ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 15/293-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Панової І.Ю.,розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Вінниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі№15/293-б господарського суду м. Києваза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "НЕСКО"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД"провизнання банкрутомза участю представників сторін:

- від Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" - Яців О.В., дов. № 399 від 28.09.2016 року;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Вінниця" - Щербаков В.О., дов. б/н від 06.10.2016 року;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСКО" - Грицик Д.С., дов. б/н від 18.08.2016 року;

- від Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" - Карпенко Я.В., дов. № 05-09/02 від 21.03.2017 року;

- від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Коновал Р.О., дов. б/н від 01.03.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі № 15/293-б (суддя - Пасько М.В.) відмовлено ПАТ "Дельта Банк" в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" (далі - ТОВ "Трейд Лайн ЛТД").

Не погодившись із винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просив ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" та визнати недійсними результати аукціону з продажу майна боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі № 15/293-б (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Верховець А.А., суддя - Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі № 15/293-б - скасовано.

Заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", проведеного 27.05.2015 року задоволено.

Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", проведеного 27.05.2015 року Українською універсальною біржею "Капітал".

Не погодившись із наведеною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЛА Вінниця" (далі - ТОВ "ТЛА Вінниця") звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі № 15/293-б скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі № 15/293-б.

В обґрунтування доводів касаційних скарг скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 21, ч. 4 ст. 42, ст. 44, ст. 50, ст. 51, ст. 51, ст. 58, ст. 65, ст. 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року).

У своєму відзиві на касаційні скарги, ПАТ "Дельта Банк" просить залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційні скарги без задоволення, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції не припустився при прийнятті постанови від 18.01.2017 року у даній справі порушень норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 15/293-б передано на розгляд раніше визначеному складу колегії суддів: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - ОСОБА_10 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2017 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 23.02.2017 року № 08.03-04/771 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 15/293-б, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_10 з посади судді Вищого господарського суду України згідно рішення Вищої ради правосуддя від 31.01.2017 року (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/293-б визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Панова І.Ю., суддя - Білошкап О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.02.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року у справі № 15/293-б прийнято касаційні скарги ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" та ТОВ "ТЛА Вінниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі № 15/293-б до провадження.

Призначено розгляд касаційних скарг у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 14.03.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2017 року у справі № 15/293-б, у зв'язку із зайнятістю судді доповідача у вказаній справі Погребняка В.Я. у роботі XIV позачергового з'їзду суддів України, що проходив 14-15.03.2017 року розгляд касаційних скарг відкладено на 28.03.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 року у справі № 15/293-б відкладено розгляд касаційних скарг ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" та ТОВ "ТЛА Вінниця" на 04.04.2017 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, у вказаному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" .

Ухвалою підготовчого засідання від 17.08.2010 року визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 465 240,80 грн.; зобов'язано ініціюючого кредитора згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року) подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета "Голос України") чи Кабінету Міністрів України (газета "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" опубліковано в газеті "Голос України" №161(4911) від 01.09.2010 року.

Ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 07.12.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 538 505 092, 23 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року боржника визнано банкрутом, ліквідатором ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" призначено арбітражного керуючого Артамонову Е.О.

Відповідно до абз. 2 п. 1-1 ч. 1 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, який набрав чинності з 19.01.2013 року) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності зазначеним вище Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Основні засади продажу майна на аукціоні визначені ст. 49 Закону про банкрутство. За приписами ч. 1, ч. 2, ч. 4-7 наведеної норми продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2014 року Українську універсальну біржу "Капітал" визнано учасником провадження у справі 15/293-б про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД". Надано дозвіл на продаж майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" - нежитлової будівлі, автоцентру з магазином за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 130-А, що є предметом забезпечення за зобов'язанням ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" відповідно до договору іпотеки, шляхом проведення торгів у формі аукціону за оціночною вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2014 року визнано Українську універсальну біржу "Капітал" учасником провадження у справі 15/293-б про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД". Надано дозвіл на продаж майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" - нежитлової будівлі, автоцентру з магазином за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 130-А, що є предметом забезпечення за зобов'язанням ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" відповідно до договору іпотеки, шляхом проведення торгів у формі аукціону за оціночною вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно повідомлення організатора аукціону Української універсальної біржі "Капітал", розміщеного на офіційному сайті Вищого господарського суду України (номер 15238, дата публікації 02.03.2015 року) аукціон з продажу майна (приміщення для проведення аукціону) банкрута за загальною вартістю 30 624 629 гривень було призначено на 02.04.2015 року 11:00 год.

Згідно повідомлення організатора аукціону Української універсальної біржі "Капітал", розміщеного на офіційному сайті Вищого господарського суду України (номер 16123, дата публікації 25.03.2015 року) у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", оголошення про проведення якого було оприлюднене на веб-сторінці державного органу з питань банкрутства - Міністерства Юстиції України та на веб-сторінці Вищого господарського суду України, відповідно до ст. 55 Закону про банкрутство, Українською універсальною біржею "Капітал" прийнято рішення щодо визнання аукціону з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", який було призначено на 02.04.2015 року таким, що не відбувся.

У зв'язку з відсутністю заяв на участь в повторному аукціоні з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", оголошення про проведення якого було оприлюднено на веб-сторінці державного органу з питань банкрутства - Міністерства Юстиції України та на веб-сторінці Вищого господарського суду України відповідно до ст. 55 Закону про банкрутство, Українською універсальною біржею "Капітал" прийнято рішення щодо визнання повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", призначеного на 27.04.2015 року таким, що не відбувся.

Другий повторний аукціон з продажу майна банкрута ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", призначено на 27.05.2015 року, визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону визнано юридичну особу ТОВ "ТЛА Вінниця", яке за лот № 1 запропонувало найвищу ціну у розмірі 499 762,56 грн. без ПДВ (протокол № 1 від 27.05.2015 року.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

25.05.2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 15/293-6, пославшись на порушення під час продажу майна вимог ст. 42 Закону про банкрутство без згоди заставного кредитора на продаж майна, ст. 58 Закону про банкрутство без письмового повідомлення організатором аукціону власника майна, замовника та інших осіб, не пізніше, як за 15 робочих днів до початку аукціону, ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" без повідомлення іпотекодержателя про продаж заставного майна.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі № 15/293-б відмовлено ПАТ "Дельта Банк" в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД".

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" від 27.05.2015 року недійсним, господарський суд м. Києва виходив з того, що продаж заставного майна боржника проведено з дотриманням вимог, передбачених Законом про банкрутство, оскільки, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2014 року надано дозвіл на продаж майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" - нежитлової будівлі, автоцентру з магазином за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 130-А, що є предметом забезпечення за зобов'язанням ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" відповідно до договору іпотеки, а доказів про наявність порушення інших правил проведення аукціону, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону, правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону, правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону ПАТ "Дельта Банк" не надано.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року у справі №15/293-б в апеляційному порядку, в постанові від 18.01.2017 року у справі № 15/293-б дійшов висновку про необхідність її скасування та задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 15/293-6.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при розгляді заяви ПАТ "Дельта Банк".

Зокрема, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції, вказав на те, що 02.12.2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшли права вимоги ПАТ "Астра Банк" за Кредитним договором № ЮЛ-260808-001КЛ від 26.08.2008 року (з усіма змінами та доповненнями) та договорами забезпечення до нього.

Ухвалою місцевого суду від 11.02.2016 року було замінено первісного кредитора ПАТ "Астра Банк" на нового - ПАТ "Дельта Банк", а тому згода останнього на продаж об'єкту мала бути обов'язковою, оскільки заява ПАТ "Дельта Банк" про заміну кредитора надійшла до місцевого суду 06.06.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст. ст. 41, 44, 45 Закону про банкрутство, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, але, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію. Лише у випадку ненадання останнім згоди на продаж заставного майна банкрута, ліквідатор вправі звернутись до господарського суду для отримання згоди на реалізацію майна банкрута, що перебуває в забезпеченні такого кредитора.

Як вже зазначалось вище, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2014 року надано дозвіл на продаж майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" - нежитлової будівлі, автоцентру з магазином за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 130-А, що є предметом забезпечення за зобов'язанням ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" відповідно до договору іпотеки, шляхом проведення торгів у формі аукціону за оціночною вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Київський апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові не врахував тієї обставини, що наведена ухвала набула законної сили та не оскаржена ні ПАТ "Астра Банк", ні ПАТ "Дельта Банк", яке, як стверджують заявники касаційних скарг, приймало участь у судовому засіданні під час надання дозволу на продаж майна боржника та підтримало клопотання ліквідатора про надання дозволу на продаж майна.

Суд касаційної інстанції зазначає, що підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Апеляційний господарський суд не врахував, що ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу забезпеченого кредитора ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" за укладеним 02.12.2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ПАТ "Дельта Банк" Договором купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшли права вимоги ПАТ "Астра Банк" за Кредитним договором № ЮЛ-260808-001КЛ від 26.08.2008 року (з усіма змінами та доповненнями) та договорами забезпечення до нього, лише з моменту винесення ухвали місцевого господарського суду від 11.02.2016 року, якою було замінено первісного кредитора ПАТ "Астра Банк" на нового - ПАТ "Дельта Банк", тобто через дев'ять місяців після проведення торгів, результати яких оскаржує ПАТ "Дельта Банк".

У ст. 21 Закону про банкрутство визначено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ПАТ "Дельта Банк" про заміну кредитора надійшла до місцевого суду 06.06.2014 року, проте суд першої інстанції довгий час не розглядав її та не здійснював заміну кредитора.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові помилково послався на положення ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство, якою передбачено, що організатор аукціону письмово повідомляє про його проведення власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником, не пізніше, як за 15 робочих днів до дня початку аукціону, оскільки ПАТ "Дельта Банк" не входить до кола осіб визначених наведеною нормою.

Недоречним є і посилання на положення ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", де визначено, що організатор прилюдних торгів, не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації, письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, з огляду на те, що проведення торгів у справі про банкрутство здійснюється в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Закону України "Про іпотеку".

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що організатор аукціону повинен був письмово повідомити про час, місце проведення аукціону та початкову вартість майна ПАТ "Дельта Банк", як заставного кредитора, що є порушенням порядку реалізації предмету іпотеки, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки, заставний кредитор надає лише згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу майна банкрута відповідно до вимог даного Закону України "Про іпотеку", в тому числі встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, визначаються безпосередньо самим ліквідатором банкрута. Також, спеціальний Закон про банкрутство не передбачає обов'язку ліквідатора визначати граничну межу продажу, до якої може бути знижено початкову вартість, в тому числі і за вимогою заставного кредитора щодо продажу майна банкрута, яке перебуває в його заставі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевірити дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення; щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником; допуску до участі в аукціоні; допуску до місця проведення аукціону; порядку проведення аукціону та оформлення його результатів, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛА Вінниця" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 03.11.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі № 15/293-б (в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним результатів аукціону) скасувати.

Справу № 15/293-б передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Білошкап О.В. Панова І.Ю.