ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 915/1266/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Миколаївської області 05.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду 09.06.2016у справі Господарського суду№ 915/1266/14 Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт"прозобов'язання вчинити дії

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Галата О.В.; - відповідача повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт" про зобов'язання здійснити заміну електродвигунів 4АМУ200L2Т1, 45 кВт, 380В, 50 Гц, 3000 об/хв., заводські номери 89086 та 89090, поставлених за договором поставки № 464/13 від 02.08.2013, на аналогічні належної якості (з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви - т. 2 а. с. 44-46).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 у справі № 915/1266/14 (суддя Олейняш Е.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. - головуючий суддя, судді Ліпчанська Н.В., Принцевська Н.М.), зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт" здійснити заміну електродвигунів 4АМУ200L2Т1, 45 кВт, 380В, 50 Гц, 3000 об/хв., заводські номери 89086 та 89090, поставлених за договором поставки № 464/13 від 02.08.2013, на аналогічні належної якості.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 915/1266/14, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 915/1266/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.08.2013 між сторонами було укладено договір поставки № 464/13, за умовами якого постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити покупцю (позивач у справі) товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, умови поставки якого зазначаються у специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків і складають невід'ємну частину договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями частини 1 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Згідно із п. 5.3 договору поставки постачальник зобов'язався за свій рахунок усунути дефекти, виявлені в товарі протягом гарантійного строку, або замінити товар протягом 20-ти днів від дати отримання повідомлення покупця про виявлені дефекти.

У випадку поставки неякісного асортименту товару постачальник зобов'язаний у 10-ти денний термін від дати письмової заяви покупця замінити такий товар товаром належної якості (п. 7.4 договору поставки).

Відповідно до пунктів 2, 3 специфікації до договору № 464/13 термін гарантійних зобов'язань становить 12 календарних місяців від дати поставки. Постачальник несе гарантійні зобов'язання в період гарантійного терміну за умови дотримання покупцем правил зберігання і експлуатації. У разі виявлення дефектів у період гарантійного строку, пов'язаних з якістю товарів, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти або замінити товар в узгоджені сторонами терміни.

На виконання умов договору позивачу були поставлені два електродвигуни 4АМУ200L2 (заводські номери 89086 та 89090) загальною вартістю 29 196,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної № 1 від 02.09.2013 та товарно-транспортної накладної № 59000024382875 від 03.09.2013.

Платіжним дорученням № 8736 від 10.01.2014 позивач перерахував відповідачу вартість отриманого товару у сумі 29 196,00 грн.

Згідно із наданими позивачем актами аварійного виходу з ладу від 18.02.2014 та 22.03.2014, електродвигуни заводські номери 89086 та 89090 вийшли з ладу; при огляді двигунів зовнішніх ушкоджень не виявлено; тестування показало замикання обмотки статора на корпусі двигунів.

31.03.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №19-624 з проханням замінити неякісний товар у 10-ти денний строк, відповідно до п. 7.4 договору № 464/13.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Статтею 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акта експертизи № М-746 від 18.04.2014 Дніпропетровської торгово-промислової палати (який у встановленому порядку не оспорений) двигуни поставлені за договором поставки № 464/13 вийшли з ладу в гарантійний строк експлуатації, відтак постачальник повинен за власний рахунок усунути виявлені недоліки або замінити електродвигуни на нові.

26.05.2014 позивачем було направлено на поштову адресу відповідача вимогу № 19-1029 про повернення грошових коштів сплачених за електродвигуни, у триденний термін від дати вимоги.

01.09.2014 позивачем було направлено повторну вимогу № 19-1781 на юридичну та поштову адреси відповідача.

Відповіді на претензію № 19-624 відповідач не надав, а вимоги залишив без розгляду та задоволення.

Враховуючи наведене, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановивши, що позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав у повному обсязі - перерахував відповідачу вартість отриманого товару у сумі 29 196, 00 грн.; натомість, поставлені відповідачем два електродвигуни 4АМУ200L2 вийшли з ладу в гарантійний строк експлуатації, що підтверджується актом експертизи № М-746 від 18.04.2014 Дніпропетровської торгово-промислової палати та актами позивача аварійного виходу з ладу від 18.02.2014 та 22.03.2014; позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами як замінити неякісний товар у 10-ти денний строк так і повернути вартість електродвигунів; відповіді на претензію № 19-624 відповідач не надав, а вимоги залишив без розгляду та задоволення; з огляду на те, що строк виконання обов'язку відповідача із заміни товару настав; беручи до уваги положення ст. 269 ГК України, п. п. 5.3, 7.4 договору поставки та п. 3 специфікації до договору щодо зобов'язань постачальника при виявленні дефектів виробу протягом гарантійного строку; дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити заміну електродвигунів 4АМУ200L2Т1, 45 кВт, 380В, 50 Гц, 3000 об/хв., заводські номери 89086 та 89090, поставлених за договором поставки № 464/13 від 02.08.2013, на аналогічні належної якості.

Посилання відповідача на відсутність доказів дотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару не приймаються до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій: 1) обов'язок по доведенню обставин щодо дотримання/недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару згідно із ч. 6 ст. 269 ГК України покладається саме на постачальника товару (відповідача у даній справі); 2) призначені за клопотаннями відповідача експертизи, на розгляд яких були поставлені, зокрема, і питання про причини виникнення недоліків, не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідних документів для вирішення поставлених питань та неоплатою відповідачем судової експертизи; 3) будь-яких інших доказів, які б підтверджували недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару, відповідачем під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не надано.

Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно із ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергоконтракт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 915/1266/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА