Історія справи
Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №925/320/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 925/320/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Полянського А.Г.,
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015у справі Господарського суду№ 925/320/15 Черкаської областіза позовомуправління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської областідопублічного акціонерного товариства "Черкасирибгосп"простягнення 14 599,83 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Корінь М.В., дов. від 23.03.2015 № 927/07;відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (далі - Управління) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з публічного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" (далі - Товариство) 14 599,83 грн. шкоди, завданої переплатою пенсії за період з 25.02.2014 по 31.12.2014.
Позовні вимоги Управління, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обґрунтовувало тим, що на підставі недостовірної довідки від 07.10.2013 № 2, виданої начальником цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства, громадянину Ониськевичу В.Н. Управлінням було призначено пільгову пенсію відповідно до п. "в" частини першої ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В подальшому, за результатами проведеної перевірки, було встановлено відсутність у громадянина Ониськевича В.Н. необхідного стажу роботи для отримання права на пільгову пенсію, у зв'язку із чим було прийнято рішення про припинення її нарахування з 01.01.2015. За період з 25.02.2014 по 31.12.2014 Управлінням громадянину Ониськевичу В.Н. було виплачено 14 599,83 грн. пенсії, які Управління вважає майновою шкодою, завданою Пенсійному Фонду України Товариством в результаті видачі недостовірної довідки про підтвердження пільгового стажу, яка підлягає стягненню в судовому порядку на підставі ст. ст. 1166, 1172 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.04.2015 (суддя Спаських Н.М.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2015 залишено без змін.
Вказані судові рішення мотивовано тим, що довідку від 07.10.2013 № 2 було видано особою з перевищенням її службових повноважень, без відома та участі уповноважених органів Товариства, у зв'язку із чим останнє не може нести відповідальності за помилкове нарахування пільгової пенсії громадянину Ониськевичу В.Н. При цьому, вказана довідка не відповідає положенням законодавства, у зв'язку із чим нарахування та виплата на її підставі спірної суми пенсії є помилкою (недоглядом) самого позивача.
Управління звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 і рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Управління обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзив на касаційну скаргу Управління до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Управління не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- 07.10.2013 начальник цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства Посунько О.М. видав громадянину Ониськевичу В.Н. (1959 р.н.) довідку № 2 для Управління про те, що з 18.04.2000 згідно наказу від 18.04.2000 № 13 по дату видачі довідки Ониськевич В.Н. працює в НВГ "В'язівок" цеху № 4 Товариства на посаді тракториста і безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом всього календарного року, а саме в рибництві. Зазначені періоди зараховані до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Довідка видана на підставі наказів та особової картки працівника;
- на підставі рішення Управління, оформленого протоколом від 19.05.2014 № 277, Ониськевичу В.Н. було призначено пільгову пенсію в сумі 1 441,90 грн. на місяць.
- 26.06.2014 Управління направило Управлінню Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області лист № 1857/04, в якому просило зустрічно перевірити довідку про пільговий стаж роботи Ониськевича В.Н. за період з 18.04.2000 по 07.10.2013 на посаді тракториста в Товаристві та витребувати довідку про участь Ониськевича В.Н. в с/г роботах;
- 19.09.2014 Товариство звернулось до Управління з листом № 241, в якому просило здійснити перевірку достовірності даних відносно роботи в цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства тракториста Ониськевича В.Н. 22.09.2014 Управління за результатами документальної перевірки достовірності довідки про стаж, поданої для призначення пенсії, склало акт № 108. У висновку акта від 22.09.2014 № 108 зазначено, що оскільки цех № 4 НВГ "В'язівок" Товариства не має самостійного балансу і знаходиться в складі Товариства, довідку від 07.10.2013 № 2 про пільговий стаж Ониськевича В.Н. вважати недійсною. Рекомендовано Товариству надати довідку про стаж роботи Ониськевича В.Н. для обчислення пільгової пенсії за період роботи з 18.04.2000 по 07.10.2013;
- 19.09.2014 Товариство видало Ониськевичу В.Н. довідку про те, що він дійсно працює на посаді тракториста у цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства з 18.04.2000 по дату видачі довідки. Договір оренди землі діяв з 2000 року по 2007 року і в цей період Ониськевич В.Н. був зайнятий на с/г роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Документи, які підтверджують, що Ониськевич В.Н. був зайнятий безпосередньо на виконанні роботи по обробці земельної ділянки у Товариства відсутні. Довідку № 2, видану 07.10.2013 за підписом Посунько О.М., вважати недійсною;
- у зв'язку з тим, що частина пільгового стажу Ониськевича В.Н. не підтвердилася наявними у Товариства первинними документами про роботи, які фактично він виконував, Управління припинило виплату пенсії Ониськевичу В.Н. з 01.01.2015. За період з 25.02.2014 по 31.12.2014 Ониськевичу В.Н. було виплачено 14 599,83 грн. пільгової пенсії, що, на думку Управління, було незаконним, оскільки стаж Ониськевича В.Н. тривалістю у 20 років на посаді тракториста не підтверджується та свідчить про неправомірність нарахування пільгової пенсії. Тому, посилаючись на ст. ст.1166, 1172 ЦК України та ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Управління просить стягнути з Товариства завдану державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України шкоду в сумі 14 599,83 грн. в зв'язку з наданням недостовірної інформації про робочий стаж Ониськевича В.Н.
За приписами п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пільгову пенсію мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно з частинами першою та другою ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вірно наголошено господарськими судами попередніх інстанцій, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи та збитками, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Окрім того, відповідно до п. 4 роз'яснення Мінсоцполітики від 20.01.1992 № 7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства", при зверненні тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи соціального забезпечення довідку про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення (форма довідки додається). Згідно форми довідки, вказаної у додатку до роз'яснення, вона підписується (виключно) керівником підприємства та начальником відділу кадрів (інспектором по кадрах).
Господарськими судами на підставі матеріалів справи було з'ясовано, що
- довідка, на підставі якої було здійснено нарахування та виплату пільгової пенсії за період з 25.02.2014 по 31.12.2014, видана начальником цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства, який не мав права її видавати, оскільки цех № 4 НВГ "В'язівок" Товариства не є юридичною особою та входить до складу Товариства. Згідно штатного розпису у цеху № 4 НВГ "В"язівок" Товариства немає власного відділу кадрів та правління;
- видача вказаної довідки начальником цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства суперечить порядку управління у Товаристві, встановленому його статутними та внутрішніми документами, в силу яких, у даному випадку, відповідні довідки підписуються головою правління, головним бухгалтером або інспектором відділу кадрів Товариства (в залежності від суті довідки);
- за доводами Товариства, до часу перевірки Управлінням достовірності відомостей для призначення пільгової пенсії, керівні органи Товариства взагалі не знали про довідку від 07.10.2013 № 2, оскільки вона не видавалася на запит Пенсійного Фонду України, а була отримана безпосередньо Ониськевичем В.Н. від керівника його структурного підрозділу.
За таких обставин справи, враховуючи те, що ані Управління, ані Ониськевич В.Н. до уповноважених органів Товариства не зверталось і будь-яких недостовірних документів Товариство в особі своїх уповноважених органів не видавало, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що у діях Товариства відсутні усі елементів складу цивільного правопорушення, а саме: відсутня сама протиправна поведінка, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою державі шкодою та вина.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується також і з висновком судів попередніх інстанцій щодо неможливості стягнення з Товариства шкоди в порядку ст. 1172 ЦК України з огляду на наступне.
Частиною першою вказаної статті ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Правовий аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку про те, що для застосування положень ст. 1172 ЦК України, обов'язковою є наявність одночасно двох умов: 1) перебування особи, яка завдала шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем; 2) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків.
Під виконанням працівником трудових (службових) обов'язків слід розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Якщо шкода завдана працівником в робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде.
З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що довідка від 07.10.2013 № 2 хоч і була видана начальником цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства, який знаходиться у трудових відносинах з Товариством, проте видача довідок про пільговий стаж працівників не відноситься до його компетенції, тому Товариство відповідальності за дії начальника цеху № 4 НВГ "В'язівок" Товариства нести не повинно, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.
Судами попередніх інстанцій цілком обґрунтовано наголошено на тому, що прийняття недійсної довідки від 07.10.2013 № 2 та нарахування/виплата на її підставі пільгової пенсії у період з 25.02.2014 по 31.12.2014 є недоглядом та помилкою самого Управління, яке повинно було перевірити її належність та відповідність вимогам законодавства, встановленим для таких документів, у тому числі щодо суб'єктного складу осіб, уповноважених на їх підписання. При цьому з 19.09.2014 в Управління вже була довідка № 240, видана Товариством, з даними про стаж Ониськевича В.Н., яка надавала можливість Управлінню перевірити наявність необхідного трудового стажу для призначення пільгової пенсії та припинення її виплати в разі відсутності такого стажу ще з вересня 2014 року.
Доводи касаційної скарги Управління наведеного вище не спростовують.
З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає відмову господарських судів попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог Управління правомірною та обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Управління не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 925/320/15 Господарського суду Черкаської області - без змін.
Головуючий суддя А.Г. Полянський
Суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський