ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 916/3294/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.за участю представників: прокурораСавицька О.В. посв. № 041103позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідача третіх осібЧубаров С.В.- адвокат договір від 09.01.2015; не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі№ 916/3294/14 Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської радидо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з додатковою відповідальністю "РГМ" Департамент комунальної власності Одеської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Естет -Транзит"простягнення 6762613,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

18.08.2014 заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом про стягнення відповідно до приписів статей 512 Цивільного кодексу України, статей 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України з Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", як правонаступника Відкритого акціонерного товариства "Одеський міськмолзавод №1", 6782613,35 грн. збитків, заподіяних територіальній громаді міста використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 20.09.2011 по 01.04.2014.

Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що перелік підстав відшкодування збитків за статтею 156 Земельного кодексу України є вичерпним, а Одеська міська рада не є суб'єктом господарювання, який може отримувати прибуток та якому можуть бути завдані збитки; позивач не надав доказів на підтвердження припинення права постійного користування Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" земельною ділянкою за рішенням від 21.03.1998; порушено порядок створення комісії для визначення розміру заподіяних збитків, оскільки до її складу не включено представника відповідача.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позов та надав письмові пояснення щодо ідентифікаційних ознак для визначення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, та в підтвердження розміру заподіяних збитків.

Відповідач надав додаткові пояснення, в яких вказав на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку заподіяних збитків, як такого, що не ґрунтується на належних вихідних даних, повторно зазначив про недоведеність позовних вимог про стягнення заподіяних збитків.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.03.2016 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 (судді: Петров М.С. - головуючий, Разюк Г.П., Колоколов С.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; стягнуто з відповідача на користь позивача 6762613,35 грн збитків; розподілено судові витрати.

Не погоджуючись з висновком апеляційного господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю "РГМ" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з додатковими поясненнями), в якій просить постанову в даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч положень статей 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 287, 288 Податкового кодексу України суд не надав оцінки доказам, які спростовують вину відповідача, виклавши у судовому рішенні доводи лише на користь позивача; також суд не надав оцінки та не спростував доводи відповідача про те, що розмір позовних вимог є необґрунтованим, позаяк розрахунок збитків здійснено за невірною ставкою орендної плати, яка не відповідає фактичному використанню земельної ділянки та ґрунтується на скасованому рішенні позивача "Про затвердження проекту землеустрою від 28.12.2008 року" та визнаному протиправним та скасованому судовим рішенням на час розгляду справи апеляційним судом рішенні позивача "Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Одеси" від 28.12.2010.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги.

Прокурор відхилив доводи касаційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Одеська міська рада не скористалася правом на участь в судовому засіданні, натомість надала письмові пояснення, за змістом яких ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2016 зупинено виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016, на які посилається відповідач у касаційній скарзі.

Треті особи не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні, не надали відзив на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що комісія з визначення розміру та відшкодування збитків, які заявлені до стягнення, не забезпечила присутність особи, у відношенні якої розглядалось питання про нарахування збитків, в засіданні комісії 17.04.2014, що є порушенням пункту 2.8. Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а рішення щодо відшкодування збитків приймалось відносно Відкритого акціонерного товариства "Одеський міськмолзавод № 1", який вже було припинено, як юридичну особу; відповідно стягнення збитків з правонаступника припиненого підприємства є неправомірним.

Також за висновком суду першої інстанції в позові неправомірно розраховано суму збитків на підставі формули, впровадженої рішенням виконкому Одеської міської ради від 15.08.2013 № 302, яка не була чинною у період, що нараховувалися збитки, також при визначенні заявлених до стягнення суми збитків безпідставно застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, як комерційної, із посиланням на її використання під торговельний центр, що належними доказами не доведено.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, натомість, встановив, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 479 від 21.03.1998 вирішено надати Дочірньому підприємству Відкритого акціонерного товариства "Одесамолоко"- Одеському міськмолзаводу № 1 (за згодою землекористувача: лист № 31 від 18.05.1997) фактично займану земельну ділянку, площею 6,8623 га, по пр. Маршала Жукова, 4, у постійне користування, для експлуатації заводу, затверджено паспорт земельної ділянки № 108; зобов'язано ДП ВАТ "Одесамолоко" Одеського міськмолзаводу № 1 у місячний термін від дня прийняття цього рішення замовити в міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідності до пункту 1 даного рішення. Згідно з пунктом 4 зазначеного вище рішення зобов`язано міське управління земельних ресурсів видати документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідності до пункту 1 даного рішення.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вчинення дій на виконання вищевказаного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 479 від 21.03.1998 норм земельного законодавства, чинних на час прийняття рішення; учасники процесу визнають, що необхідні документи вони не оформляли, тобто, право постійного користування ДП ВАТ "Одесамолоко" - Одеській міськмолзавод № 1 фактично зайнятою ним земельною ділянкою, площею 6,8623 га по пр. Маршала Жукова, 4 не було оформлено належним чином, а Дочірне підприємство ВАТ "Одесамолоко"- Одеський міськмолзавод № 1 фактично користувався нею без оформлення необхідних документів.

Пунктом 1 рішення Одеської міської ради № 1021-ХХІV від 20.01.2003 за згодою Відкритого акціонерного товариства "Одесамолоко" припинено право користування земельною ділянкою площею 0,1107 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4, тобто, частиною земельної ділянки площею 6,8623 га.

З наявного в матеріалах справи Витягу про реєстрацію прав на нерухоме майно № 21366364, сформованого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 22.12.2008, вбачається, що ВАТ „Одеський міськмолзавод № 1" є власником об'єктів - нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, пр. Жукова маршала (пр. Ленінської Іскри), буд 4. Підстава виникнення права власності - рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2008 по справі № 2-34338/08. Форма власності - приватна, частка - 1/1, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності - 22.12.2008.

Згідно із рішенням Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008 вирішено:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (додаток 1);

- надати ВАТ "Одеський ММЗ № 1" земельні ділянки у довгострокову оренду, терміном на 25 років, загальною площею 5,5299 га (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), у тому числі: земельну ділянку № 1 площею 4,5954 га - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд та земельну ділянку № 2, площею 0,9345 га - для експлуатації та обслуговування торговельного центру, за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4;

- затвердити договори оренди землі між Одеською міською радою та ВАТ "Одеський ММЗ № 1" (додаток 2);

- затвердити орендну плату за земельну ділянку, площею 4,5954 га, на період експлуатації виробничих будівель і споруд, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, за земельну ділянку, площею 0,9345 га на період експлуатації торговельного центру, в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки;

- зобов'язати ВАТ "Одеський ММЗ № 1" замовити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради оформлення документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, відповідно до цього рішення та надати у трьох місячний термін на реєстрацію документи, що посвідчують право оренди земельних ділянок.

Таким чином, за вказаним вище рішенням ВАТ "Одеський ММЗ № 1" повинно було надати до Одеської міської ради на реєстрацію документи, що посвідчують право оренди земельних ділянок, в строк до 25.03.2009.

Натомість суд апеляційної інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановив, що ВАТ "Одеський ММЗ № 1" тільки за 20 днів до закінчення вказаного вище 3-х місячного строку, (05.03.2009) звернулось до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з листом № 10, в якому просило провести оформлення документів, які посвідчують право оренди земельних ділянок, відповідно до пунктів 2, 3 рішення Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008.

- 20.03.2009 ВАТ „Одеський ММЗ № 1" звернулось до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з листом № 15, в якому повідомило, що згідно з дорученням Одеського міського УЗР № 447 від 17.03.2009, ДП „Центр державного земельного кадастру" розробляється технічна документація по складанню правовстановлюючих документів (договору оренди) на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 4.

- 24.03.2009 ВАТ „Одеський ММЗ № 1" звернулось до начальника Одеської регіональної філії центра ДЗК з листом № 16, в якому просило провести виготовлення технічної документації для оформлення документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, відповідно до рішення Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008.

- листом № 319 від 26.05.2009 ВАТ „Одеський ММЗ №1" звернулось до начальника Управління земельних ресурсів м. Одеси з проханням видати з архіву копії технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки ВАТ „Одеський ММЗ №1", орієнтовною площею 5,57 га в Київському районі за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4.

- 04.03.2010 ВАТ „Одеський ММЗ № 1" звернулось до голови постійної комісії із землеустрою та земельним правовідносинам з листом № 12, в якому повідомило, що на виконання рішення Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008 Товариство в установлені строки звернулось до Одеського управління земельних ресурсів з листом, в якому просило провести оформлення документів для укладання договору оренди, згідно з дорученням Одеського міського УЗР № 447 від 17.03.2009 ДП „Центр державного земельного кадастру" розробляє технічну документацію по складанню правовстановлюючих документів (договору оренди) на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, пр. М. Жукова, 4, проте, на даний час в зв`язку з великою завантаженістю ДП „Центр державного земельного кадастру" технічну документацію не розроблено;

- 01.10.2010 ВАТ „Одеський ММЗ № 1" звернулось до начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з листом № 33 (63), в якому повідомило, що неодноразово зверталося до ДП „Центр державного земельного кадастру" з проханням про прискорення оформлення технічної документації, проте до теперішнього часу в зв`язку з великою завантаженістю ДП „Центр державного земельного кадастру", технічну та проектну документацію не надано.

