Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 910/1050/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідачсуддів:Мележик Н.І. Барицької Т.Л.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 31.03.2014р.у справі№910/1050/14 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"доПублічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"простягнення кредитної заборгованості у сумі 122 917 033,94 грн. за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії

За розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.03.2015р. №02-05/91 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), судді Мележик Н.І., Барицька Т.Л.

За участю представників:

- прокуратури: Романова Р.О.

- позивачів: 1) не з'явились;

2) Дяченка Є.Г., дов. № 25/12 від 25.02.2015р.

- відповідача: Рябоконь О.В., дов. б/н, від 10.02.2015р.;

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 122917 033,94грн. заборгованості за договором № 45/07 від 14.06.2007р. про надання кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. у справі №910/1050/14 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Куксова В.В., Яковлєва М.Л.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь ПАТ "АКБ "Київ" 36 305 598,01 грн. строкової заборгованості за кредитом, 11066498,26 грн. - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342,46 євро, 334 947,94доларів США - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 38 160 598грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 25 551 544,37 грн. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342,48 євро, 334947,96 доларів США - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 514781,65 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 374 317,23 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 230,08 євро, 3 568,13 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Водночас, відповідачем подана суду касаційної інстанції заява від 21.01.2015р. про зупинення виконання судового рішення, яка не підлягає задоволенню судом касаційної інстанції, оскільки згідно ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України зупинення виконання судового рішення є правом суду касаційної інстанції, а не обов'язком.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 14.06.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (позивач, кредитор) та відкритим акціонерним товариством "АК "Укртранс", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" (відповідач, позичальник) укладено Договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №45/07.

Відповідно до п. 2.1. договору ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на інвестування робіт, пов'язаних з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у м. Києві на наступних умовах: ліміт кредиту: 2 000 000 грн.; строк користування кредитом з 14.06.2007р. по 13.06.2008р.(включно); розмір плати за користування кредитом - 17% річних.

В подальшому між сторонами укладено Додаткові угоди до Договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №45/07 від 14.06.2007р. відповідно до яких змінювались умови Договору, а саме:

- Додатковою угодою №1 від 26.06.2007р. сторонами ліміт кредиту збільшено до суми 4 000 000 грн., Додатковою угодою №2 від 12.07.2007р. ліміт кредиту збільшено до суми 7 700 000 грн., Додатковою угодою №4 від 22.11.2007р. - до 17 000 000 грн., Додатковою угодою №5 від 21.12.2007 року - до 27 000 000 грн., Додатковою угодою №6 від 10.01.2008р. - до 33 000 000 грн.;

- Додатковою угодою №9 від 14.03.2008 року сторонами погоджено встановлення ліміту кредиту у сумі 33 000 000 грн., а також додатково встановлено кредит у іноземній валюті у сумі 1 000 000 доларів США із відсотковою ставкою 12,5% на строк до 28.10.2008р.;

- Додатковою угодою №10 від 28.03.2008р. ліміт кредиту у національній валюті збільшено до суми 35 000 000 грн., Додатковою угодою №11 від 09.04.2008р. - до 37 000 000 грн., Додатковою угодою №12 від 30.04.2008р. - до 42 000 000 грн.;

- Додатковою угодою №13 від 08.05.2008р. сторонами встановлено кредитний ліміт у сумі 1 000 000 євро з відсотковою ставкою 12,5% річних на строк до 28.10.2008р.;

- Додатковою угодою №14 від 05.06.2008р. збільшено кредитний ліміт у доларах до суми 1 600 000 доларів США, а також підвищено відсоткові ставки до 19,4% річних по гривневому залишку, 17% річних по залишку в доларах США та 14,9% річних в євро;

- Додатковою угодою №15 від 24.07.2008р. ліміт кредиту збільшено до 46 300 000грн., Додатковою угодою №16 від 29.07.2008р. - до 47 600 00 грн., Додатковою угодою №18 від 16.09.2008р. - до 51 600 000 грн.;

- Додатковою угодою №20 від 28.10.2008р. продовжено строк користування кредитом до 17.10.2009р., а також підвищено відсоткові ставки до 22% річних по гривневому залишку, 18% річних по залишку в доларах США та євро;

- Додатковою угодою №22 від 20.11.2008р. ліміт кредиту збільшено до 51 595 000грн.;

- Додатковою угодою №25 від 29.07.2011р. ліміт кредиту збільшено до суми 75 845 000грн., строк користування кредитом до 28.02.2014р. включно, розмір плати за користування кредитом - 18% річних у гривні, доларах США та євро;

- Додатковою угодою №26 від 23.08.2012р. збільшено ліміт кредитування до суми 82 182 424,01 грн., розмір плати за користування кредитом у гривні встановлено на рівні 15 процентів річних у гривні.

Всього на виконання умов Договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 90 237 425,01 грн., 1 000 000 євро та 1 600 000 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та меморіальними ордерами.

Відповідно до п.4.4.1 Договору позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим Договором.

Позичальник зобов'язується у разі виникнення заборгованості за кредитом та процентами, кошти на погашення вказаної заборгованості в першу чергу направляти на сплату процентів.

Згідно з п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №25 від 29.07.2011р.) грошові кошти позичальника направляються на погашення заборгованості за цим Договором в наступній черговості: прострочена заборгованість за відсотками; прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за кредитом; поточна заборгованість за відсотками; поточна заборгованість за комісіями; поточна заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків; штрафи.

Відповідно до п.4.2.8 Договору, кредитодавець має право у разі погіршення фінансового стану позичальника, використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від здійснення контролю з боку кредитодавця, а також невиконання позичальником інших взятих на себе зобов'язань, відмовитися від цього договору, достроково стягнути кредит, проценти за його користування та штрафні санкції, визначені договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" умов договору щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за його користування.

В зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до суду та просив стягнути з ПАТ"Автомобільна компанія "Укртранс" заборгованість за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 45/07 від 14.06.2007р. в сумі 112 973 337,52 грн., 673464,03 доларів США (в перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 21.01.2013р. - 5380977,60 грн.) та 420 915,02 Євро ( в перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 21.01.2013р. - 4 562 718,82 грн.), з якої: 36 305 598,01 грн. строкової заборгованості за кредитом; 11066498,01 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті; 209 342,46 євро та 334 947,94 доларів США поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті; 38 160 598грн. простроченої заборгованості за кредитом; 25 551 544,37 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті; 209 342,48 євро та 334 947,96 доларів США простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного повернення грошових коштів позивачем нараховано 514 781,65 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1374317,23 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 230,08 євро та 3 568,13 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Врахував наведені договірні умови, з урахуванням додаткових угод до нього, вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписи ст.ст.11, 525, 526, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, встановив порушення відповідачем умов виконання своїх зобов'язань за вказаним договором в частині повернення як кредиту, так і сплати відсотків за користування кредитними коштами, відсутність спростування відповідачем заявленої суми заборгованості, перевірив правильність нарахування позивачем суми боргу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правова норма запроваджена ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.1 Договору встановлено, що при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Позивач, просив стягнути пеню в розмірі 514 781,65 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, пеню в сумі 1374317,23 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті та 2 230,08 євро та 3 568,13 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, господарські суди вірно врахували положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пункт 8.1. спірного договору.

Таким чином, встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в заявлених розмірах.

Доводи скаржника у касаційній скарзі покладені в обґрунтування скасування прийнятих у справі судових рішень про порушення судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", неналежне повідомлення про розгляд справи, ненадання ПАТ "Автомобільна компіня "Укртранс" можливості надати власні розрахунки, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки апеляційним судом аналогічні доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст.1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 р. у справі №910/1050/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. В. Владимиренко

Судді Н.І. Мележик

Т.Л. Барицька