ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 11/51-1559 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Губенко Н.М.,

Іванової Л.Б.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

ТОВ "Тернопрестиж" - ОСОБА_2,

ПАТ "Укрсоцбанк" - Дубовського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016

та на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016

у справі № 11/51-1559

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Київ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопрестиж"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про зобов'язання виділити в натурі частку з майна товариства шляхом передачі у власність нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ магазин "Київ" про зобов'язання відповідача виділити в натурі належну їй частку в майні ТОВ магазин "Київ" шляхом передачі їй у власність нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 (колегія суддів у складі: суддя Боровець Я.Я. - головуючий, судді Хома С.О., Шумський І.П.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 (колегія суддів у складі: суддя Кузь В.Л. - головуючий, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.), припинено провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016, а справу передати на розгляд господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує наступне:

- судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано те, що набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011 про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не є виконанням основного зобов'язання, оскільки право власності на предмет іпотеки не зареєстровано за ПАТ "Уксоцбанк" у зв'язку з наявністю обтяжень на нерухоме майно, адже рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.04.2013, на підставі якого було вилучено запис про обтяження іпотекою нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, скасовано;

- господарськими судами безпідставно застосовано норму ст. 35 ГПК України, оскільки рішеннями судів у справі № 5/48/5022-1019/2012 не встановлені обставини припинення основного зобов'язання ТОВ "Орвіс" перед ПАТ "Укрсоцбанк". Господарськими судами не надано оцінки рішенню третейського суду у справі № 583/13 та рішенню господарського суду Тернопільської області у справі № 910/17630/13, якими підтверджено доводи скаржника про те, що зобов'язання ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 не припинилися після набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011;

- господарськими судами попередніх інстанцій не враховано постанову Вищого господарського суду України від 23.12.2014 у справі № 10/Б-1287, якою було встановлено відсутність підстав для виключення ПАТ "Укрсоцбанк" як кредитора ТОВ "Магазин "Київ" з реєстру кредиторів, що підтверджує доводи ПАТ "Укрсоцбанк", що зобов'язання ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 не припинилися після набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011;

- відчуження ТОВ магазин "Київ" нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 м2 на підставі рішення загальних зборів учасників є протиправним, оскільки було здійснено без згоди ПАТ "Уксоцбанк" у порядку визначеному іпотечним договором, який не припинив свою дію, що підтверджено ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09.01.2014 у справі № 607/23589/13-ц.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Тернопрестиж" та позивач просять постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку ТОВ "Тернопрестиж" та позивача, господарськими судами правильно припинено провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили поряд і іншим наступне:

- 03.07.2009 відбулись загальні збори учасників ТОВ магазин "Київ", що підтверджується протоколом № 31 від 03.07.2009;

- за результатами голосування загальні збори учасників ТОВ магазин "Київ" вирішили вивести з числа учасників товариства ОСОБА_4 з поверненням належної їй частки в статутному капіталі (фонді) товариства у вигляді майна товариства, що складається із нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке належить товариству на підставі Свідоцтва про право власності від 09.01.2001. Вартість нерухомого майна, яке запропоновано передати ОСОБА_4, становить 488 172,65 грн. Решту належної ОСОБА_4 частки в розмірі 448 277,35 грн. запропоновано повернути у грошовій формі, яку виплатити протягом року з дня виходу з числа учасників товариства;

- загальні збори учасників ТОВ магазин "Київ" (протокол № 31 від 03.07.2009) вирішили вивести з числа учасників товариства ОСОБА_5 з поверненням належної їй частки в статутному капіталі (фонді) товариства у вигляді майна товариства, що складається із обладнання загальною вартістю 138 500,00 грн.; зменшити розмір статутного капіталу (фонду) товариства до розміру 138 500,00 грн. та перерозподілити частки учасників у статутному капіталі (фонді) товариства таким чином: ОСОБА_6 володіє часткою в розмірі 138 500,00 грн., що складає 100% статутного капіталу (фонду) товариства; затвердити зміни до пунктів 1.2 та 1.5 Статуту товариства, виклавши їх (зміни) у вигляді додатку № 2 до Статуту;

- Державну реєстрацію змін до Статуту товариства проведено 08.07.2009, номер запису 16461050009000943;

- в листі від 10.07.2009 адресованому відповідачу ОСОБА_4 повідомила, що ТОВ магазин "Київ" не виконало рішення загальних зборів учасників товариства та не виділило їй вказане приміщення та просила передати в рахунок частини належної їй частки в статутному капіталі (фонді) товариства нерухоме майно - приміщення площею 1267,1 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- листом від 14.07.2009 відповідач повідомив, що не має можливості виконати умови протоколу загальних зборів учасників ТОВ магазин "Київ";

- у зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 звернулася у 2009 році до господарського суду з позовом у даній справі;

- під час розгляду господарським судами справи № 11/51-1559 рішення загальних зборів ТОВ "Магазин "Київ", оформлене протоколом № 31 від 03.07.2009, було виконано і фактично нерухоме майно - приміщення площею 1267,1 м2, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, було передане ОСОБА_4;

- 10.08.2011 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради було прийнято рішення про оформлення за ОСОБА_4 права власності на приміщення загальною площею 1 285,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а 01.09.2011 ОСОБА_4 отримала свідоцтво, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради серії НОМЕР_1 про право власності на приміщення, загальною площею 1 285,1 м2 по АДРЕСА_1;

- згідно з розпорядженням начальника управління з питань містобудування та архітектури Тернопільської міської ради № 132 від 13.10.2011 за клопотанням ОСОБА_4 приміщенню по АДРЕСА_1 загальною площею 1 285,1 м2 було присвоєно адресний номер "АДРЕСА_2 замість АДРЕСА_1";

- ОСОБА_4 передала вказане приміщення до статутного капіталу ТОВ "Тернопрестиж", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Тернопрестиж" № 5 від 01.07.2013 та актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.07.2013;

- 04.07.2013 ТОВ "Тернопрестиж" було видано свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно. Власність зареєстрована Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2013.

Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що даний спір виник між учасником товариства, який вибув та товариством, і предметом позовних вимог є зобов'язання товариства виконати рішення загальних зборів та передати зазначене вище нерухоме майно у власність учасника, який вибув, тобто спір у справі виник з корпоративних відносин.

Враховуючи те, що на момент винесення господарським судом першої інстанції оскаржуваної ухвали відповідне нерухоме майно фактично вже перейшло у власність позивача і, крім того, останній цим майном розпорядився на свій розсуд, Вищий господарський суд України вважає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи висновок господарських судів попередніх інстанцій про припинення існування в процесі розгляду справи предмету спору у даній справі.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому, зважаючи на те, що правовим наслідком припинення провадження у справі є констатація факту відсутності спору між сторонами даної справи, господарськими судами повинні бути досліджені виключно фактичні обставини, які необхідні для правильного вирішення питання наявності або відсутності правових підстав для продовження судового розгляду даного спору.

Дійшовши висновку про відсутність предмету спору та наявність правових підстав для припинення провадження у справі, господарські суди не мають правових підстав для дослідження питань обґрунтованості доводів сторін щодо обставин, які можуть бути предметом інших спорів, не зважаючи на те, що такі обставини тим чи іншим чином пов'язані з предметом спору у даній справі.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ПАТ "Укрсоцбанк", який не є учасником відповідача та якого було залучено до участі у справі у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, обґрунтовує свої вимоги порушенням його прав іпотекодержателя у зв'язку з тим, що майно, яке передавалося на підставі вказаного рішення загальних зборів, було передано ОСОБА_4 без його згоди.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи викладені вимоги закону, банк, який стверджує, що він є іпотекодержателем вказаного майна і воно було передано без його згоди ОСОБА_4 має право на подання відповідного позову в окремому позовному провадженні, а не в межах даного корпоративного спору, який стосується прав і обов'язків саме товариства і його учасника.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про помилковість наведення у оскаржених ухвалі місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду доводів щодо наявності або відсутності правових підстав для оспорювання ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателем зміни власника іпотечного майна. Такі обставини можуть бути встановлені лише за наявності відповідних процесуальних дій ПАТ "Укрсоцбанк" на захист права, яке дана особа вважає порушеним, тобто під час розгляду відповідного позову саме цієї особи.

Проте наведена обставина не вплинула на правильність прийнятих господарськими судами процесуальних рішень у даній справі.

Вищий господарський суд України виходить з того, що у даному випадку наявність у третьої особи заперечень щодо правомірності переходу права власності на приміщення загальною площею 1 285,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від відповідача до позивача, які ґрунтуються на правовідносинах, що виникли внаслідок передання цього майна у іпотеку, не може бути самостійною правовою підставою продовження провадження у даній справі, оскільки у такому випадку, враховуючи відсутність заявлених третьою особою вимог на предмет спору, буде порушено принцип диспозитивності господарського процесу.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши, що станом на 17.05.2016 нерухоме майно, щодо якого заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати у власність позивача, фактично вже було отримано у власність ОСОБА_4, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору у даній справі, внаслідок чого господарський суд першої інстанції, з висновком якого погодився і господарський суд апеляційної інстанції, правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги стосуються обґрунтування порушення прав третьої особи, як іпотекодержателя за іпотечним договором, однак не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності предмета даного корпоративного спору.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, правові підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді:Н. Губенко Л. Іванова