Історія справи
Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №908/271/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2016 року Справа № 908/271/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк, Д. Кривди, К. Круглікової,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗапорізької міської радина постановувід 20.04.2016Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 908/271/16за позовомЗапорізької міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 3 200 грн, у судове засідання представники сторін не з'явилисьзаслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення упущеної вигоди у розмірі 3200,00 грн, з посиланням на невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 (суддя Л. Сушко), залишеним без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 (колегія суддів: Н. Мартюхіна, О. Агапов, С. Малашкевич), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
27.08.2014 за № 082142380878 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію від 26.08.2014 №654/9 4-103-037223-63 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція павільйону у складі торгівельного комплексу". Поштова/будівельна адреса будівництва: АДРЕСА_1 (літ. "В"). Вид будівництва: реконструкція. Загальна площа будівлі відносно до проектної документації 20,0 кв.м. Замовник будівництва: ФОП ОСОБА_4.
09.09.2014 за № ЗП 142142510385 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - "Реконструкція павільйону у складі торгівельного комплексу" за адресою: АДРЕСА_1 (літ. "В"). Присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1 (літ. "В"). Категорія складності - ІІ; код об'єкта - 1230,2.
Відповідно до Розділу 6 види виконаних під керівництвом відповідальної особи (ФОП ОСОБА_4.) робіт: 1. Монтаж перегородок. 2. Встановлення віконних та дверних блоків. 3. Виконання внутрішнього оздоблення. 4. Виконання зовнішніх оздоблювальних робіт. 5. Благоустрій території. 6. Монтаж внутрішніх мереж: водопровід, каналізація,електропостачання, вентиляція. Загальна площа будівлі 15.9 кв.м. (Розділ 12 Декларації).
Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 32000,00 грн, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи - 30000,00 грн, витрати на машини, обладнання та інвентар - 2000,00 грн.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно з преамбулою Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до п.п. 4, 13 ст.1 наведеного Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.
Умовами ст.2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та території.
Згідно із ч.ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Враховуючи вказане, дія цього Закону не поширюється на відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював лише реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже така особа не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм Закону і у неї відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески.
З посилання на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у позові.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судові рішення про відмову у позові засновані на тому, що у відповідача відсутній обов'язок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя, оскільки останнім здійснена реконструкція, а тому він не є замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки, у розумінні ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вказаний висновок помилковим враховуючи таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій (частина земної поверхні) - це діяльність юридичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій, будівництво об'єктів.
Тобто, реконструкція існуючої забудови та територій, на ряду з новим будівництвом об'єктів, визначається вказаним законодавчим положенням окремим видом забудови територій.
Отже, виходячи з тлумачення вказаних норм, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачений обов'язок замовника, який має намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій укласти договір про участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеним формулюванням "реконструкція існуючої забудови та територій" охоплюються правовідносини здійсненої відповідачем реконструкції, оскільки здійснена відповідачем реконструкція передбачає реконструкцію земельної ділянки (території), зокрема, з огляду на те, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.09.2014 одним із видів виконаних робіт реконструкції є благоустрій територій.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що передбачений ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" період часу, протягом якого забудовником має бути виконаний обов'язок з укладення договору на пайову участь, є складовою визначеного законодавством порядку пайової участі, однак неукладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір.
Отже, відповідач зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у спосіб укладення відповідного договору та виконати його умови.
Водночас, істотною умовою договору про пайову участь є розмір такої участі, який має бути розрахованим відповідно до вимог законодавства та погодженим сторонами у відповідному договорі.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо укладення договору про пайову участь, є підставою для звернення Запорізькою міською радою до суду з позовом про укладення відповідного договору в судовому порядку.
Однак, враховуючи те, що сторонами не визначений розмір пайової участі у спосіб укладення відповідного договору, зокрема у судовому порядку, підстав для задоволення заявлених позовних вимог не вбачається.
Враховуючи вказане, незалежно від мотивів, викладених у оскаржених судових рішеннях, останні слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2016 у справі № 908/271/16 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
Д. Кривда
К. Круглікова