ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 914/2998/15

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.за участю представників сторін:позивача, третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаХарін О.М. (ордер від 26.01.2016 р. №148936 ) Біла Д.В. (дов. від 11.01.2016 р.)прокуратуриРоманов Р.О. (дов. від 21.01.2013 р. №14714)розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Львівської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016у справі№914/2998/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПрокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Бучалівської сільської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавної інспекції сільського господарства у Львівській областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_7простягнення 594123,73 грн., усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,4405 га та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,123 га

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Городоцького району в інтересах держави в особі Бучалівської сільської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 про стягнення 537194,76 грн., усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,4405 га та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,123 га.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 12, 125, 126, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, статей 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, та тим, що відповідач без оформлення права землекористування використовує земельну ділянку, загальною площею 8,4405 га не сплачуючи при цьому кошти за її використання у вигляді орендної плати.

Також, в позовній заяві прокурор вказує, що земельна ділянка площею 0,123 га була зайнята та використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" самовільно.

В подальшому Прокурором Городоцького району було уточнено позовні вимоги, в яких останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" 592727,83 грн., а решту вимог залишити без змін.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2016 (колегія у складі суддів: головуючий суддя Яворський Б.І., судді Крупник Р.В., Синчук М.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" на користь Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області 332907,21 грн. збитків, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" на користь Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області 1395,90 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зобов'язано Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,123 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу огорожі та привести у попередній стан. Стягнуто судовий збір. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з їх доведеністю. При цьому, суд перерахував суму збитків, заявлену до стягнення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Желік М.Б., судді Матущак О.І., Якімець Г.Г.), рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016 р. скасовано в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол - Захід" на користь Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області 332907,21 грн. збитків, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол - Захід" на користь Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області 1395,90 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016 р. залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення збитків, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та в частині стягнення збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не доведені належними та допустимими доказами. Щодо вимог про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, колегія суддів апеляційного суду також визнала необґрунтованими та погодилась із висновком місцевого суду з посиланням на те, що товариство набуло у власність нерухоме майно, яке знаходилося на орендованій земельній ділянці, а тому відповідач має право на отримання її у користування у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" зазначає про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 між Бучалівською сільською радою Городоцького району Львівської області та Приватним підприємством "Октан-Плюс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,4405 га.

Договір було укладено на 2 роки з правом наступного викупу.

В подальшому, 28.03.2007 між Приватним підприємством "Октан-Плюс" та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 24/100 частки нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, площею 2978,2 кв.м. Дане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 8,4405 га, яка перебуває у користуванні продавця на підставі договору оренди від 01.03.2006 р.

29.03.2007 між Приватним підприємством "Октан-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 76/100 частки нежитлових будівель, розташованих розташованих за адресою: АДРЕСА_2, площею 2978,2 кв.м., площею 9496,50 кв.м. Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 8,4405 га, яка перебуває у користуванні Приватного підприємства "Октан-Плюс" на підставі договору оренди від 01.03.2006.

Рішенням Бучалівської сільської ради від 19.04.2007 №86 було проведено розділення поштових адрес, а саме: частині майнового комплексу, належного Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід", присвоєно номер "396 а"; житловим приміщенням, які перебувають у власності ОСОБА_7, присвоєно поштовий номер "396 г".

Виконавчим комітетом Бучалівської сільської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" надіслано лист № 98 від 18.06.2007 р., яким останній просив до 25.06.2007 надати пакет документів для вирішення питання про укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішеннями виконавчого комітету Бучалівської сільської ради №55 та № 56 від 19.07.2007 р. вирішено оформити свідоцтво на право власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_2, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід", та свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_7

02.10.2007 комісією працівників сільської ради складено акт, в якому зафіксовано, що робітниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" зміщено огорожу по всій ширині зі сторони с. Зашковичі.

Листом від 02.10.2007 №175 Бучалівська сільська рада звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" з вимогою призупинити облаштування огорожі земельної ділянки до моменту укладення договору оренди та встановлення меж цієї ділянки.

01.11.2007 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області винесено припис №6306 про необхідність Товариству з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" виготовити документацію на користування земельною ділянкою.

Листом від 13.12.2007 №215 Виконавчий комітет Бучалівської сільської ради повторно повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" про необхідність надати пакет документів для вирішення питання про укладення договору оренди земельної ділянки.

Листом від 13.12.2007 №100 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" звернулося до КП "Картограф" про виготовлення технічної документації на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Бучалівської сільської ради від 24.01.2008 №160 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" на проведення інвентаризації земельної ділянки.

15.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" та КП "Картограф" укладено договір №49 про виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

12.03.2008 Виконавчий комітет Бучалівської сільської ради листом №42 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" про необхідність надати пакет документів для вирішення питання про укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Бучалівської сільської ради від 16.10.2008 №81 Товариству з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" присвоєно адресу АДРЕСА_1, ОСОБА_7 - АДРЕСА_3.

02.01.2009 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід".

За результатами вищевказаної перевірки Управлінням винесено припис №2507 про необхідність виготовлення товариством документації на користування земельною ділянкою.

06.06.2011 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід".

За результатами перевірки Управлінням винесено припис №348 про необхідність виготовлення товариству документації на користування земельною ділянкою.

22.08.2011 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель складено протокол про адміністративне правопорушення №000379, у якому зазначено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" ОСОБА_8 не виконано умови припису №348 щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовлені. Орієнтовна площа земельної ділянки становить 6,41 га.

29.08.2011 Управлінням Держземінспекції Головного управління Держзомзему у Львівській області винесено постанову №25-П про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510 грн. на директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" ОСОБА_8 за невиконання припису про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на зазначену вище земельну ділянку.

03.11.2011 державним виконавцем Шевченківського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення зі ОСОБА_8 510,00 грн. штрафу у зв'язку з повним фактичним виконанням.

20.04.2015 державним інспектором сільського господарства складено Акт обстеження земельної ділянки площею 0,123 га у зв'язку із її самовільним захопленням товариством.

22.04.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області винесено Припис №18 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,123 га шляхом демонтажу та переміщення огорожі.

22.04.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області винесено Припис №19, у якому встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід"використовує земельну ділянку площею 8,4405 га без правовстановлюючих документів на право користування та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000038 на директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" ОСОБА_8, у якому зазначено, що товариство в результаті встановлення огорожі самовільно зайняло земельну ділянку орієнтовною площею 0,123 га.

28.04.2015 винесено постанову №12 про накладення адміністративного стягнення з директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол-Захід" ОСОБА_8 за порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України у розмірі 340,00 грн., який він сплатив 12.05.2015.

Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації №225 від 08.06.2015 внесено зміни до складу комісій по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території Городоцького району.

16.06.2015 комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території Городоцького р-ну складено Акт, у якому зазначено таке: у зв'язку з використанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол - Захід" та ОСОБА_7 земельної ділянки площею 8,4405 га у АДРЕСА_1 за період з 01.04.2007 до 31.05.2015 комісією здійснено розрахунок мінімальної орендної плати, яку Бучалівська сільська рада могла б отримати за цей період при мінімально можливій ставці 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всього 706294,22 грн.

В матеріалах справи міститься лист Відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області від 03.02.2016 лист №1308-0.4-591/2-16, в якому зазначено причини розбіжностей у нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки площею 8,4405га, а саме це відсутність програмного забезпечення щодо розрахунку нормативно-грошової оцінки земель до 2012 року та застосування сукупного коефіцієнта індексації при розрахунку нормативної грошової оцінки (а саме кількість чисел після коми, яка повинна фактично становити три знаки після коми) та застосування його до 1 квадратного метра, а не до загальної вартості земельної ділянки (8,4405 га становить 8' 4405 кв. метрів).

04.02.2016 прокурором подано до суду оригінали витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 8,4405 га у с.Бучали за період з 2007 року по 2015 рік.

Окрім того, ТОВ "Мізол-Захід" 12.04.2016 долучено до матеріалів справи лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 29-28-0.22-4977/2-16 від 23.03.2016, у якому зазначено, зокрема, про допущення певних помилок відділом Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області при видачі Витягів від 02.02.2016 № 1308-0.2-555/2-16.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Проте, постанова і рішення у справі цим вимогам не відповідають, оскільки прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 592727,83 грн., заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, стягнення 1395,90 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 8,4405 га та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,123 га.

Статтею 206 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 623 названого кодексу передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі № 42/266-6/492).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Оскільки предметом спору є стягнення неодержаного доходу (упущеної вигоди) внаслідок протиправної поведінки відповідача, то позивачу необхідно було відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, довести склад цивільного правопорушення та розмір неодержаних доходів.

Виходячи із викладеного, висновок апеляційного господарського суду про те, що прокурор та позивачем не доведено розміру збитків, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою загальною площею 8,4405 га, на якій розташоване нежитлове приміщення (76/100 частки нежитлових будівель) на підставі договору купівлі - продажу від 29.03.2007 без правовстановлюючих документів є передчасним.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що місцевий господарський суд на стадії вирішення спору достеменно не встановив та не перевірив вимоги позивача щодо усунення перешкод у користуванні майном, яке є у власності відповідача без правовстановлюючих документів.

Окрім того, судами попередніх інстанцій не встановлено те, який саме розмір земельної ділянки використовується ТОВ "Мізол-Захід" та не з'ясовано за яку саме частину земельної ділянки просить стягнути збитки прокурор, адже з огляду на матеріали справи окрім ТОВ спірною земельною ділянкою користується також третя особа у справі - ОСОБА_7.

До того ж, судами не надано належної правової оцінки листу Відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області від 03.02.2016 №1308-0.4-591/2-16, в якому йдеться про земельну ділянку площею 8,4405 га та акту перевірки від 02.01.2009, в якому значиться, що ТОВ "Мізол - Захід" використовує земельну ділянку площею 6,41 га.

Також, колегія суддів зауважує, що судам під час розгляду справи слід було встановити, які саме неточності містяться у розрахунках прокурора про стягнення збитків, а у разі необхідності їх уточнення слід було зобов'язати надати уточнені розрахунки.

Після надання оцінки вищевказаним обставинам судам слід встановити який розрахунок збитків слід стягнути з відповідача.

З наведеного вище слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірили ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Заступника прокурора Львівської області дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2016 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 914/2998/15 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді В. Корсак

О.Сибіга