ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Справа № 5024/1725/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016та рішенняГосподарського суду Херсонської області від 14.02.2014у справі№5024/1725/2012 Господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"до1. Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія"; 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" в особі Херсонської дирекції ПрАТ "Страхова компанія "Уніка"простягнення 809 962,70 грн.,та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія"провизнання недійсним договору за участю представників сторінвід позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом:Кузьома В.В. (дов. б/н від 23.02.2016), від відповідача-1 за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом:не з'явився,від відповідача-2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом:Качмар О.Й. (дов. № 904 від 13.11.2015), Колос Ю.В. (дов. № 903 від 13.11.2015),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" в особі Херсонської дирекції ПАТ "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 809 962,70 грн.

ПАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулось із зустрічним позовом до ТОВ "Продексим, ЛТД" про визнання недійсним договору страхування.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.02.2014 у справі № 5024/1725/2012 (суддя Клепай З.В.) первісний позов задоволено, вирішено стягнути солідарно з ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" на користь ТОВ "Продексим, ЛТД" суму страхового відшкодування у розмірі 809 962,70 грн. та 16 199,25 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П., Гладишева Т.Я., Колоколов С.І.) рішення місцевого господарського суду від 14.02.2014 у даній справі скасовано частково. У задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною постановою в частині відмови у задоволенні первісного позову, ТОВ "Продексим, ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Водночас, ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" не погодилося із вказаними рішенням та постановою в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх в означеній частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" (відповідач-1 за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом) не скористалось передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників ТОВ "Продексим, ЛТД" та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2012 між ТОВ "Продексим, ЛТД" (далі - страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" (далі - страховик) укладено договір добровільного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур № 022155/8200/0000005 (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майбутнім врожаєм сільськогосподарських культур, а саме - ячменю ярого "Достойний" 1 р. на загальній площі посівів 363,5 га, що розташовані на території сіл Любимівка та Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області (п.п. 2.1, 2.2 договору страхування).

Відповідно до п. 1.2 договору страхування обов'язковою умовою підтвердження інформації, наданої страхувальником в заяві на страхування, є підписання акту огляду стану посівів сільськогосподарських культур.

Страховими ризиками за цим договором, згідно з п. 3.1, зокрема, є посуха чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому зрошенню, суховії.

За змістом п. 3.2. договору страхування посуха це загибель та пошкодження рослин внаслідок тривалого дефіциту опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспірації. Складаються несприятливі умови для вегетації рослин, врожай с/г культур різко знижується або гине. При цьому розрізняють атмосферну або повітряну посуху, коли опадів випадає недостатньо, утримуються високі температури повітря на фоні низької вологості повітря (менше 30%), та ґрунтову посуху, коли відбудеться висушування ґрунту, що призводить до недостатнього забезпечення рослин водою і викликає передчасне пожовтіння і висихання рослин.

Суховії це сухі гарячі вітри, що супроводжуються високою температурою (понад 25 град. по Цельсію) та значно зниженою відносною вологістю повітря (нижче за 30%). Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Суховії викликають у рослин порушення водного режиму й обміну речовин, що призводить до зниження врожаю сільськогосподарських культур (п. 3.2 договору страхування).

За умовами п. 3.3 договору страхування страховим випадком визнається заподіяння прямих збитків майновим інтересам страхувальника, пов'язаним з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур у результаті однієї або декількох подій, ризики настання яких передбачено цим договором, та у зв'язку з яким виникає зобов'язання страховика сплатити страхове відшкодування страхувальнику або призначеній ним особі (вигодонабувачу), яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку.

Згідно з п. 3.4 договору страхування під повною загибеллю сільськогосподарської культури слід розуміти знищення або пошкодження більш, ніж 70% рослин на ділянці, на якій спостерігалась дія страхових ризиків, зазначених у п. 3.1 цього договору. Цей факт повинен бути підтверджений відповідним актом, підписаним представником страховика, страхувальника та/або уповноваженим експертом страховика.

Відповідно до п. 3.4 договору страхування факт настання страхових ризиків визначається компетентними органами, зокрема Українським Гідрометцентром.

Пунктом 8.1.2 договору страхування передбачено обов'язок страховика в узгоджений із страхувальником термін, до 20.05.2012, провести спільний (первинний) огляд посівів сільськогосподарських культур, що приймаються на страхування, із складанням відповідного акту огляду, в якому відображається стан посівів. Вказаний акт огляду є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом 4 договору страхування передбачені виключення із страхових випадків та обмеження страхування. За змістом п. 4.1.8 цього договору не визнаються страховим випадком та не підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, невиконання страхувальником умов та строків технологічної карти, інших агротехнічних правил та вимог агротехніки.

Відповідно до п. 11.2.2 договору страхування підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником агротехнічних норм вирощування сільськогосподарської культури, що призвело до додаткових збитків або унеможливило встановлення причини та розміру пошкоджень.

Термін дії договору страхування - з 25.05.2012 по 25.07.2012 (п.п. 7.1 договору).

21.05.2012 між ТОВ "Продексим, ЛТД" (далі - кредитор) та ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" (далі - поручитель) укладено договір поруки № 21/05 СД, за умовами якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за невиконання ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли або можуть виникнути в майбутньому з договору №022155/8200/0000005 добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (п. 1.2).

Як було з'ясовано судами, на виконання п. 8.1.2 договору страхування, 19.05.2012 за участю представників страховика - ПАТ "Страхова компанія "Уніка", директора Херсонської обласної дирекції ПАТ "Страхова компанія "Уніка" Третьяк Л.А. та Бабанакової Л.М., складено Акт огляду посівів сільськогосподарських культур, а саме ячменю "Достойний" 1 р. на площі 363,5 га, що розташовані на території сіл Любимівка та Хрещенівка Нововоронцовського району Херсонської області.

Для визначення врожайності застрахованого майбутнього врожаю ярого ячменю 28.06.2012 в присутності представника ТОВ "Продексим, ЛТД" та уповноваженого представника ПАТ "Страхова компанія "Уніка" агронома Прищепи О.М. було проведено контрольний обмолот на полях № 9 (площа 132,7 га), № 34 (площа 135,1 га), № 35 (площа 95,7 га) в с. Любимівка Нововоронцовського району Херсонської області, про що складено акт № 1 проведення контрольних обмолотів (визначення врожайності застрахованих культур). Актом визначено загальний стан посівів та фактична врожайність культури з 3.33 до 7.44 центнер на гектар посіву.

ТОВ "Продексим, ЛТД", вважаючи, що страховий випадок за договором страхування настав, звернулось до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" з вимогою виплатити страхове відшкодування в розмірі 809 962,70 грн. ПАТ "Страхова компанія "Уніка" листом № 3640/1 від 10.10.2012 відмовило у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на недійсність договору страхування, укладеного з порушенням приписів ст. 29 Закону України "Про страхування" та ст. 998 ЦК України, оскільки відповідно до даних Українського метеорологічного центру засуха на Херсонщині мала місце упродовж 1-20 травня 2012 року, тобто в період, що передував укладенню договору страхування.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Продексим, ЛТД" із позовом про стягнення із ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" як із солідарних боржників 809 962,70 грн. страхового відшкодування, та звернення ПАТ "Страхова компанія "Уніка" із зустрічним позовом про визнання договору страхування недійсним.

Суд першої інстанції не знайшов передбачених законом підстав для визнання спірного правочину недійсним, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Страхова компанія "Уніка". Водночас, місцевий господарський суд визнав доведеним факт настання страхового випадку у спірних правовідносинах та, посилаючись на неправомірність відмови страховика виплатити страховий платіж страхувальнику, задовольнив вимоги ТОВ "Продексим, ЛТД" про солідарне стягнення з відповідачів 809 962,70 грн. страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову з підстав його необгрунтованості, в той час як рішення суду в частині задоволення первісного позову про стягнення страхового відшкодування скасував, вказавши на недоведеність заявлених ТОВ "Продексим, ЛТД" вимог.

За клопотанням відповідача-2 ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" судом апеляційної інстанції було призначено у справі судову комплексну експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Агенція судових експертиз", на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи є низька врожайність ячменю у 2012 році на застрахованих полях наслідком порушення ТОВ "Продексим ЛТД" агротехнічних умов (технології) вирощування, обробки та збирання врожаю? Якщо так, то в яких обсягах?

- чи є низька врожайність ячменю у 2012 році наслідком посухи та суховіїв, що мали місце з 15.03.2012 по 10.05.2012? Якщо так, то в яких обсягах?

Згідно експертного висновку від 15.12.2015 низька врожайність ярого ячменю сорту "Достойний" у 2012 році на застрахованих полях є наслідком порушення ТОВ "Продексим, ЛТД" агротехнічних умов (технології) вирощування, обробки та збирання врожаю виходячи із наступного:

- ТОВ "Продексим, ЛТД" порушило технологію вирощування при виборі сорту ячменю "Достойний" в якості ярої культури, оскільки, сорт ячменю "Достойний" відноситься до сортів-дворічок, які вирощують головним чином в озимій культурі; даний сорт в якості ярого з успіхом може вирощуватись лише в умовах достатнього зволоження під час вегетації (кліматична зона з гідротермічним коефіцієнтом близьким до 1, або в умовах зрошення); дані посіви ячменю не вирощувались на поливі;

- ТОВ "Продексим, ЛТД" порушило технологію вирощування в частині не дотримання науково обґрунтованих сівозмін, зокрема сіяло ячмінь після соняшнику;

- ТОВ "Продексим, ЛТД" згідно норм посіву на площу 363,5 га повинне було висіяти 59 977,5 кг ячменю ярого, при цьому, у березні 2012 року на посів на площі 363,5 га використало 66 969 кг ярого ячменю сорту "Достойний" 1 р., що на 6 691,5 кг перевищує необхідні обсяги висіву;

- ТОВ "Продексим, ЛТД" протруювач насіння "Раксіл Ультра 12 %"

застосований не у відповідності до норм, а саме, при посіві ячменю ярого сорту "Достойний" 1 р. вагою 66 969 кг протруювачу використано на 3,25 л менше, ніж передбачено нормами використання.

У зв'язку із ненаданням ТОВ "Продексим, ЛТД" документів, які підтверджують придбання ярого ячменю сорту "Достойний" та сертифікатів якості, дослідити питання щодо якості придбаного ТОВ "Продексим, ЛТД" посівного матеріалу ярого ячменю сорту "Достойний" 1 р., не видається за можливе.

Дослідити питання стосовно дотримання ТОВ "Продексим, ЛТД" нормативів внесення мінеральних добрив не видається за можливе, оскільки для даного аналізу потрібний показник "вмісту поживних речовин у ґрунті (мг на 100г)" на застрахованих полях на момент посіву ярого ячменю, який би дав можливість математично розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив для отримання застрахованого врожаю на рівні 21,9 ц/га, та порівняти дану кількість із внесеною кількістю добрив ТОВ "Продексим, ЛТД".

Дослідити питання стосовно дотримання ТОВ "Продексим, ЛТД" нормативів застосування засобів захисту рослин не видається за можливе, оскільки у матеріалах господарської справи є два види технологічних карт, складених ТОВ "Продексим, ЛТД". У одних технологічних картах зазначено, що ТОВ "Продексим, ЛТД" на полях №9, №34, №35 використаний засіб захисту рослин "Пойнтер" в обсязі 5,28 літрів на суму 10 925,64 грн., а в інших технологічних картах (фактичних прямих витратах) зазначено, що на поля №9, №34, №35 використаний засіб захисту рослин "Пойнтер" в обсязі 6,25 літрів на суму 12 932,82 гривень.

Із наявних у матеріалах справи документів судовими експертами встановлено ряд порушень елементів технології вирощування ярого ячменю на застрахованих полях. Встановити розмір втрат від таких упущень в технології вирощування не видається за можливе, оскільки на дані посіви також діяли і інші фактори в тому числі погодні. Відмежувати дію сукупності цих факторів, виходячи із матеріалів справи, не видається за можливе.

Щодо причин низької врожайності, у висновку експерта було зазначено, що виходячи із інформації Гідрометцентру на території Нововоронцовського району Херсонської області зафіксовано дію ґрунтової та повітряної засухи.

При цьому, встановити розмір втрат на застрахованих посівах від дії ґрунтової та повітряної засухи не видається за можливе, оскільки на дані посіви також діяли інші фактори, а саме цілий ряд упущень елементів технології вирощування ярого ячменю. Відмежувати дію кожного окремого елементу технології та впливу ґрунтової та повітряної засухи, виходячи із матеріалів справи, не видається за можливе.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування наведені у ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України "Про страхове відшкодування". При цьому, за приписами ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими (в редакції на момент укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч. 1 ст. 998 ЦК України та ст. 29 Закону України "Про страхування" договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, зокрема, якщо його укладено після настання страхового випадку.

У силу ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору страхування недійсним, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що слід відрізняти страховий ризик, яким, зокрема, є засуха, та страховий випадок, яким відповідно до умов договору страхування визнається заподіяння прямих збитків майновим інтересам страхувальника, пов'язаних з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур у результаті однієї або декількох подій, ризики настання яких передбачено цим договором, та у зв'язку з яким виникає зобов'язання страховика сплатити страхове відшкодування. Тобто законодавець не визначає, як підставу недійсності договору страхування, існування на час його укладення страхового ризику, який по суті є лише обставиною, що спонукає страхувальника до укладання договору страхування.

Судами встановлено, що страховий випадок настав не 1-20 травня, як вважає ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", а 28.06.2012, тобто в момент встановлення факту недоотримання врожаю контрольним обмолотом, зафіксованим в акті №1 від 28.06.2012. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання спірного правочину недійсним у порядку ст.ст. 203, 215, 998 ЦК України, оскільки страховий випадок настав після його укладення.

Зі змісту ст.ст. 979, 991 ЦК України випливає, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

В основу рішення апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову про стягнення суми страхового відшкодування покладено висновки судової експертизи, які свідчать про порушення страхувальником агротехнічних умов при посіві ярого ячменю та згідно з умовами договору страхування виключають відповідальність страховика у разі настання страхового випадку.

Як вже зазначалося, відповідно до висновку судової експертизи від 15.12.2015 експертами було встановлено ряд порушень елементів технології вирощування ярого ячменю на застрахованих полях. При цьому, встановити розмір втрат від таких упущень в технології вирощування неможливо, враховуючи ту обставину, що на посіви діяли й інші фактори, у тому числі погодні, зокрема, суди встановили, що на території Нововоронцовського району Херсонської області зафіксовано дію ґрунтової та повітряної засухи. Однак, судові експерти вказали на неможливість встановлення розміру втрат на застрахованих посівах від дії ґрунтової та повітряної засухи, оскільки на дані посіви також діяли інші фактори, а саме цілий ряд упущень елементів технології вирощування ярого ячменю, і відмежувати дію кожного окремого елементу технології та впливу ґрунтової та повітряної засухи, виходячи із матеріалів справи, неможливо.

Отже, наведені обставини не дають можливості переконатися в тому, що зафіксоване актом № 1 від 28.06.2012 недоотримання врожаю із застрахованих полів сталося саме внаслідок засухи, тобто є страховим випадком, з настанням якого у страховика виникає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ "Продексим, ЛТД" про стягнення із відповідачів, як із солідарних боржників, 809 962,70 грн. страхового відшкодування, наведеного не взяв до уваги. Натомість, апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідив усі обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Доводи скаржника ТОВ "Продексим, ЛТД" з посиланням на висновок агротехнічної експертизи, проведеної на його замовлення в позасудовому порядку кандидатами с/г наук Коваленком А.М. та Зайцем С.О. підлягають відхиленню, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що, всупереч вимог ст.ст. 7, 9 ЗУ "Про судову експертизу", його склали особи, які не мають статусу судових експертів, тому вказаний висновок не може бути прийнятий судом до розгляду в якості належного та допустимого доказу.

Отже, скаржниками не доведено порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ним під час розгляду справи.

Викладені в касаційних скаргах ТОВ "Продексим, ЛТД" та ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанцій, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 у справі №5024/1725/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова