ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 904/1012/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.,розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби,на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2015 року, за заявоюСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби,доПублічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (м. Дніпропетровськ),провизнання грошових вимог у розмірі 50 181 340 грн. 39 коп.,у справі№ 904/1012/14,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" (м. Київ),доПублічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (м. Дніпропетровськ),провизнання банкрутом,- за участю представників: від ПАТ "Укрексімбанк": Фурсов В.В. - представник (довіреність №010-01/5352 від 06.08.2013 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі за текстом - ПАТ "Банк Форум") порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро" (далі за текстом - ПАТ "Веста-Дніпро"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 (суддя - Владимиренко І.В.) визнано частково грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі за текстом - СДПІ у м. Дніпропетровську) до ПАТ "Веста-Дніпро" у розмірі 31 059 грн. 44 коп. (2 черга) та 8 356 805 грн. 59 коп. (6 черга); грошові вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську у загальному розмірі 41 793 475 грн. 36 коп. відхилено, інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року у справі № 904/1012/14 (головуючий суддя - Чус О.В., судді: Березкіна О.В., Величко Н.Л.) апеляційну скаргу СДПІ у м. Дніпропетровську залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, СДПІ у м. Дніпропетровську звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 в частині відхилення грошових вимог СДПІ у м. Дніпропетровську; прийняти нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську у розмірі 50 181 340 грн. 39 коп.; включити визнані кредиторські вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську до загального Реєстру кредиторів у розмірі 50 181 340 грн. 39 коп. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу СДПІ у м. Дніпропетровську прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції 28.09.2016 року представник скаржника підтримала касаційну скаргу і просила задовольнити її в повному обсязі.

Поряд з цим, представник Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі за текстом - ПАТ "Банк Форум"), в засіданні суду касаційної інстанції 28.09.2016 року, заперечив проти вимог касаційної скарги СДПІ у м. Дніпропетровську, просив спірні судові акти залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 року у справі № 904/1012/14 розгляд справи № 904/1012/14 було відкладено на 05.10.2016 року; зобов'язано арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича надати письмові пояснення щодо вимог касаційної скарги.

За Розпорядженням №08.03-04/4820 від 04.10.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2016 року, у в'язку з перебуванням судді Удовиченка О.С. на лікарняному, для розгляду справи № 904/1012/14, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.

Представник Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі за текстом - ПАТ "Укрексімбанк"), в судовому засіданні касаційної інстанції 05.10.2016 року, у вирішенні питання щодо касаційної скарги СДПІ у м. Дніпропетровську поклався на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 року прийнято до розгляду заяву ПАТ "Банк Форум" про порушення справи про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" (м. Дніпропетровськ); визнано грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в загальній сумі 63 161 975 грн. 02 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, інше.

03.07.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34; ЄДРПОУ 31950849).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року затверджено Реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року у справі № 904/1012/14 визнано ПАТ "Веста-Дніпро" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича.

20.08.2015 року від СДПІ у м. Дніпропетровську надійшла Заява про визнання поточних кредиторських вимог (вих.№6011/9/28-01-10-24 від 20.08.2015 року). Посилаючись на приписи ст.ст.2, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявник просив місцевий господарський суд визнати кредиторські вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську у сумі 50 181 340 грн. 39 коп.; включити визнані кредиторські вимоги до загального Реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування заявлених вимог СДПІ у м. Дніпропетровську посилалась на Акт перевірки №350/21.3-31950849 від 19.12.2013 року (за рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду); Акт позапланової виїзної перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року; Акт перевірки №725/28-01-40-03-31950849 від 30.12.2014 року.

У підтвердження заявлених вимог, СДПІ у м. Дніпропетровську до Заяви про визнання поточних кредиторських вимог (вих.№6011/9/28-01-10-24 від 20.08.2015 року) були додані наступні документи: податкова декларація зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за II квартал 2015 року; Звітність про нарахування заробітної плати застрахованої особи та суми нарахованого ЄСВ за червень 2015 року; Звітність про нарахування заробітної плати застрахованої особи та суми нарахованого ЄСВ за липень 2015 року; розрахунки пені; податкове повідомлення - рішення № 0000714003 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення № 0000694003 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення № 0000674003 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення № 0000664003 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення №0000654003 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення № 0000644003 від 04.08.2015 року; Рішення № 684001 від 04.08.2015 року; податкове повідомлення - рішення № 0000704003 від 04.08.2015 року.

Ліквідатором ПАТ "Веста-Дніпро" - арбітражним керуючим Лукашуком М.В. до Головного управління ДФС- центрального офісу з обслуговування великих платників податків була подана Скарга (вих. № 02-30/186 від 13.08.2015 року) на податкові повідомлення-рішення №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 та №684001 від 04.08.2015 року (прийняті на підставі Акту перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 визнано частково грошові вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську до ПАТ "Веста-Дніпро" у розмірі 31 059 грн. 44 коп. (2 черга) та 8 356 805 грн. 59 коп. (6 черга); грошові вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську у загальному розмірі 41 793 475 грн. 36 коп. відхилено, інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року у справі № 904/1012/14 апеляційну скаргу СДПІ у м. Дніпропетровську залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 залишено без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що поточні грошові вимоги за податковими повідомленнями-рішеннями №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 від 04.08.2015 року (прийняті на підставі Акту перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року) оскаржені ліквідатором ПАТ "Веста-Дніпро", що зупиняє виконання платником податків вказаних податкових зобов'язань від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. На час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, Скарга арбітражного керуючого розглянута не була, Рішення № 23033/10/28-10-10-4-33 Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (за результатами розгляду цієї скарги), було прийнято 13.10.2015 року. Від так, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 від 04.08.2015 року є неузгодженими, в розумінні приписів ст.56.15 Податкового кодексу України.

Під час апеляційного провадження, апеляційний господарський суд встановив, що 14.09.2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків прийнято Рішення № 21816/10/28-10-10-4-33 (за результатами розгляду Скарги арбітражного керуючого (вих. № 02-30/186 від 13.08.2015 року)), стосовно вимог СДПІ у м. Дніпропетровську про застосування штрафних санкцій у розмірі 197 889 грн. 83 коп. та нарахування пені у розмірі 272 605 грн. 65 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за податковим повідомленням - рішенням № 684001 від 04.08.2015 року. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано було відхилено такі грошові вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську, з посиланням на приписи ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, в цьому випадку застосування штрафних санкцій та нарахування пені відбулося за несвоєчасність перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-листопад 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, СДПІ у м. Дніпропетровську звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року у справі № 904/1012/14 в частині відхилення грошових вимог СДПІ у м. Дніпропетровську; прийняти нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську у розмірі 50 181 340 грн. 39 коп.; включити визнані кредиторські вимоги СДПІ у м. Дніпропетровську до загального Реєстру кредиторів у розмірі 50 181 340 грн. 39 коп. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст.56 Податкового кодексу України (щодо встановлення моменту узгодженості податкових зобов'язань), а також на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 42 , 47, 33, 34, 36, 43, 84 ГПК України.

Задовольняючи частково касаційну скаргу СДПІ у м. Дніпропетровську, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро"; визнано грошові вимоги ПАТ "Банк Форум" в загальній сумі 63 161 975 грн. 02 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, інше.

За приписами ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, інше. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року у справі № 904/1012/14 визнано ПАТ "Веста-Дніпро" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з ч.1 ст. 38 вказаного Закону, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор (у будь-якому випадку: конкурсний, поточний, заставний) це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами, що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Згідно ст.ст.32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як встановлено, господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 20.08.2015 року СДПІ у м. Дніпропетровську звернулась до місцевого господарського суду з Заявою про визнання поточних кредиторських вимог (вих.№6011/9/28-01-10-24 від 20.08.2015 року) у сумі 50181340 грн. 39 коп. При цьому, заявлені інспекцією вимоги ґрунтуються на Акті перевірки №350/21.3-31950849 від 19.12.2013 року (рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду); Акті позапланової виїзної перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року; Акті перевірки №725/28-01-40-03-31950849 від 30.12.2014 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За приписами ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно положень ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проте, апеляційний господарський суд наведеного не врахував та, погоджуючись з висновком Господарського суду Дніпропетровської області в частині визнання грошових вимог СДПІ у м. Дніпропетровську до ПАТ "Веста-Дніпро" у розмірі 31 059 грн. 44 коп. (2 черга) та 8 356 805 грн. 59 коп. (6 черга), не перевірив та не надав належної правової оцінки таким висновкам, з урахуванням поданих СДПІ у м. Дніпропетровську (у підтвердження заявлених вимог) доказів. Зокрема, господарський суд апеляційної інстанції не дослідив наявність первинних документів на підставі яких СДПІ у м. Дніпропетровську заявлені грошові вимоги та прийнята оскаржена ухвала (Акт перевірки №350/21.3-31950849 від 19.12.2013 року (за рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду); Акт позапланової виїзної перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року; Акт перевірки №725/28-01-40-03-31950849 від 30.12.2014 року); не встановив період виникнення податкових зобов'язань та правову природу (конкурсні чи поточні) їх виникнення (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 року, якою порушено провадження у справі № 904/1012/14 про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро"); не врахував приписи ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, апеляційний господарський суд, встановивши наявність Рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків № 21816/10/28-10-10-4-33 від 14.09.2015 року (за результатами розгляду Скарги арбітражного керуючого, стосовно вимог СДПІ у м. Дніпропетровську про застосування штрафних санкцій у розмірі 197 889 грн. 83 коп. та нарахування пені у розмірі 272 605 грн. 65 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за податковим повідомленням - рішенням № 684001 від 04.08.2015 року), дійшов неправомірного висновку про застосування, в цьому випадку, приписів ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, застосування штрафних санкцій та нарахування пені відбулось за несвоєчасність перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень-листопад 2014 року, а визнання боржника банкрутом відбулося у грудні 2014 року. Водночас, не надано належної правової оцінки грошовим вимогам в сумі 470 495 грн. 48 грн. (за податковим повідомленням-рішенням № 684001 від 04.08.2015 року, прийнятим на підставі Акту позапланової виїзної перевірки від 17.07.2015 року), в розрізі застосування господарськими судами мораторію, відповідно до ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, ураховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 року у цій справі (в частині визнання грошових вимог СДПІ у м. Дніпропетровську до боржника ПАТ "Веста-Дніпро" у сумі 31 059 грн. 44 коп. (2 черга задоволення); 8 356 805 грн. 59 коп. (6 черга задоволення); в частині відмови у визнанні грошових вимог в сумі 470 495 грн. 48 грн. (за податковим повідомленням-рішенням № 684001 від 04.08.2015 року, прийнятим на підставі Акту позапланової виїзної перевірки від 17.07.2015 року)), прийнята з порушенням ст.ст. 33, 43 ГПК України та невірним застосуванням ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", - має бути скасована, а справа (в скасованій частині) передана до апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Поміж тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено СДПІ у м. Дніпропетровську у задоволенні грошових вимог за податковими повідомленнями-рішеннями №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 від 04.08.2015 року (прийняті на підставі Акту перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року), з оглядом на наступне.

Відповідно до п.14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг, а, отже, і грошове зобов'язання в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виникає у разі узгодження грошового зобов'язання, тобто не оскарження такого повідомлення-рішення платником податків.

За приписами п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, у платника не виникає зобов'язання сплатити до бюджету неузгоджену суму.

Як це вірно було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, Рішення № 23033/10/28-10-10-4-33 Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (за результатами розгляду Скарги арбітражного керуючого, стосовно вимог СДПІ у м. Дніпропетровську за податковими повідомленнями-рішеннями №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 від 04.08.2015 року), було прийнято 13.10.2015 року, тобто після прийняття місцевим господарським судом оскарженої ухвали від 15.09.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що судові акти господарських судів першої та апеляційної інстанцій, у вказаній вище частині, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з об'єктивним дослідженням всіх обставин справи, а від так мають бути залишені без змін (в частині відмови у визнанні грошових вимог СДПІ у м. Дніпропетровську за податковими повідомленнями-рішеннями №0000714003, №0000694003, №0000654003, №0000704003, №0000664003, №0000644003 від 04.08.2015 року (прийняті на підставі Акту перевірки №5/28-01-40-03-31950849 від 17.07.2015 року)).

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

При цьому, апеляційному господарському суду належить дослідити: докази у підтвердження заявлених вимог СДПІ у м. Дніпропетровську (Акти перевірок, податкові повідомлення-рішення); встановити період нарахувань; правову природу виникнення заявленої заборгованості (поточна або конкурсна), з урахуванням ухвали про порушення провадження у справі; встановити момент нарахування штрафних санкцій та пені у співвідношенні з застосуванням господарськими судами мораторію (ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), в розрізі кожного податкового зобов'язання.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2016 року у справі № 904/1012/14 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати в частині визнання грошових вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС до боржника Публічного акціонерного товариства "ВЕСТА-ДНІПРО" у сумі 31 059 грн. 44 коп. (2 черга задоволення); 8 356 805 грн. 59 коп. (6 черга задоволення); в частині відмови у визнанні грошових вимог в сумі 470 495 грн. 48 грн. (за податковим повідомленням-рішенням № 684001 від 04.08.2015 року, прийнятим на підставі Акту позапланової виїзної перевірки від 17.07.2015 року).

4. Справу № 904/1012/14 Господарського суду Дніпропетровської області у скасованій частині передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

5. В іншій частині Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2016 року у справі № 904/1012/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: О.В. Білошкап Л.Й. Катеринчук