ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2016 року Справа № 910/6310/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2016 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016
зі справи № 910/6310/16
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ (далі - Позивач),
до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - Відповідач)
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 2 983,40 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2016 (суддя Комарова О.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (колегія суддів у складі: Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г. і Рудченко С.Г.): позов задоволено; з Відповідача стягнуто на користь Позивача основний борг у сумі 2 983,40 грн. та 1 378 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить: скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити; стягнути з Позивача на користь Відповідача 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги та 1 515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням попередніми судовими інстанціями у вирішенні спору норм матеріального права, в тому числі Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
09.10.2013 Позивачем (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільної-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2801-13-00468 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Договором визначено, що до страхових випадків відносяться, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди (далі - ДТП), а вигодонабувачем є страхувальник. Строк дії Договору встановлено з 09.10.2013 по 08.10.2014.
09.04.2014 у м. Києві по вул. Шовковичній, 5 сталося ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Daewoo Nexia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля "Toyota Auris", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням страхувальника.
У ДТП автомобіль "Toyota Auris" було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 9372700, виданою органами МВС України.
Постановою Печерського районного суду міста Київ від 26.06.2014 у справі № 757/14417/14-п встановлено порушення ОСОБА_6 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, визнано його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рахунка від 27.04.2014 № СМУ0000996, складеного станцією техобслуговування товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Саміт Моторз Україна", вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Toyota Auris" у результаті його пошкодження складає 3 403, 40 грн., у т.ч. ПДВ.
На підставі страхового акта від 15.05.2014 № ДККА-36155 Позивач сплатив 2 983, 40 грн. страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ "Саміт Моторз Україна", що підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2014 № 12265.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля марки "Daewoo Nexia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент цього ДТП застрахована не була.
З норм Закону вбачається, що Відповідач відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.
Позивач обґрунтовано зазначив, що до нього в межах суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до Відповідача в сумі 2 983,40 грн. відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону.
Враховуючи розмір права вимоги, яке перейшло до Позивача, з Відповідача підлягає стягненню 2 983, 40 грн. страхового відшкодування.
Посилання Відповідача на Положення про центральний страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затверджене протоколом Президії МТСБУ 07.08.2014 № 320/2014, не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки стягнення здійснюється на підставі норми Закону.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заявленої до стягнення суми страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом (підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону).
Законом чітко визначено умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.
Відповідно до підпункту 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у ДТП (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (положення пункту 1.7 стосуються будь-яких наземних транспортних засобів, отже, винятком є ті види транспортних засобів, які неможливо визнати наземними).
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України звільняються учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_6 (винуватця ДТП) на момент ДТП застрахована не була. Судами попередніх інстанцій не встановлено, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 статті 13 Закону, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону).
Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія ОСОБА_6 у ДТП породило деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов'язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов'язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (Позивача).
Зазначені зобов'язання не виключали одне одного.
Потерпілому належало право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному.
Він на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страховика (Позивача), від якого отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля.
Відповідно до положень статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, може вимагати від страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП (власника транспортного засобу), відшкодування зроблених витрат. У випадку відсутності у винуватця ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позов про відшкодування шкоди страховик може пред'явити безпосередньо до винуватця ДТП.
Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону).
Аналогічне правило викладено в пункті 3.6 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП, затверджено протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06.12.2012 № 31/2012, за змістом якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих компенсує витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійсненого ним страхового відшкодування виключно у разі настання ДТП з вини осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону та у разі, коли відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок ДТП, є особа, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності іншим страховиком-членом МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.
При відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у винуватця ДТП страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.
Відповідний правовий висновок Верховного Суду України наведений в його постанові від 26.10.2016 № 910/1439/16 і згідно з частиною першою статті 11128 ГПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосування відповідних норм права.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з достатньою повнотою встановлено фактичні обставини останньої, що уможливлює прийняття судом касаційної інстанції нового рішення в ній, а саме - про відмову в позові.
Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг, сплачений Відповідачем у сумі 3 169,40 грн., покладається на Позивача.
Керуючись статтями 49, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 зі справи № 910/6310/16 скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарг у сумі 3 169,40 грн.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Палій
Суддя В. Студенець