 від 03.02.2009 - борг в сумі 32 819, 19 грн. про надання безвідсоткової возвратної фінансової допомоги № 3 від 03.03.2008 - борг в сумі 4 460, 00 грн., відповідального зберігання від 01.07.2011 - борг в розмірі 50 700, 00 грн.

Визнавши встановленими зазначені обставини, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального права та процесуального права. Висновки судів є правильними та достатньо обґрунтованими.

В своїй касаційній скарзі касатор посилається на здійснення самостійної оплати боргу на користь ТОВ "Харнеткам" та відсутність повноважень у ОСОБА_7 щодо визнання боргу за договором про переведення боргу від 03.02.2009.

З цього приводу судами попередніх інстанцій встановлено, що оплата була проведена касатором 09.02.2011 (а.с. 128, т.3), тобто після припинення грошового зобов'язання перед ТОВ "Харнеткам" виконанням 05.08.2010 (дата проведення заліку зустрічних однорідних вимог - а.с. 37, т.1). За таких обставин проведена касатором оплата не може бути кваліфікована як належне виконання зобов'язання.

Рішеннями господарських судів усіх інстанцій у справі № 06-5-18/844-5023/5554/12 було підтверджено, що ОСОБА_7 мав відповідні повноваження на підписання зазначеного договору, оскільки Положення про Обласне управління "Харківекоресурси" не містить обмежень з цього приводу. Зазначене рішення начальника Обласного управління "Харківекоресурси" керівником 1-го відповідача не скасовувалось.

До спливу позовної давності, а саме 30.11.2011, відповідачем-1 було вчинено дію, яка свідчить про визнання ним боргу.

Частинами першою, третьою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням факту переривання перебігу позовної давності, у відповідності до приписів зазначеної статті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовна давність закінчується 30.11.2014.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо безпідставності заявленого клопотання про застосування позовної давності, що мало наслідком відмову у його задоволенні.

Щодо стосується доводів касатора про ненадання послуг відповідального зберігання, то судами попередніх інстанцій встановлено, що послуги відповідального зберігання фактично надані. Факт не підписання 1-м відповідачем деяких актів про надання послуг відповідального зберігання не впливає на право позивача отримати оплату за фактично надані послуги. До того ж, з листа 1-го відповідача від 22.10.2012 № 196 на адресу позивача видно, що 1-й відповідач підтверджує знаходження майна на відповідальному зберіганні та необхідність проведення розрахунків за надані послуги.

Станом на момент подачі позову та вирішення спору за надані послуги по договору відповідального зберігання від 01.07.2011 існує борг в сумі 50 700, 00 грн.

Зазначені обставини в установленому законом порядку не спростовані.

Решта доводів, викладених касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 у справі № 922/4782/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова