Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 916/2889/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.15у справі№916/2889/14 Господарського суду Одеської областіза позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління реклами Одеської міської радипрозобов'язання усунути перешкоди у користуванні В судовому засіданні взяв участь представник позивача: Спічак В.О. . - за дов. від 01.03.15

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" у липні 2014 року заявлений позов до Приватного підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні конструктивними елементами житлового будинку, а саме фасадної стіни першого корпусу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтажу рекламної конструкції - двостороннього рекламного щита з надписом "Сказка", розміром 3,5 метра у довжину, 0,6 метра у ширину, виготовленого з матеріалу акрил та демонтажу рекламної конструкції з надписом "Сказка", розміром 3,60 метра у довжину, 0,27 метра у ширину, виготовленої з матеріалу акрил. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на самовільне встановлення відповідачем рекламних конструкцій, без дозволу власника та без розроблення технічної документації, внаслідок чого створені перешкоди у користуванні спільним майном об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко". Позивач зазначав, що його фактично позбавлено можливості використовувати зайняті площі фасадної стіни на свій розсуд. При цьому, позивач посилався на приписи статей 317, 321, 391 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 1, 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 16 Закону України "Про рекламу", пункту 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067, положення Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.08, Порядком розміщення вивісок на території міста Одеси, що затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.08 №178.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.14, ухваленим колегією суддів у складі: Лічмана Л.В., Щавинська Ю.М., Гуляк Г.І., позовні вимоги задоволено повністю. Суд першої інстанції установив, що конструкції, встановлені відповідачем на фасадній стіні будинку є зовнішньою рекламою, яка розміщена останнім без погодження з позивачем та без дозволу Управління реклами Одеської міської ради, як - то передбачено статтею 16 Закону України "Про рекламу", пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та пункту 6.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, чим порушено права позивача на користування належним йому майном.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Туренко В.Б. - головуючого, Поліщука Л.В., Таран С.В., постановою від 12.02.15, перевірене рішення у справі скасував, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання самовільного розміщення рекламних засобів або вивісок є компетенцією робочого органу Управління реклами, а не позивача у справі. Окрім цього, апеляційний суд вказав на відсутність доказів, які б свідчили, що ці конструкції перешкоджають позивачеві у реалізації ним права власності.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що при вирішенні даного спору суди обох інстанцій дійшли висновку про протиправність дій відповідача, однак апеляційний суд безпідставно зазначив, що такими діями не порушуються права власника майна та не створюються йому перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном. Скаржник, посилаючись на приписи підпункту "є" пункту 157.1, пункт 157.8, пункт 157.11 статті 157 розділу Ш Податкового кодексу України не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що через наявність статусу неприбуткової організації позивач не має права отримувати прибуток. Скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статей 319, 321, 391 Цивільного кодексу України та вважає безпідставним висновок суду про недоцільність розміщення дошки оголошення в спірному місці.

Від Приватного підприємця ОСОБА_5, Управління реклами Одеської міської ради відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимога Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" до Приватного підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні конструктивними елементами житлового будинку, а саме фасадної стіни першого корпусу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтажу рекламної конструкції - двостороннього рекламного щита з надписом "Сказка", розміром 3,5 метра у довжину, 0,6 метра у ширину, виготовленого з матеріалу акрил та демонтажу рекламної конструкції з надписом "Сказка", розміром 3,60 метра у довжину, 0,27 метра у ширину, виготовленої з матеріалу акрил. Статтями 15, 16, 386, 391 Цивільного кодексу України гарантовано власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. За приписами статей 16, 391, 386 Цивільного кодексу України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Наведений припис унормовує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, визначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у такому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі негаторного позову. Однією з особливостей цього позову є відсутність спорів з приводу належності позивачеві майна на праві власності чи іншому титулі. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження. Відповідачем виступає у цьому випадку лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. При цьому, дії порушника права власності не обов'язково мають носити незаконний характер, має значення встановлення судом факту порушення цією особою суб'єктивного права власності. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей, і для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей. Отже, право на негаторний позов виникає у власника, який володіє річчю, проте позбавлений можливості користуватися чи розпоряджатися нею, а підставою такого позову є обставини, що обґрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, підтверджують, що поведінка іншої особи створює перешкоди у здійсненні цих правомочностей. При цьому, дії відповідача вважаються неправомірними доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки. Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна; житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); конструктивні елементи багатоквартирного будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їзна група тощо); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин; неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку. Судами установлено, що відповідно до пунктів 1.1, 1.6. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" це об'єднання створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання. Згідно з пунктом 1.8. цього ж Статуту майно об'єднання утворюється, зокрема з майна, що перебуває у спільній власності співвласників будинку, управляти яким доручається правлінню об'єднання. Пунктами 2.1., 2.2. Статуту визначено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 10.1. Статуту та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Завданнями та предметом діяльності об'єднання, зокрема є належне утримання житлового комплексу-будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання. Як установлено судом першої інстанції, і з цим погодився апеляційний суд, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" є балансоутримувачем житлового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчить акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 16.09.11, а фасадні стіни багатоквартирного будинку, розташованого за цією адресою є конструктивними елементами цього будинку та належать усім співвласникам майна Житлового комплексу "Зіркове містечко". Отже, виходячи з приписів наведених норм та Статуту позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" уособлює наведені права власника майна Житлового комплексу "Зіркове містечко", а відтак має право звертатись за цивільно - правовим захистом належних об'єднанню прав. Скасовуючи рішення у справі та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що питання самовільного розміщення рекламних засобів або вивісок не стосується позивача, оскільки є компетенцією робочого органу Управління реклами Одеської міської ради, і позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що розміщення відповідачем на фасадній стіні будівлі відповідної конструкції перешкоджають позивачеві. Однак, установивши факт встановлення відповідачем на конструктивному елементі багатоквартирного будинку двох конструкцій, апеляційний суд не врахував, що дії відповідача вважаються неправомірними доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки, між тим апеляційним судом не установлено правомірності дій відповідача. Як установлено судом першої інстанції, на фасадній стіні житлового комплексу "Зіркове містечко", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на рівні першого поверху встановлені рекламні конструкції (кількість 2 шт.) 1)Рекламна конструкція - двосторонній вертикальний рекламний щит, розміром 3,50х0,6м, матеріал - акріл, прикріплений металевими кранштейнами до фасадної стіни ЖК "Зіркове містечко", проведена фотофіксація рекламної конструкції; 2)Рекламна конструкція одностороння, розміром 3,60х0,27м, матеріал - акріл, прикріплена дюбілями до фасадної стіни ЖК "Зіркове містечко", про що свідчить складений Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" акт від 10.06.14 фіксації самовільно встановленої конструкції на фасаді житлового комплексу "Зіркове містечко". Відповідно до фотофіксацій, які є додатком до акта на фасаді будинку, біля входу в приміщення, де знаходиться відповідач, яка орендує вказане приміщення у ОСОБА_7 на підставі договору оренди, розміщено 2 конструкції з надписами "ДЕТСКИЙ МАГАЗИН СКАЗКА" та "СКАЗКА". Водночас, як установлено судом першої інстанції згідно з припису про усунення перешкод, складеного Управлінням реклами ОМР від 05.08.14 №01-30/3054, №01-30/3070 встановлені відповідачем на фасаді будинку 2 конструкції ідентифіковані управлінням як рекламний засіб, який розміщений останнім самовільно, втім висновок апеляційного суду про відхилення цього припису через відсутність його на момент звернення з даним позовом, не спростовує установлений судом першої інстанції факт порушення відповідачем прав саме позивача. Визнається помилковим і висновок апеляційного суду про те, що листом від 01.06.11 власник нежитлового приміщення, надала згоду відповідачеві на розміщення вивіски, та інших інформаційних конструкцій, необхідних для інформування громадян про підприємницьку діяльність та послуги, і не заперечувала проти розміщення реклами та рекламних конструкцій за вказаною адресою, адже конструктивні елементи багатоквартирного будинку у вигляді фасадної стіни біля входу в магазин, на якій відповідачем і розміщені спірні конструкції, не є власністю останньої, а належать усім співвласникам майна Житлового комплексу "Зіркове містечко", від імені яких право власності здійснює позивач у справі. Суд першої інстанції на підставі повного та всебічного розгляду справи, установив факт порушення відповідачем суб'єктивного права позивача, який полягає в безпідставному розміщенні відповідачем спірних конструкцій на будинку без погодження з уповноваженим співласниками органом, а саме з управителем житлового будинку в особі позивача. Окрім того, вірно установивши обставини справи, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що за приписами Закону України "Про рекламу", положень Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067, Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одеса, Порядку розміщення вивісок на території міста Одеса, погодження з власником потребує як реклама так і вивіска. Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Проте, суд апеляційної інстанції викладеного не врахував, тому висновок апеляційного суду про скасування рішення у справі та відмову у позові визнається помилковим. Враховуючи те, що суд першої інстанції установив усі обставини, які входять до предмета доказування при вирішенні даного спору, висновок місцевого суду про задоволення позову, визнається законним. Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. За приписам статей 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема залишити в силі рішення першої інстанції, при цьому, підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення у справі. Водночас, за приписами статті 11111 Господарського процесуального кодексу України у разі коли за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову про скасування судового рішення, у постанові зазначається про розподіл судових витрат. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 852,60 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.15 у справі № 916/2889/14 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.14 у цій справі залишити в силі.

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 65009 код НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" (АДРЕСА_2,65063 , код 37680900) 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

С у д д і Т.Гоголь

В.Швець