Проаналізувавши зміст наведених листів , судова колегія дійшла висновку про те, що вони не можуть бути належними доказами на підтвердження того, що ВАТ „Одеський ММЗ № 1" вжило всіх заходів щодо своєчасного оформлення документів, визначених рішенням Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008, оскільки оформлення документів розпочато у строк, який не давав можливості вчасно виготовити необхідну документацію, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про вину ДП „Центр державного земельного кадастру" у несвоєчасному оформленні технічної документації на земельну ділянку; ВАТ „Одеський ММЗ № 1" з 2009 року та по останній день свого існування не вжило жодних заходів по оскарженню дій або бездіяльності ДП „Центр державного земельного кадастру" щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку, а також не зверталося до Одеської міської ради із проханням продовжити строк оформлення документів, визначених рішенням Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008.

Рішенням Одеської міської ради № 1532-VІ від 22.11.2011 скасовано (серед інших) рішення Одеської міської ради № 4074-V від 25.12.2008 у зв'язку з не укладанням договору оренди, можливість чого передбачалась скасованим рішенням.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що після 2008 року ВАТ "Одеський міськмолзавод № 1" продовжував користувався земельною ділянкою загальною площею 5,5299 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова без правовстановлюючих документів (державного акта на право постійного користування або договору оренди).

14.01.2014 на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Одеський ММЗ № 1" від 14.01.2014 та на виконання вимог чинного законодавства ВАТ "Одеський ММЗ № 1" передало ТДВ „РГМ" (відповідачу) - як правонаступнику - все майно, всі права та обов`язки, які має, в тому числі, необоротні активи (основні засоби), про що сторонами складено передавальний акт. 24.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №15561120011021392 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ВАТ „Одеський ММЗ № 1", підставою зазначено: рішення засновників".

Відповідно до підпунктів 1.1., 1.2 Статуту ТДВ „РГМ", затвердженого протоколом установчих зборів засновників (учасників) від 14.01.2014, Товариство створено шляхом реорганізації ВАТ „Одеський ММЗ № 1" та стає правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ „Одеський ММЗ № 1"; 28.02.2014 здійснена державна реєстрація юридичної особи - ТДВ „РГМ" п.н. 05511627 шляхом перетворення з ВАТ „Одеський міськмолзавод № 1" п.н. 05511627 відповідно до відомостей в електронному вигляді від ЄДР (№ запису 15561450000051907 від 27.01.2011) типу - Державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення.

За змістом наведених вище документів, витягу про реєстрацію прав на нерухоме майно № 21366364, суд з'ясував, що ТДВ „РГМ" (відповідач) є власником нежитлових будівель і споруд за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4, що належали ВАТ „Одеський міськмолзавод № 1" на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2008 по справі № 2-34338/08, а земельна ділянка, яка надавалася в оренду ВАТ "Одеський ММЗ № 1" згідно з рішенням № 4074-V від 25.12.2008, є частиною земельної ділянки, яка надавалася цьому підприємству в користування згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 479 від 21.03.1998 (з урахуванням рішення Одеської міської ради № 1021-ХХІV від 20.01.2003), і на цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, як правонаступника ВАТ "Одеський ММЗ № 1".

При цьому в наявних матеріалах справи відсутні докази про те, що ТДВ „РГМ" за час користування земельною ділянкою, на якій знаходиться його нерухоме майно, вживав належних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою.

27.03.2014 головні спеціалісти відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотримання земельного законодавства Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міськради Яшиним О.О., Мартинюк О.В. склали акт № 280 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому встановлено належність ВАТ „Одеський ММЗ № 1" відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.12.2008 № 21366364 майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою м. Одеса, пр. М.Жукова, 4, загальною площею 5,5299 га. та відсутність документів, що посвідчують право власності чи користування даною земельною ділянкою.

07.04.2014 за вих. № 01-13/2958 головою комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, першим заступником директора ДКВ ОМР В.О. Гресь-Соборовою надіслано за адресою ВАТ „Одеський ММЗ № 1" виклик на засідання комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке відбудеться 17.04.2014 в приміщені ДКВ ОМР. Цей виклик було отримано уповноваженою особою правонаступника ВАТ „Одеський ММЗ № 1" „Тольевською" 16.04.2014 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, наявного у справі, з чого вбачається, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце засідання зазначеної комісії.

