Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Справа № 910/20310/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:Гогітідзе Г.Н., дов. від 15.09.2014від відповідача:Іванова О.В., дов. № 04-2/154 від 26.12.2014розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін Ап!"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 02.12.2014 Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015у справі№ 910/20310/14 Господарського суду міста Києваза позовомДочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін Ап!"до проПублічного акціонерного товариства "БМ Банк" відшкодування збитків у розмірі 978220,97 грн.ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "А.Е.Т. Джоін Ап!" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про стягнення 978220,97 грн. збитків на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України, які виникли внаслідок того, що відповідач не здійснив договірне списання грошових коштів з рахунку позивача в погашення зобов'язань останнього за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі №910/20310/14 (суддя Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Іоннікова І.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 623, 1071 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та пунктом 6.5 Постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", з урахуванням яких встановлено відсутність порушення відповідачем зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 18\8\190214 від 19.02.2014 та відсутність підстав для відшкодування позивачеві збитків з огляду на те, що списання банком грошових коштів є його правом, а не обов'язком і можливе лише після закінчення строку повернення позичальником кредитних коштів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій обставинам справи та порушення судами норм матеріального права, зокрема приписів статей 1071, 1089 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". При цьому скаржник наголошує на тому, що ПАТ "БМ Банк", в порушення згаданих приписів чинного законодавства та умов Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014, не виконало доручення ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" про списання кредиту, строк повернення якого був встановлений у додатковому договорі №3 від 25.02.2014. Крім того скаржник стверджує про припинення зобов'язань ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014, посилаючись на приписи статей 593, 600, 606 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про заставу", які, на думку скаржника, безпідставно не були прийняті до уваги судами попередніх інстанцій.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 19.02.2014 між Дочірнім підприємством "А.Е.Т. Джоін Ап!" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (банк) укладено Генеральний кредитний договір № 18\8\190214, відповідно до умов якого банк, за наявності тимчасово вільних грошових коштів, на підставі додаткових договорів до даного договору, надає позичальнику кредити в межах максимального ліміту кредитування, який встановлюється в розмірі 2000000 доларів США строком до 27.02.2014, в порядку і на умовах, визначених у додаткових договорах, укладених у рамках цього кредитного договору і які є його невід'ємними частинами (пункти 1.2, 1.4 договору).

Згідно з пунктом 1.7 кредитного договору заборгованість за кредитом та процентами сплачуються у доларах США.

Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 кредитного договору позичальник зобов'язався у строки, обумовлені додатковими договорами, погашати кредити на вказані в додаткових договорах рахунки в АТ "БМ Банк" та своєчасно у визначені додатковими договорами строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, комісійні винагороди банку на вказані в кредитному договорі/додаткових договорах рахунки в АТ "БМ Банк", а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим кредитним договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в кредитному договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 кредитного договору встановлено, що позичальник доручає банку здійснення договірного списання коштів, необхідних для повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, інших платежів позичальника, які підлягають до сплати та/або не сплачені позичальником у терміни відповідно до умов даного кредитного договору, з будь-якого рахунку, що належить позичальнику та який відкрито в банку, в тому числі з рахунків в інших валютах, ніж валюта даного кредитного договору. Конвертація грошових коштів, що списуються з метою погашення заборгованості за кредитом, здійснюється за комерційним курсом банку з урахуванням усіх витрат, необхідних для проведення такої конвертації.

Згідно з підпунктом 4.3.7 пункту 4.3 кредитного договору для виконання зобов'язань зі сплати процентів, заборгованості за кредитом та інших платежів за кредитним договором та додатковими договорами, які підлягають до сплати та/або не сплачені позичальником у терміни відповідно до умов додаткових договорів, позичальник доручає банку, без отримання заяви про купівлю/обмін (конвертацію) іноземної валюти або банківських металів, здійснювати операції з купівлі/обміну (конвертації) іноземної валюти або банківських металів за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих позичальником у банку, на міжбанківському валютному ринку України, на Міжнародному валютному ринку або за рахунок власної валютної позиції за курсом/крос-курсом, встановленим банком у день здійснення операції. Придбану/обміняну (конвертовану) іноземну валюти або банківські метали банк зараховує на поточний рахунок позичальника з наступним договірним списанням у погашення зобов'язань позичальника за даним кредитним договором. При цьому банк має право здійснити договірне списання комісії за проведені операції згідно з тарифами банку з будь-якого рахунку в гривнях, що належить позичальнику та який відкрито в банку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014 між ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" (позичальник) та ПАТ "БМ Банк" (банк) укладено додатковий договір №3 від 25.02.2014 (з додатками, змінами та доповненнями до нього), відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит у сумі 740111 доларів США строком до 26.02.2014 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 9% річних.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з додаткового договору № 3 від 25.02.2014 (кредитний договір) між ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" (заставодавець) та ПАТ "БМ Банк" (заставодержатель) укладено договір застави майнових прав № 18/8/2500214-1 від 25.02.2014, відповідно до умов якого заставодавець передав в заставу заставодержателю майнові права, а заставодержатель прийняв в заставу предмет застави у загальній сумі 7410820 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору застави).

Згідно з пунктом 3.2 договору застави у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання, воно (зобов'язання) або будь-яка його частина не будуть виконані заставодавцем, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.2 договору застави звернення стягнення на предмет застави у відповідності до статті 23 Закону України "Про заставу" здійснюється шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, та переведення на заставодержателя всіх прав за депозитним договором.

Згідно з пунктом 6.3 договору застави у випадках, коли вирученої суми недостатньо для повного погашення розміру зобов'язання та витрат, зазначених у пункті 4.1 договору, банк має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення зобов'язання та витрат, з іншого майна скаржника.

25.02.2014 між ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" (цедент) та ПАТ "БМ Банк" (цесіонарій або банк) укладено договір уступки права вимоги №18/8/250214-2, відповідно до умов якого цедент уступив, а цесіонарій прийняв право вимоги від ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" повернення вкладу в сумі 7410820 грн., що знаходиться на депозитному рахунку в ПАТ "БМ Банк" згідно з договором банківського вкладу № Д1/18/303625 від 12.02.2014 (вклад Д1/18/303625.5 від 24.02.2014 та вклад Д1/18/303625.6 від 25.02.2014).

Згідно з пунктом 3.3 зазначеного договору право вимоги, що є предметом цього договору, переходить до цесіонарія у випадку порушення цедентом зобов'язань за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору №18\8\190214 від 19.02.2014, укладеним між сторонами, а також з моменту виникнення у цесіонарія права звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави майнових прав № 18/8/2500214-1 від 25.02.2014, укладеним між сторонами (підпункти 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору уступки у випадку настання будь-якої з подій, передбачених підпунктом 3.3.1 та підпунктом 3.3.2 цього договору, цедент втрачає в повному обсязі право вимагати від ПАТ "БМ Банк" повернення вкладу, а зобов'язання ПАТ "БМ Банк" з повернення вкладу припиняються у відповідності із статтею 606 Цивільного кодексу України (поєднання боржника і кредитора в одній особі).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у визначений строк - 26.02.2014 зобов'язання за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору №18\8\190214 від 19.02.2014 щодо своєчасного погашення кредиту в розмірі 740711 доларів США та нарахованих 9% в розмірі 370,36 доларів США з боку ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" виконані не були.

Наступного дня, а саме 27.02.2014, ПАТ "БМ Банк", керуючись підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 та пунктом 6.1 договору застави майнових прав № 18/8/2500214-1 від 25.02.2014, пунктами 3.3. та 4.1. договору уступки права вимоги № 18/8/250214-2 від 25.02.2014, реалізовувало право на звернення стягнення на предмет застави за допомогою уступки ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" на користь ПАТ "БМ Банк" права вимоги, що випливає із заставленого права, та переведення на ПАТ "БМ БАНК" всіх прав на грошові кошти ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" в розмірі 7410820 грн. за договором банківського вкладу № Д1/18/303625 від 12.02.2014.

З метою погашення заборгованості в валюті за Генеральним кредитним договором № 18\8\190214 від 19.02.2014, керуючись підпунктом 4.3.7 пункту 4.3 вказаного договору, ПАТ "БМ Банк" 27.02.2014 здійснило операцію на Міжбанківському валютному ринку України з купівлі іноземної валюти за рахунок коштів, які виступали предметом застави та на які було звернено стягнення, а також коштів, що були списані з поточного рахунку, відкритого ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" в ПАТ "БМ Банк", в порядку договірного списання.

Разом з тим, у зв'язку з неповним погашенням зобов'язань ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору №18\8\190214 від 19.02.2014 за рахунок звернення стягнення на предмет застави, керуючись пунктом 6.3 договору застави майнових прав № 18/8/2500214-1 від 25.02.2014 та підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 додаткового договору № 3 від 25.02.2014, ПАТ "БМ Банк" здійснило договірне списання грошових коштів в розмірі 978220,97 грн. з поточного рахунку ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" в ПАТ "БМ Банк".

Предмет позову у даній справі є вимога про стягнення з ПАТ "БМ Банк" 978220,97 грн. збитків, що виникли внаслідок нездійснення відповідачем своєчасного договірного списання грошових коштів з рахунку позивача в погашення зобов'язань останнього за додатковим договором № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 1089, 1166 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі додаткового договору № 3 від 25.02.2014 до Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014 ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" були отримані від ПАТ "БМ Банк" кредитні кошти у сумі 740 711 доларів США.

Разом з тим в термін, визначений сторонами в пункті 2 додаткового договору № від 25.02.2014 як остаточний, а саме - до кінця операційного дня 26.02.2014 (який згідно наказу ПАТ "БМ Банк" № 669 від 26.11.2013 встановлений з 9-00 год. до 18.00 год. з понеділка по четвер), ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" свої зобов'язання щодо повернення ПАТ "БМ Банк" кредитних коштів не виконало. Доказів належного виконання позивачем умов вказаного договору матеріали справи не містять та позивачем надано не було.

Зважаючи на невиконання з боку ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту у строк, визначений сторонами у кредитному договорі, у ПАТ "БМ Банк" виникло право звернути стягнення на предмет застави та право вимоги за договором банківського вкладу № Д1/18/303625 від 12.02.2014. При цьому слід зауважити, що за умовами п.3.3 договору уступки права вимоги № 18/8/250214-2 від 25.02.2014 та п.п. 3.2, 6.2 договору застави майнових прав № 18/8/2500214-1 від 25.02.2014 відповідач був наділений правом погасити кредит позивача за рахунок депозиту тільки у випадку порушення останнім умов кредитного договору. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач скористався таким правом наступного дня після порушення позивачем умов кредитного договору, а саме - 27.02.2014.

Згідно з частиною 2 статті 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно з пунктом 6.5 Постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Так судами попередніх інстанцій встановлено, що підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 Генерального кредитного договору № 18\8\190214 від 19.02.2014 передбачено право ПАТ "БМ Банк" на договірне списання коштів ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" необхідних, зокрема, для погашення кредиту та сплати процентів за користування ним, які підлягають до сплати та не сплачені останнім у терміни відповідно до умов даного кредитного договору.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" посилалось на порушення з боку ПАТ "БМ Банк" п. 4.3.6 Кредитного договору № 18/8/190214 від 19.02.2014 щодо нездійснення Банком договірного списання коштів з депозитних рахунків клієнта в погашення кредиту, що призвело до спричинення позивачу збитків в розмірі 978220,97 грн. внаслідок курсових коливань курсу долару США по відношенню до гривні. При цьому позивач обґрунтовував свої вимоги положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України, яка містить загальні підстави деліктної (позадоговірної) відповідальності за завдану майнову шкоду.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судами достеменно встановлено, що позивачем не доведено належним чином причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача у вигляді порушення зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 18\8\190214 від 19.02.2014 та понесеними позивачем збитками у розмірі 978220,97 грн. внаслідок курсових коливань курсу долару США по відношенню до гривні

Разом з тим, суди правомірно зауважили, що укладаючи Генеральний кредитний договір № 18\8\190214 від 19.02.2014 в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе обов'язки щодо погашення кредиту за вказаним договором саме в доларах США, ДП "А.Е.Т. Джоін Ап!" повинно було усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та врахувати можливість підвищення валютного ризику за кредитним договором.

З огляду на викладене, місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку стосовно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог через недоведення позивачем належним чином усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

При цьому слід зауважити, що правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за таке порушення встановлені главою 51 Цивільного кодексу України. Так відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання передбачено приписами статті 623 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Вказані приписи кореспондуються зі статтею 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Разом з тим, зі статті 1166 Цивільного кодексу України вбачаться, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин (позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18.03.2015 справа № 5017/3760/2012)

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з правомірним висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про стягнення збитків.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін Ап!" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 910/20310/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова