Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 904/166/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко"на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015у справі№904/166/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_1доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко"простягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 5 495 600,00 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" (далі - Товариство) про стягнення вартості належної позивачу частки у статутному капіталі Товариства в сумі 5495600,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.03.2014).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 (колегія суддів: Ліпинський О.В., Петрова В.І., Мартинюк С.В.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (колегія суддів: Науменко І.М., Вечірко І.О., Кузнецов В.О.), направлено матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення дослідження в частині судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014; надано судовому експерту дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012; зобов'язано відповідача надати докази, необхідні для проведення судової експертизи; провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові рішення скасувати в частині зупинення провадження в справі як такі, що не відповідають нормам процесуального та матеріального права, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.09.2014 призначив у справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи виконаний фрагмент видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012 (підпис касира ОСОБА_1.) та сам документ у різний час?

2. Чи відповідає дата виконання підпису касира ОСОБА_1. даті складання видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012?

3. В який саме період часу був зроблений такий запис у видатковому касовому ордері №62 від 03.12.2012?

4. Чи підтверджується документально та нормативно факт видачі Товариством готівкових коштів у сумі 5495617,32 грн. на користь ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером №62 від 03.12.2012?

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 17.11.2014 повідомив Господарський суд Дніпропетровської області листом за №14201/14202/14-34, що при проведенні експертизи вирішення питань ухвали з встановлення часу виконання рукописних записів та підписів у досліджуваному видатковому касовому ордері №62 від 03.12.2012 потребує вирізання близько 40 мм штрихів як у досліджуваному документі, так і в порівняльних зразках документів, що відповідно до п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за №53/5, потребує дозволу судді, оскільки вирізані штрихи будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, і це не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження.

Позивач 28.11.2014 надав письмове погодження, яким надав згоду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах.

Відповідач 28.11.2014 надав письмове пояснення стосовно проведення судової експертизи, в якому заявив про відсутність згоди на пошкодження або знищення видаткового касового ордеру №62 від 03.12.2012, який є первинним документом, що підтверджує показники, пов'язані з об'єктом оподаткування та фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах, а також з підстав неможливості проводити його додаткове та повторне дослідження.

З метою проведення дослідження в частині судово-технічної експертизи, призначеної вказаною вище ухвалою, Господарський суд Дніпропетровської області оскаржуваною ухвалою від 11.03.2015 зупинив провадження у справі, направивши матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також вказаною ухвалою надано судовому експерту дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012, та зобов'язано відповідача надати суду докази, необхідні для проведення судової експертизи, а саме: порівняльні зразки документів - оригінали датованих документів, в яких у період з грудня 2012 року до березня 2014 року рукописно виконано записи та підписи чорною пастою кулькової ручки (такою ж за кольором і відтінком, як і у записах та підписах досліджуваного видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012) у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду.

Суд апеляційної інстанції визнав вказану ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою з огляду на наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі - призначення господарським судом експертизи, відхиливши доводи скаржника щодо необов'язковості призначення та проведення у даній справі судової експертизи, оскільки ухвала про призначення судової експертизи перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зауважив про необхідність врахування того, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, але ухвалу про зупинення провадження згідно з ч. 5 ст. 79 ГПК України може бути оскаржено. У зв'язку з цим якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження (п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Водночас при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення. Тобто переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 у даній справі, суд апеляційної інстанції мав встановити наявність чи відсутність належного обґрунтування зупинення провадження у справі з певних підстав, дотримання при цьому положень чинного законодавства і міжнародних договорів, зокрема, щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Однак суд апеляційної інстанції викладені питання по суті не досліджував, обмежившись висновком про зупинення провадження судом першої інстанції у зв'язку з призначенням судової експертизи. Так, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою відсутність у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції належного обґрунтування мотивів зупинення провадження у даній справі, необхідності та доцільності призначення відповідної експертизи, пов'язаної зі знищенням чи пошкодженням відповідного доказу, який є одночасно доказом у кримінальному провадженні, тощо. По суті в оскаржуваній ухвалі не зазначено підстави та мотиви, на підставі яких суд першої інстанції дійшов відповідних висновків з вказаних питань.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані ухвала першої інстанції та постанова апеляційної інстанції не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства, зокрема ст.ст. 43, 86, 101, 105 ГПК України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, зважаючи на неможливість залишення без реагування вказаних порушень, виявлених під час перегляду справи в касаційному порядку.

При цьому касаційна інстанція вважає, що відсутність у процесуальному законі законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали суду в частині призначення судової експертизи (доцільність проведення якої, як і визначені судом першої інстанції межі експертного дослідження, не переглядаються касаційною інстанцією при розгляді даної касаційної скарги) не є перешкодою для перегляду в касаційному порядку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в повному обсязі, зважаючи на приписи ст. 129 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення правосуддя на засадах законності та верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №904/166/14 скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді Л.Гольцова

О.Попікова