Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року Справа № 910/14534/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.(доповідач),суддів :Данилової М.В., Ходаковської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг- Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - Державної екологічної інспекції у Запорізькій областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2016у справі№ 910/14534/16Господарського суду міста Києваза позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областідоПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"простягнення 128133,71грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Міщенко В.В. (дов.№4-4-1-19/146 від 27.12.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) від 29.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді - Алданова С.О., Мартюк А.І.) від 08.12.2016 у справі №910/14534/16 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 75023,99грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1125,35грн судового збору.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - товариство) просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (далі - інспекція) просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу позивача.

Позивач не скористався правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Інспекція звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства 128133,71грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Філією товариства "Запорізький річковий порт" (далі - філія), державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а тому позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 128133,71грн.

Судами встановлено таке.

У лютому 2014 року позивачем було проведено позапланову перевірку промислових майданчиків філії на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт (далі - акт перевірки).

В ході перевірки було виявлено, що філією здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря неорганізованим джерелом №1 - установкою з видобутку піску - гідропісконавантажувачем ГПН-15 при розробці Північно-Східної ділянки Червонодніпровського родовища будівельних пісків у акваторії Каховського водосховища в Запорізькому районі Запорізької області без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Позивач видав відповідачу припис №060/07-П від 25.02.2014 про усунення виявлених під час перевірки порушень (т.1, а.с.21-22), в якому, зокрема, відповідача зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин від установки з видобутку піску - гідропісконавантажувача ГПН-15 у строк до 25.04.2014.

Відповідачем було виконано вищевказаний припис позивача та отримано дозвіл №2322180801-125 від 08.07.2014 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації терміном дії на 10 років - з 08.07.2014 по 07.07.2024 (т.1, а.с.26-27).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу державі було завдано шкоду, розмір якої, розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.10.2008, становить 128133,71грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, судам необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на те, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, такі правовідносини регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 (далі - Методика).

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

У відповідності до ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За оцінкою судів актом перевірки, складеним інспекцією, підтверджується факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме: ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Оскільки судами встановлено факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного, який ним не спростовано посиланням на неповноту дослідження обставин справи в їх сукупності, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є обґрунтованими.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що розмір збитків було розраховано позивачем на підставі довідки Філії від 08.09.2014 №12.2-13/74 щодо фактичних годин роботи стаціонарного джерела викидів філії при розробці Північно-Східної ділянки Червонодніпровського родовища будівельних пісків за період з 01.12.2012 по 07.07.2014.

Враховуючи наведені у вказаній довідці відомості, позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки за період з 01.12.2012 (початок використання джерела забруднення згідно наданої відповідачем довідки) по 07.07.2014 (момент усунення порушення) включно на загальну суму 128133,71грн. Тобто, за твердженням позивача, збитки підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою.

За змістом п.2.1.2. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Відповідно до п.3.11. Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.3.12. Методики). Розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п.4 Методики).

Судами встановлено, що порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зафіксовано в акті перевірки від 19.02.2014.

Зазначене порушення було усунено товариством 08.07.2014 (дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами).

Таким чином, оскільки розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме з моменту виявлення порушення до моменту його усунення (з урахуванням фактично відпрацьованого часу), суди дійшли до правомірного висновку, що розрахунок збитків, завданих відповідачем, має бути визначений за період з 19.02.2014 (дата складення акта) по 08.07.2014 (дата усунення порушення), а не з 01.12.2012, як вказує позивач.

За розрахунком суду, за період з 19.02.2014 по 08.07.2014 розмір шкоди, завданої відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, становить 75023,99грн.

Враховуючи викладене, суди правомірно визнали обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 75023,99грн, розрахованої за період з 19.02.2014 по 08.07.2014.

Аналогічну правову позицію щодо застосування приписів Методики та правомірності нарахування збитків, завданих в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин саме за період, починаючи з моменту виявлення порушення, наведено у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі №917/2579/14.

Відповідно до ст.11128 ГПК висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Наведене вище спростовує викладені інспекцією доводи щодо необхідності здійснення розрахунку розміру збитків за період з 01.12.2012 по 08.07.2014.

Колегією суддів не приймається до уваги твердження відповідача про те, що позивач та попередні судові інстанції не вірно визначили судно "ГПН-15" як стаціонарне джерело забруднення, оскільки вказане судно здійснювало в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у межах промислового майданчика Північно-Східної ділянки Червонодніпровського родовища будівельних пісків у акваторії Каховського водосховища в Запорізькому районі Запорізької області, тобто, зберігало свої просторові координати протягом певного часу, з огляду на таке.

Так, судами встановлено, що: - Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації відповідачу видано дозвіл від 08.07.2014 саме на стаціонарне джерело (неорганізоване джерело викидів №1 на території промислового майданчика Північно-Східної ділянки Червонодніпровського родовища будівельних пісків у акваторії Каховського водосховища в Запорізькому районі Запорізької області. Карта-схема підприємства, з нанесеними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також інформація з їх характеристиками і параметрами є складовою частиною зазначеного дозволу; - у довідці №12.2-13/75 від 08.09.2014 (т.1, а.с.24), наданій відповідачем на запит позивача, сам відповідач зазначає про те, що "ГПН-15" є стаціонарним джерелом викидів та надає години роботи останнього за період з 01.12.2012 по 07.07.2014 включно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли ґрунтовних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", Державної екологічної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі №910/14534/16 залишити без змін.

Головуючий С. Бакуліна

Судді М. Данилова

І. Ходаківська