Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 916/4068/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову та на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 господарського суду Одеської області від 02.12.2015

у справі№ 916/4068/15за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ЮГ" Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Промінь"провизнання банкрутом розпорядник майнаРатушний А.І.в судовому засіданні взяли участь представники :

ОСОБА_4ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Промінь" (далі - СВК "Промінь"); визнано грошові вимоги ТОВ "АГРОТРЕЙД-ЮГ" до СВК "Промінь" у сумі 956 166, 44 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ратушного А.І.

Після офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство СВК "Промінь" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №24053 в порядку ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до місцевого суду звернувся ОСОБА_4 із заявою про визнання грошових вимог до СВК "Промінь" у сумі 200 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2015 (суддя Грабован Л.І.) визнано грошові вимоги ОСОБА_4 до СВК "Промінь" в сумі 200 000,00 грн. із задоволенням у четверту чергу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (колегія суддів:Аленін О.Ю., Богатир К.В., Мишкіна М.А.) ухвалу господарського суду Одеської області від 02.12.2015 залишено без змін.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 02.12.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016, прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_4 до СВК "Промінь" в сумі 200000,00 грн. із задоволенням у другу чергу.

В обґрунтування своїх касаційних вимог скаржник посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1167, 1168, 1195 ЦК України, ст.ст. 237-1, 265 КЗпП, ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, 16.11.2015 ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство СВК "Промінь". В обґрунтування вимог заявник послався на те, що СВК "Промінь" має заборгованість перед ним в сумі 200 000 грн., що підтверджується рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.05.2015 у справі №511/411/15-ц, відповідно до якого позовну заяву ОСОБА_4 до СВК "Промінь" про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків задоволено та стягнуто з СВК "Промінь" на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Постановою ВДВС Роздільнянського міжрайонного управління юстиції ВП №48780272 від 08.09.2015 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №511/411/15-ц від 28.07.2015.

Постановою ВДВС Роздільнянського міжрайонного управління юстиції ВП №48780272 від 06.11.2015 зупинено виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Судами встановлено, що грошові стягнення з СВК "Промінь" на користь ОСОБА_4 не проводились.

Враховуючи наведене, суди попередніх визнали грошові вимоги ОСОБА_4 до СВК "Промінь" в сумі 200 000 грн. документально підтвердженими та обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області у справі №511/411/15-ц від 13.05.2015 встановлено, що внаслідок приховування керівником СВК "Промінь" нещасного випадку, розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_4 при виконанні ним трудових обов'язків не проводилося, відповідного акту складено не було, МСЕК не встановлено відсоткову втрату професійної працездатності ОСОБА_4, а лише визначено групу інвалідності за загальним захворюванням. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач не набув права на виплати, що здійснюються внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме втраченого заробітку (доходу) та одноразової допомоги, оскільки в судовому засіданні не встановлено саме факту нещасного випадку на виробництві. Крім того, вищезазначеним рішенням не встановлено завдання шкоди здоров'ю ОСОБА_4 з вини СВК "ПРОМІНЬ".

Враховуючи зазначені вище обставини, суди дійшли висновку, що вимоги ОСОБА_4 не є вимогами із зобов'язань що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому в силу приписів ч.1 ст.45 Закону підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості вимог кредитора та черговості задоволення його вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- вимоги із зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України;

- вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Таким чином, Законом встановлено категорію вимог, які погашаються в другу чергу.

Частинами 1 та 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування України виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Також ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 765, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 743 (далі - Порядок) здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Частиною 4 Порядку передбачено, що до суми що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Відповідно до ч. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно ч. 5 Порядку у вимогах до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Крім того, ч. 2 Порядку передбачений перелік витрат, платежі по яким підлягають капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, а саме щомісячні виплати втраченого заробітку, витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку, витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки, витрати на пенсійне забезпечення, витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року, одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Таким чином, вимоги, які повинні задовольнятись за п.2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу - мають підлягати саме капіталізації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доводи заявника касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при розгляді черговості його вимог спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 та ухвалу господарського суду Одеської області від 02.12.2015 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 та ухвалу господарського суду Одеської області від 02.12.2015 у справі № 916/4068/15 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

В.Ю. Поліщук