Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 922/536/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 р. (головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Шевель О.В., Шутенко І.А.)та на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 09.12.2014 р. (суддя Хотенець П.В.)у справі№ 922/536/14 Господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення коштів,за участю представників:позивачаОСОБА_6,відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарcького суду Харківської області від 17.04.2014 р. у справі №922/536/14 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) суму основного боргу у розмірі 347 863,60 грн., пеню в сумі 12 650,49 грн., 3% річних в сумі 2 795,75 грн., інфляційні в сумі 3 060,75 грн., судовий збір в сумі 7 328,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 р. рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. у справі №922/536/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з ФОП ОСОБА_5 - 3 664,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2014 р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 р. у справі № 922/536/14; рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. залишено без змін.

ФОП ОСОБА_4 31.10.2014 р. подано заяву до Господарського суду Харківської області про перегляд рішення Господарcького суду Харківської області від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що на час прийняття вказаного рішення було невідомо про відкрите кримінальне провадження за фактом шахрайських дій громадянки ОСОБА_5 Крім того, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2014 р. скасовано постанову слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України у Харківській області від 25.08.2014 р. про закриття кримінального провадження №12014220540001269 та матеріали направлені для проведення досудового розслідування. Витяг з кримінального провадження за фактом шахрайських дій громадянки ОСОБА_5 та ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.09.2014 р. є істотними обставинами та підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2014 р. у справі №922/536/14, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 р., у задоволенні клопотання позивача про витребування у Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області належним чином засвідчених копій всіх наявних постанов про закриття кримінального провадження в матеріалах справи кримінального провадження №12014220540001269 відмовлено; у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд рішення суду від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. у справі №922/536/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст.112 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте представники скаржника в судове засідання не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір поставки № 12 від 24.07.2013 р. (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплати товар на умовах договору.

Пунктом 2.1, 3.1, 3.2 договору передбачено, що сума договору складається з сум всіх партій товару, вказаних в підписаних сторонами накладних. Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію на протязі 14 банківських днів з дня отримання продукції. Вид розрахунків - готівковий.

Пунктами 6.2, 6.4 договору встановлено, що перехід права власності на продукцію здійснюється в момент підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відвантажуючих документів. Поставка здійснюється транспортом продавця.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що продавцем було поставлено товар покупцю на загальну суму 398 863, 60 грн. Вказаний товар було прийнято відповідачем у кількості та якості без будь-яких зауважень. Однак в порушення умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару на суму 51 000 грн., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 347 863,60 грн.

Приймаючи рішення від 17.04.2014 р., яке переглянуто в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України, суд першої інстанції виходив, з того, що відповідачем не надано доказів про погашення заборгованості, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 347 863,60 грн., пені в сумі 12 650,49 грн., 3 % річних в сумі 2 795,75 грн., інфляційних в сумі 3 060,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що наданий заявником витяг з кримінального провадження за фактом шахрайських дій громадянки ОСОБА_5 та ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.09.2014 р. не можуть вважатись нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідач зазначає, що Господарському суду Харківської області було невідомо, що відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайських дій ОСОБА_5

Як встановлено судами попередніх інстанцій, дане твердження відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач при розгляді апеляційної скарги вже надавав відповідні пояснення та зазначав про наявність відкритого кримінального провадження №12014220540001269 від 09.05.2014 р. Крім того, відповідач за своїм клопотанням долучав до матеріалів справи копії протоколів допитів свідків за кримінальним провадженням №12014220540001269.

Вищий господарський суд України у постанові від 17.09.2014 зазначив, що Харківський апеляційний господарський суд помилково прийняв до уваги в якості доказу у справі, що стосується предмету доказування в даному спорі, копію протоколу допиту свідка - водія-експедитора за матеріалами досудового розслідування і вважав доведеним факт сплати заборгованості відповідачем за договором поставки, в той час як для господарського суду в силу приписів процесуального закону належним та допустимим доказом, що засвідчує факти, є вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили.

Мотиви, викладені у заяві ФОП ОСОБА_4 про перегляд рішення суду від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами, зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів, а саме: наявності відкритого кримінального провадження №12014220540001269.

Частиною 4 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що судам необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Згідно пункту 5 зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без змін.

У пункті 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" встановлено, що результат перегляду справи за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 2 цієї постанови пленуму Вищого господарського суду України нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарські суди встановили, що при перегляді рішення суду першої інстанції від 17.04.2014 р. судами апеляційної та касаційної інстанції надано правову оцінку відповідним доказам (копії протоколів допиту свідків та потерпілого у кримінальному провадженні №12014220540001269) та наявності відкритого кримінального провадження. Крім того, витяг з кримінального провадження в даному випадку не може спростувати факти, які було покладено в основу судового рішення, оскільки виключно за наявністю доведеної у законному порядку і встановленої обвинувальним вироком суду вини особи можливо стверджувати про її винуватість у вчиненні злочину.

Таким чином, суди попередній інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що надані відповідачем витяг з кримінального провадження за фактом шахрайських дій громадянки ОСОБА_5 та ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2014 р. не можуть вважатись нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2014 р. за нововиявленими обставинами.

До того ж,колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні клопотання позивача про витребування у Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області належним чином засвідчених копій всіх наявних постанов про закриття кримінального провадження в матеріалах кримінального провадження №12014220540001269, оскільки згідно ч. 2 ст.38 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, окрім доказу який витребовується, також обставини, які перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які можуть підтвердити цей доказ.

Статтею 1115 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування судових рішень у справі не вбачається.

Керуючись статтями 85, 1115, 1117, 1119, 11111, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2014 р. у справі № 922/536/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова