Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/21245/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг", м. Київ" на постановувід 13.05.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/21245/13 господарського суду м. Києва

за позовомпублічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", м. Київ доприватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг", м. Київ третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Хмельницькийпростягнення 17 849 247 грн. 34 коп., 3 408 037, 22 дол. США, 166 431, 02 євро заборгованості та штрафних санкцій по кредитному договору № 101-СВ від 27.03.2008 року та за зустрічним позовомприватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг", м. Київдо1) публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк", м. Київ 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Хмельницькийпровизнання припиненим договору поруки № 101-СВ від 27.03.2008 рокув судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "УніКредит Банк" Кучерявий Д.В., довір., ПАТ "Атолл Холдінг"Вороніна Н.Ю., довір., Попович К.Ю., довір., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.12.2013 року (суддя - Р.Б. Сташків), що прийнято у справі № 910/21245/13, в задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" (далі-Позивач, Банк) до приватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг" (далі-Відповідач, Товариство) про стягнення 17 849 247 грн. 34 коп., 3 408 037, 22 дол. США, 166 431, 02 євро заборгованості та штрафних санкцій по кредитному договору № 101-СВ від 27.03.2008 року відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства до Банку про визнання припиненим договору поруки № 101-СВ від 27.03.2008 року задоволено повністю: визнано припиненим договір поруки № 101-СВ/SUR від 27.03.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Унікредит Банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Євро лізинг" та закритим акціонерним товариством "Атолл Холдінг".

Не погодившись із вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 року (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.) апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Черкаської області від 09.12.2013 року скасовано, первісні позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства на користь Банку заборгованість у розмірі 17 849 247 грн. 34 коп., з яких: 11 882 073 грн. 62 коп. - заборгованість по поверненню кредиту, 3 602 216 грн. 28 коп. - заборгованість по сплаті процентів, 2 364 957 грн. 44 коп. - неустойки; 3 408 037, 22 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 21.10.2013 року становить 27 240 441 грн. 50 коп., з яких: 2 731 264, 11 дол. США - заборгованість по поверненню кредиту, 232 955, 45 дол. США. - заборгованість по сплаті процентів, 443 817, 66 дол. США - неустойки; 166 431, 02 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 21.10.2013 року становить 1 820 359 грн. 42 коп., з яких: 133 996, 56 євро - заборгованість по поверненню кредиту, 11 467, 58 євро - заборгованість по сплаті процентів, 20 966, 88 євро - неустойки; 68 820 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю. Також вирішено питання про розподіл судових витрат з покладенням цих витрат на Відповідача.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, приватне акціонерне товариство "Атолл Холдінг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 року, а рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2013 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 251, 252, 553, 559, 598, 601, 604-609, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 199 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.

В судовому засіданні 06.08.2014 року касаційним судом було задоволено клопотання представника Банку про ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку із чим в порядку норм ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 13 год. 00 хв. цього ж дня - 06.08.2014 року.

Після закінчення перерви у судовому засіданні, що було продовжено о 13 год. 00 хв., за заявленим усно представником Банку в судовому засіданні та задоволеним касаційним судом клопотанням розгляд справи та проведення судового засідання відбулись із фіксуванням судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до норм ч. 7 ст. 811 ГПК України.

Вищий господарський суд України відхиляє заявлені усно представником Банку клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі, що були обґрунтовані здійсненням реорганізації Банку шляхом приєднання останнього до ПАТ "Укрсоцбанк" та поданням останнім касаційної скарги на ту ж постанову апеляційного суду, що є предметом даного касаційного оскарження у справі, у зв'язку із чим зазначає про таке. Так, в порушення норм ст.ст. 33-36 ГПК України Банком не було надано доказів закінчення вказаної реорганізації та виключення останнього із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а відповідно і доказів процесуального правонаступництва в порядку норм ст. 28 ГПК України ПАТ "Укрсоцбанк" (що не було залучено до участі у справі) після Банку, який залишається стороною у даній справі. Не було надано представником Банку доказів подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду.

Крім цього ухвалою від 06.08.2014 року Вищий господарський суд України відмовив у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" про відвід судді Полякова Б.М. у даній справі за відсутністю підстав для відводу судді, в розумінні ст. 20 ГПК України,.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий суд встановив, що зобов'язання за укладеним з Банком кредитним договором з ТОВ "Євро лізинг" останнім не виконані, але забезпечені договором поруки, укладеним з Товариством. При цьому, місцевий суд встановив, що датою виконання основного зобов'язання щодо повернення кредиту, яка була узгоджена умовами кредитного договору (з додатками та доповненнями до нього) є 10.04.2013 року, а тому право на заявлення відповідних вимог до поручителя виникає саме з вказаної дати і триває 6 місяців (за нормами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України - далі - ЦК України), оскільки в договорі поруки не був узгоджений календарний строку його дії, а умова - до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не є визначення строку виконання зобов'язань за договором поруки. Однак вимога до Товариства, за висновком суду, була направлена поза вказаного шестимісячного строку - 28.10.2013 року. Саме за цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір поруки є припиненим та відсутні підстави для стягнення спірної суми вимог за цим договором.

Скасовуючи вказане рішення, апеляційний суд зазначив, що сторони договору поруки мають погодити строк дії цього договору і його термін не може бути обмеженим будь-яким максимальним терміном, а тому сторони можуть визначити кінцевим терміном виконання обов'язків за договором поруки таку умову, як факт припинення прав та обов'язків, що виникають з договору поруки, а тому виключається у такому випадку застосування норм ч. 4 ст. 559 ЦК України (щодо обмеженого шестимісячного строку заявлення кредитором вимог до поручителя після настання строку виконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою). Крім цього апеляційний суд відхилив висновок місцевого суду з посиланням на рішення Верховного Суду України у подібних відносинах, оскільки таке рішення було винесено не у господарській справі, а у цивільній. При цьому апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованого способу захисту права за зустрічним позовом - за вимогами про визнання договору поруки припиненим.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується ні з висновками місцевого суду, ні з висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені, а оскаржувані судові рішення прийняті з грубим порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її вирішення по суті заявлених вимог та є передчасними.

Як вбачається з матеріалів справи, залученим ухвалою від 07.11.2013 року про порушення даної справи відповідачем - ТОВ "Євро лізинг", подавались клопотання в порядку норм ст. 16 ГПК України - про передачу справи за підсудністю (т. 1 а.с. 106-117). Однак, в порушення норм ст. 47, 22, 84, 86 ГПК України вказані клопотання не були розглянуті місцевим судом. Навпаки, суд своєю ухвалою від 09.12.2013 року, в день прийняття рішення по суті, виключив ТОВ "Євро лізинг" зі складу відповідачів у справі. Суд же апеляційної інстанції на вказані порушення уваги не звернув та не надав ним жодної правової оцінки, у тому числі всупереч повноважень апеляційного суду, передбачених нормами ст. 101 ГПК України.

Крім цього, слід зазначити, що у вказаних клопотаннях підставами для передачі справи за підсудністю до господарського суду Хмельницької області була визначена обставина порушення ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 року справи № 924/1282/13 року про банкрутство ТОВ "Євро лізинг", який є боржником за кредитними зобов'язаннями перед Банком, що були забезпечені порукою за спірним договором (т. 1 а.с. 106-116).

При цьому слід звернути увагу на те, що з позовною заявою у даній справі Банк звернувся 04.11.2013 року, а провадження у даній справі було порушено ухвалою від 07.11.2013 року (т. 1 а.с. 1-2, 6-13). Отже на момент звернення Банку, у тому числі і до ТОВ "Євро лізинг", із позовними вимогами у даній справі про стягнення суми стосовно боржника за кредитними зобов'язаннями, забезпеченими фінансовою порукою стосовно цього боржника - ТОВ "Євро лізинг" діяли наслідки, пов'язані із порушенням справи про банкрутство.

Нормами ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Приписи п. 7 ч. 1 ст. 12 вказаного кодексу, в свою чергу, визначають, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Виходячи з наведених обставин справи (які не були предметом правового дослідження ані суду першої інстанції, ані апеляційного суду), а також виходячи з наведених норм законодавства, судам попередніх інстанцій слід було розглянути та вирішити питання щодо підсудності даної справи, з урахуванням того, що на момент порушення даної справи щодо одного із відповідачів була порушена справа про банкрутство.

Крім цього, стосовно залучення до участі у справі та процесуального статусу ТОВ "Євро лізинг" у даній справі касаційний суд звертає увагу на таке.

Нормами ч. 1 ст. 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Як вже було зазначено вище, ТОВ "Євро лізинг" було залучено до участі у справі у якості другого відповідача згідно ухвали від 07.11.2013 року про порушення даної справи.

Однак, у подальшому, як вже зазначено вище, в порушення наведених норм ЦК України, вказану особу ухвалою від 09.12.2013 року (т. 3 а.с. 58-59) було виключено зі складу відповідачів у справі на підставі ст. 65 ГПК України, без подальшого залучення до участі у справі.

При цьому слід зауважити, що було порушено і норми п. 1 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки таке виключення відбулось в день винесення рішення у справі - ухвалою від 09.12.2013 року, а не на стадії підготовці справи до розгляду, як цього вимагають приписи ст. 65 ГПК України.

Прийняття ж після винесення вказаної ухвали рішення по суті заявлених вимог відбулось вже в порушення норм ст.ст. 22, 84, 85 ГПК України, оскільки, задовольняючи згідно рішення зустрічні позовні вимоги - про припинення спірного договору поруки, укладеного між Банком, Товариством та ТОВ "Євро лізинг", місцевий суд таким чином прийняв рішення про права і обов'язки особи - ТОВ "Євро лізинг", що не була залучена до участі у справі (у даному випадку, що була виключена зі складу учасників провадження у справі), що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України є самостійною підставою для скасування рішення місцевого суду. Однак апеляційний суд також на вказане уваги не звернув та не надав цьому жодної правової оцінки.

На стадії ж апеляційного провадження ТОВ "Євро лізинг" було залучено ухвалою від 25.03.2014 року у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (т. 3 а.с. 162-163).

До викладеного слід додати, що залучення ТОВ "Євро лізинг" до участі у даній справі саме за вимогами, заявленими Банком до Товариства, як до поручителя за зобов'язаннями ТОВ "Євро лізинг" перед Банком, має значення в контексті визначених нормами ст. 555 ЦК України вимог.

Отже, при вирішенні спору стосовно вимог про стягнення з поручителя заборгованості за основними зобов'язаннями, з метою з'ясування обставин справи та надання поручителю права на захист своїх інтересів, пов'язаних із порукою, обов'язковим є залучення до участі у справі боржника за основними зобов'язанням, яке забезпечується за договором поруки.

До того ж, враховуючи що, суди попередніх інстанцій встановили факт невиконання ТОВ "Євро лізинг" перед Банком зобов'язань за кредитним договором, а у спірних відносинах стосовно боржника за основним зобов'язанням - вказаного ТОВ було порушено справу про банкрутство, з'ясуванню також підлягають і обставини щодо звернення Банку із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство ТОВ "Євро лізинг" (ст.ст. 17, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

У зв'язку із вищевикладеним, касаційний суд дійшов висновку про скасування і оскаржуваної постанови апеляційного суду, і скасованого нею рішення місцевого суду, та, користуючись повноваженнями, передбаченими норми п. 3 ст. 1119 ГПК України, вирішив передати справу до суду першої інстанції, якому, виходячи з приписів ч. 1 ст. 11112 ГПК України, слід усунути визначені в даній постанові недоліки та порушення.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 17, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 555 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 47, 12, 16, 20, 22, 65, 77, 811, 84, 85, 101, 104, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. та рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2013 р. у справі № 910/21245/13 скасувати.

3. Справу № 910/21245/13 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 07.08.2014 року.