Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 21/5005/4856/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Глос О.І., Коробенка Г.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 02.07.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 21/5005/4856/2012господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"простягнення заборгованості за спожитий природний газв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Пількевич В.В. (довіреність № 14-136 від 13.05.2014) Чікіньова А.Д. (довіреність від 28.07.2014); Талан О.В. (довіреність від 28.07.2014)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Назаренко Н.Г.) від 27.02.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чоха Л.В., судді - Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) від 02.07.2014, у справі № 21/5005/4856/2012 позов задоволено частково; стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" борг у сумі 14 912 005,17 грн, пеню у сумі 576 589,07 грн, штраф у сумі 524 545,18 грн, 3% річних у сумі 229 718,84 грн, інфляційні втрати у сумі 135 333,32 грн, витрати на оплату судового збору у сумі 46 076,77грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.549 - 552 ЦК України, ст.ст.42, 34, 36, 42, 43, 84 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

26.05.2012 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" боргу за спожитий природний газ, який виник у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків по договору №14/2484/11 купівлі природного газу, у сумі 20 870 324,10 грн, інфляційних втрат у сумі 208 703,24 грн, пені у сумі 1 577 567,66 грн, 3% річних у сумі 304 623,25 грн, 7% штрафу у сумі 1 460 922,69 грн. та судових витрат (а.с.3-5, т.1). Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач поставив протягом жовтня 2011, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5 467,851 тис. м3 на загальну суму 20 878 724,10 грн, що підтверджується двома актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди виходили із того, що незважаючи на те, що газ постачався різним категоріям споживачів, розрахунку розміру поставленого газу для бюджетних установ і організацій та інших організацій позивач не надав і пояснити яким чином був визначений розмір витраченого газу для бюджетних організацій (5467851 м3) не зміг; відповідач в свою чергу пояснив, що був вимушений підписати акт від 31.10.2011 року щоб запобігти припиненню постачання газу в опалювальний період. За оцінкою судів висновки судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1818/1819-13 від 08.11.2013 року, проведеної в рамках господарської справи № 904/3444/13 і належно завіреної, підтверджують, що об'єм газу, використаного на вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших організацій, склав 3927090,6м3.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.625 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).

Судами встановлено, що у відповідності до пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Розглянувши справу про стягнення заборгованості за договором, встановивши, що сторонами складено акти приймання природного газу, які відповідають порядку та умовам передачі газу, погодженими ними в договорі, суди надали статусу належного доказу у даній справі висновку експертизи, який фактично нівелює узгоджений сторонами договірний порядок та дані актів, які підписані сторонами без зауважень і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 Договору сторін останнє речення), що залишено поза увагою судів.

Касаційна інстанція звертає увагу, що з урахуванням заявлених вимог і поданих позивачем доказів (актів) до предмету доказування у даній справі не входить питання розподілу використаного газу у жовтні 2011 року між категоріями "для населення" та "для бюджетних установ та організацій та інших споживачів", оскільки будь-яких самостійних вимог, як то стягнення збитків, відповідачем у даному спорі не заявлено.

Суди фактично залишили без оцінки два акти від 31.10.2011, обмежившись поясненнями відповідача, який пояснив, що був вимушений підписати акт від 31.10.2011 року щоб запобігти припиненню постачання газу в опалювальний період. Крім таких пояснень матеріали справи не містять доказів примусу до підписання будь-якого з двох актів, оскільки на них відсутні зауваження відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оскільки судами було порушено положення ст.43 ГПК України щодо повноти встановлення обставин справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі № 21/5005/4856/2012 - скасувати.

Справу № 21/5005/4856/2012 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Глос

Г.Коробенко