17.04.2014 комісія з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам склала акт, яким визначила розмір збитків, нанесених територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді не одержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її тимчасового зайняття та використання без правовстановлюючих документів, в сумі 6762613,35 грн. Виконавчий комітет Одеської міської ради 12.06.2014 прийняв рішення № 109 „Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок", пунктом 1 якого затвердив акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в тому числі від 17.04.2014, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, згідно з переліком. Перелік актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, який є додатком № 1 до даного рішення, містить пункт 12 із зазначенням розміру збитку, спричиненого ВАТ „Одеський ММЗ № 1", та перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані сплатити збитки, що визначені актами, який є додатком № 2 до рішення, пункт 11 якого включає ВАТ „Одеський ММЗ № 1".

Вказане вище рішення виконавчого комітету Одеської міської ради 12.06.2014 в установленому законом порядку відповідачем не оскаржувалося та є чинним.

Перевіривши розрахунок розміру належних до відшкодування збитків, суд апеляційної інстанції вказав, що заявлені до стягнення збитки у сумі 6762613,35 грн. визначені, виходячи з довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.02.2011 та цільового використання земельної ділянки, визначеного в рішенні Одеської міськради № 4074-V від 25.12.2008, відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначених у цьому рішенні, як таких, що підлягали застосуванню при визначенні розміру орендної плати за оренду земельної ділянки у випадку виконання відповідачем (чи його правопопередником) обов'язку належно оформити право користування земельною ділянкою, а також рішення Одеської міськради від 20.09.2011 "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі", (яке на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції було чинним).

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції на підставі вказаних вище документів визнав встановленими ті обставини справи, що відповідач (його правопопередник) за період, починаючи з 1998 року, не оформили у встановленому законодавством порядку право користування щодо фактично використовуваної земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, що унеможливлює передачу цієї ж земельної ділянки у користування іншій особі, на час розгляду справи право користування не оформлене належним чином, відповідний договір не укладено, рішення ради щодо надання земельної ділянки в оренду не реалізовано, що спричинило його скасування; відповідно Одеська міська рада була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено, а договір оренди укладено.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що аналогічна правова позиція з аналогічних спірних правовідносин викладена Верховним Судом України у постанові від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14 за позовом заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до публічного акціонерного товариства "Укрнафта", третя особа - департамент комунальної власності Одеської міської ради, про стягнення 184243,55 грн. збитків у вигляді не отриманої орендної плати (нарахованих на підставі того ж акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014, що й у даній справі № 916/3294/14).

Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача щодо використання частини земельної ділянки, щодо якої нараховані спірні збитки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Естет-Транзит" з тих підстав, що відповідач в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів розмір суми збитків, на які необхідно зменшити суму збитків, розраховану позивачем.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (чинного), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено зміст прав на земельну ділянку особи при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, які відповідають видам прав на землю згідно з розділом ІІІ "Права на землю" Земельного кодексу України; відповідні права та наслідки переходу права власності на нерухоме майно визначено статтею 120 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України). За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

За статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а за приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно зі статтею 19 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 479 від 21.03.1998, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. За статтею 22 цього Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Статтею 23 вказаного Кодексу встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 12 Земельного кодексу України (чинного) передбачено повноваження міської ради у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст шляхом розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Апеляційний суд дослідив, і його висновки не спростовано доводами касаційної скарги, що право постійного користування земельною ділянкою ВАТ "Одеський ММЗ № 1" не було оформлено належним чином, змінився розмір земельної ділянки яку фактично займає (використовує) це підприємство, а у зв'язку з прийняттям нової редакції Земельного кодексу України підприємство вже не може набути право постійного користування цією земельною ділянкою, а може користуватись нею лише на умовах оренди; на використовуваній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, що унеможливлює передачу цієї ж земельної ділянки у користування іншій особі, рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки в оренду не реалізовано протягом тривалого періоду, що спричинило його скасування; при цьому власник земельної ділянки не отримав доходу, який міг би одержати із земельної ділянки у випадку виконання відповідачем (його правопопередником) вимог викладеного вище законодавства та рішення позивача про надання земельної ділянки, укладення договору оренди відповідно до вимог рішення позивача в частині визначення розміру орендної плати за відповідну земельну ділянку.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, зокрема, щодо площі фактично використовуваної відповідачем земельної ділянки, перевірив вихідні дані, відповідно до яких позивач обчислив розмір упущеної вигоди та обґрунтованість здійсненого розрахунку, виклавши відповідні висновки в постанові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки належно встановлених обставин справи та обставин, які не існували на час прийняття рішення місцевого господарського суду, щодо правомірності якого здійснювався апеляційний перегляд; підстав для скасування судових рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі №916/3294/14 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова