Постанова ВГСУ від 07.12.2016 року у справі №918/426/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 918/426/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого, Дроботової Т.Б., Кравчука Г.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт - СМ"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№918/426/16 Господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт - СМ"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 25 017,00 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Бурдим К.В. (представник за дов. 04.08.2016);

відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт - СМ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 25 017,00 грн. за послуги, надані відповідно до укладеного між сторонами договору на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.07.2016 (суддя Романюк Р.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (судді: Мамченко Ю.А., Тимошенко О.М., Саврій В.А.), в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено надання послуг згідно з умовами укладеного між сторонами договору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт - СМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду наявним у справі доказам, просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційний господарський суд в порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України неправомірно відхилив подані позивачем докази того, що ним здійснено перевезення за заявкою відповідача у відповідності з укладеним між сторонами договором і вантаж був доставлений за належною адресою.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржених судових актів, не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги, враховуючи наступне.

Господарськими судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02 лютого 2016 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт-СМ" (Виконавець) було укладено Заявка - договір "На організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом" №3, за умовами якої Замовник - ОСОБА_4 передоручає і передає взяті на себе зобов'язання для виконання Виконавцю ТОВ "Горизонт-СМ" на здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом за наступними параметрами:

- вантаж: сировина на піддонах в трьох місцях завантаження 1м.-10пал. (ADR-8); 2м.-пал.; 3м.-6 пал.;

- вантажовідправник: адреса завантаження: 1-DTA SP.Z.O.O. Villtnnium Park I,ui. 3 Maja 8 bud. A4 05-8 0 Pruszkow tel.022/7383973/ 2-Kerbl East Sp. z.o.o. Kwiatowa 8 B, 05-205 Wola Rasztowska. 3-JFARM, ui. Magazynowa 1A, 07-417 Ostroleka Poland. Дата завантаження - 04.02.16;

- вантажоотримувач: адреса розвантаження: ТОВ "Вілсон Агро", м.Суми, вул.Белопольское шоссе, 30/3;

- Вартість перевезення 26000,00 грн. без ПДВ на протязі 14 банк. днів після отримання оригіналів документів.

Позивач стверджував, що ним були належно виконані зобов'язання за вищезазначеним договором - вантаж був доставлений та вручений вантажоотримувачу, що підтверджується CMR 0402(2) від 04 лютого 2016 року, CMR 506582 від 04 лютого 2016 року та CMR 1/2016 від 05 лютого 2016 року.

Господарські суди попередніх інстанцій визначили правову природу вищезазначеного договору як договору транспортного експедирування.

За приписами ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Разом з тим, положеннями ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Зокрема, таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Отже, одним із основних доказів виконання перевезення за договором транспортного експедирування є супровідний товарно-транспортний документ, в даному випадку CMR.

Дослідивши надані позивачем CMR (міжнародні автомобільні накладні), господарські суди попередніх інстанцій встановили, що вказані CMR не підтверджують виконання позивачем своїх зобов'язань саме за укладеним між сторонами договором, оскільки в CMR 0402(2) від 04 лютого 2016 року та CMR 506582 від 04 лютого 2016 року вантажоотримувачем значиться ТОВ "Вілсонвет", тоді як за названим договором вантажоотримувачем є ТОВ "Вілсон Агро". Суди також встановили, що ТОВ "Вілсонвет" та ТОВ "Вілсон Агро" хоча і розміщуються за однією адресою, однак, є різними юридичними особами. Суди також відхилили як доказ CMR 1/2016 від 05 лютого 2016 року (дата не співпадає з вказаною у договорі датою). Поряд з цим господарські суди відхилили інші, подані позивачем докази (акт виконаних робіт, листи тощо). Таким чином суди дійшли висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, що позивачем не доведено факту надання послуг з перевезення за названим договором.

А відтак, з огляду на норми ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

В силу положень ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому доводи касаційної скарги про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій поданих доказів, їх відхилення не можуть прийматися до уваги судовою колегією касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-