Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №911/2283/14
Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №911/2283/14
Постанова ВГСУ від 31.01.2017 року у справі №911/2283/14
Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №911/2283/14
Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №911/2283/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 911/2283/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест", смт Ювілейне Дніпропетровської області,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015

у справі № 911/2283/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман Капітал" (далі - ТОВ "Гетьман Капітал"), м. Переяслав-Хмельницький,

до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (далі - Рада), м. Переяслав-Хмельницький,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" (далі - ТОВ "АТБ-Інвест"), смт Ювілейне Дніпропетровської області,

2. товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційне підприємство "Транссервіс" (далі - ТОВ ТЕП "Транссервіс"), м. Київ,

про визнання права власності.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Медведенко Н.І. предст. (дов. від 06.01.2015)

третіх осіб 1. Гриценко Д.В. -предст. (дов. від 02.07.2015)

2. не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Гетьман Капітал" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Ради про визнання права власності за набувальною давністю на таке майно: підвальне приміщення загальною площею 375 кв.м ГРП типу ШП-2 з регулятором типу РД-50М, газопровід середнього та низького тиску, нагрівні кошти фірми "Радан" потужністю 100 кВт (2 котли), ЗТП-500 потужністю 800 кВт (2 трансформатори по 400 кВт), металеву огорожу та в'їзні ворота, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 104.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.08.2014 зі справи № 911/2283/14 (суддя Карпечкін Т.П.), з урахуванням виправленої описки, яка допущена у даті рішення, позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 (судді Хрипун О.О. -головуючий, Гончаров С.А., Власов Ю.Л.) заяву ТОВ "Гетьман Капітал" про забезпечення позову задоволено частково; з метою забезпечення позову накладено арешт на таке майно: підвальне приміщення загальною площею 375 кв.м, ЗТП-500 потужністю 800 кВт (2 трансформатори по 400 кВт), що знаходяться за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 104.

У касаційній скарзі ТОВ "АТБ-Інвест", не погоджуючись із прийнятою апеляційною інстанцією ухвалою про забезпечення позову, просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

За результатами касаційного провадження Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як унормовано у статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із внесеними до неї змінами, далі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (підпункт 7.2 пункту 7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16).

Враховуючи адекватність заходу забезпечення позову, застосованого апеляційним господарським судом (відповідність його вимогам, на забезпечення яких він вживається) та наведені судом мотиви в обґрунтування вчинення вказаної дії, застосований господарським судом першої інстанції захід забезпечення позову відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування ухвали про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 зі справи № 911/2283/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко