Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 912/515/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого Попікової О.В., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 1" Кіровоградської міської ради"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 рокуу справі № 912/515/16 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М.доКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 1" Кіровоградської міської ради"простягнення 229 624,60 грн.за участю представників

позивача - Кіндер В.А.

відповідача - Ковальова С.М.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 1" Кіровоградської міської ради" про стягнення 229 624,60 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як балансоутримувач будинку, в якому знаходиться належне позивачу на праві власності приміщення, в порушення ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не виконав своїх зобов'язання з контролю за технічним станом інженерного обладнання будинку, не належним чином здійснює технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж будинку, внаслідок чого в приміщенні позивача сталась аварійна ситуація, а саме: витікання нечистот із загальнобудинкової каналізації в результаті чого майну позивача була завдана шкода. За твердження позивача, відповідач, як балансоутримувач будинку, відповідно до вимог чинного законодавства має нести відповідальність у вигляді відшкодування позивачу збитків - витрат на виконання робіт по прибиранню приміщення після затоплення, на проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкоджених приміщень та вартості майна, що не підлягає використанню в результаті затоплення.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15 квітня 2016 року (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з недоведеністю факту заподіяння збитків відповідачем, недоведеністю наявності причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та заподіяними збитками, а також розміру збитків. За висновком суду, позивач не надав належних доказів на підтвердження того, коли саме було затоплено його приміщення та доказів в підтвердження заявленого до стягнення розміру збитків.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року (склад колегії суддів: Верхогляд Т.А. - головуючий, Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 квітня 2016 року скасовано. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Кіровоградської міської ради" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 229 624,60 грн. завданих збитків.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що складений позивачем акт є належним доказом факту затоплення приміщення позивача каналізаційними стоками та підтверджує обставини пошкодження майна позивача внаслідок аварійної ситуації, а відсутність представників відповідача під час складання зазначеного акту не позбавляє акт доказової сили та не спростовує факту виникнення аварійної ситуації, за недопущення якої несе відповідальність саме відповідач відповідно до вимог чинного законодавства. За висновком суду, вина відповідача полягає у бездіяльності щодо надання належних послуг з утримання каналізаційних мереж, що підтверджує протиправність такої поведінки, а розмір заявлених до стягнення збитків є доведеним належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 1" Кіровоградської міської ради" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 квітня 2016 року залишити в силі. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, надану судами попередніх інстанцій, та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (позивач) на підставі договору купівлі-продажу №6419 від 13 листопада 2006 року є власником нежитлового приміщення площею 187,6 кв.м. та на підставі договору купівлі-продажу №840 від 29 березня 2007 року - квартири №57, що розташовані у житловому будинку за адресою: м. Кіровоград, провулок Училищний, 10.

Позивач в подальшому самовільно приєднав житлову квартиру №57 до нежитлового приміщення та здійснив перепланування, після чого загальна площа приміщення позивача в будинку №10, розташованому по провулку Училищному, 10 склала 239,0 кв.м.

Право власності позивача на зазначені вище об'єкти нерухомості підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12782282 від 06 грудня 2006 року та №14581254 від 17 травня 2007 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №557 від 28 листопада 2014 року відповідач у справі - комунальне підприємство "ЖЕО №1 Кіровоградської міської ради" є балансоутримувачем будинку №10 по провулку Училищному в м. Кіровограді.

За твердженням позивача, належні йому приміщення ним не використовуються.

06 липня 2015 року працівниками позивача під час проведення обстеження належного позивачу приміщення було виявлено його затоплення нечистотами, у зв'язку з чим 15 липня 2015 року позивач направив відповідачу лист №9043/10 від 14 липня 2015 року, в якому просив забезпечити участь представника КП "ЖЕО №1" 22 липня 2015 року у приміщенні позивача в будинку №10 по провулку Училищному, 10 в місті Кіровограді для проведення обстеження приміщення та фіксації факту аварійної ситуації. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений лист було отримано працівником відповідача 23 липня 2015 року.

22 липня 2015 року за відсутності представника відповідача, представником позивача та трьома особами - мешканцями будинку№10 по провулку Училищному, 10 в місті Кіровограді, де знаходяться належні позивачу нежитлові приміщення, складено акт обстеження об'єкту нерухомості. Зазначеним актом встановлено, що приміщення потребує ремонту та дезінфекції після затоплення нечистотами із загальнобудинкової каналізації. На об'єкті наявний стійкий сморід. Підлога частково затоплена нечистотами, поточний стан зафіксовано фотокамерою. Стеля в приміщенні набухла, покрита грибком та пліснявою. Аналогічним чином пошкоджено стіни. Комісією встановлено також інші пошкодження меблів, дверей, ліній електроживлення, розеток та ін. Також встановлено факт залиття нечистотами приміщення санвузла.

05 серпня 2015 року позивач листом № 9868/10 від 04 серпня 2015 року направив відповідачу для підпису примірник складеного акту від 22 липня 2015 року разом із фотографіями, що фіксують стан приміщення позивача, та просив повернути підписаний примірник акту на адресу ПАТ "Банк Форум".

Однак, відповідач відповіді на лист не надав, акт обстеження об'єкту нерухомості від 22 липня 2015 року не підписав.

З метою усуненню наслідків аварійної ситуації відповідач провів роботи з прибирання приміщення після затоплення і здійснив ремонтно-відновлювальні роботи пошкоджених приміщень, внаслідок чого поніс витрати, а саме:

14 400,00 грн. - на оплату робіт по прибиранню приміщення;

189 259,74 грн. - на оплату ремонтно-відновлювальних робіт, а також визначив вартість майна, що не підлягає використанню в результаті затоплення, розмір якої склав 25 964,86 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що понесені ним зазначені витрати в загальному розмірі 229 624,60 грн. є його збитками, які підлягають відшкодуванню саме відповідачем, як балансоутримувачем будинку, в якому знаходиться належне позивачу на праві власності приміщення.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Однак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином усіх складових елементів повного складу правопорушення, що призвело до неповного встановлення судами всіх необхідних обставин справи та передчасних висновків.

Враховуючи предмет позову у даній справі та обставини справи, необхідним фактом, що потребує встановлення, є наявність або відсутність у діях відповідача протиправної поведінки.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.5 ст. 19 зазначеного Закону виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною другою статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки виконавця, до яких зокрема віднесено здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасне проведення підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасне за власний рахунок проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (надалі Правила), пунктом 32 яких передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема:

- проводити двічі на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта;

- утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

- усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, встановлений законодавством та договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №557 від 28 листопада 2014 року на баланс відповідача у справі - комунального підприємства "ЖЕО №1 Кіровоградської міської ради" було передано будинок №10 по провулку Училищному в м. Кіровограді, в якому знаходяться належні позивачу на праві власності приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний, зокрема утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі тощо.

Відповідно до п. 1.6., п. 14.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 07 червня 2008 року, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі.

Однак, судами не встановлено чи були передані на баланс відповідачу у справі внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення, як і не з'ясовано чи входило до обов'язків відповідача належне утримання, експлуатація та обслуговування зазначених внутрішньобудинкових мереж та в якому обсязі.

Згідно з п.п. 5.3.1. - 5.3.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, (далі за текстом - Правила) водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

Причинами, що погіршують роботу системи, є: порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем; несправність запірно-регулювальної арматури; незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних труб у неопалюваних приміщеннях; неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадові деформації частин будинку; несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів, прочищень).

Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно очищати від землі, сміття чи снігу; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; усувати засмічення в системі.

Однак, суди не з'ясували чи проводились, і якщо так, то ким в будинку № 10 по пров. Училищному в м. Кіровограді планові (загальні та профілактичні) огляди водопровідно-каналізаційної системи будинку та чи проводились роботи з прочищення будинкової каналізаційної мережі в період, що передував 06 липня 2015 року - даті виявлення позивачем аварійної ситуації в приміщенні зазначеного житлового будинку, з відображенням результатів огляду у відповідних журналах. Суди не встановили, чи мали місце до 06 липня 2015 року огляди водопровідно-каналізаційної системи будинку у зв'язку з аварійними ситуаціями за заявками населення.

Тобто, обставини протиправної поведінки відповідача не були з достовірністю встановлені судами попередніх інстанцій.

Відповідно до п.п. 2.3.2., 2.3.5., 2.3.6., 2.9.5. Правил заявки на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших елементах будинків фіксуються диспетчерською службою в спеціальних журналах обліку та розглядаються в день їх надходження. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт.

У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого затверджена в додатку 4 Правил.

Однак, судами не з'ясовано, чи звертався позивач до відповідача із заявою про усунення аварійної ситуації в каналізаційній системі будинку, виявленої працівниками позивача 06 червня 2015 року, чи була зареєстрована відповідачем така заява позивача та чи вчинялись відповідачем дії по усуненню аварії, які саме дії були вчинені і в який строк вони були виконані. Судами не було досліджені ні характер аварійної ситуації, ні причини її виникнення в приміщенні позивача.

Крім того, судами не з'ясовано, чи знаходиться факт пошкодження приміщення та майна позивача в причинно-наслідковому зв'язку саме з аварійною ситуацією у каналізаційній системі будинку, чи можливо погіршення стану приміщення стало наслідком недбалого ставлення самого позивача до власного майна, враховуючи те, що, як встановлено судами та не заперечується самим позивачем, ним протягом тривалого часу не використовувались приміщення в житловому будинку № 10 по провулку Училищному в м. Кіровограді, а аварійна ситуація була виявлена працівником позивача після спливу певного часу з моменту її виникнення.

За висновком суду апеляційної інстанції, складений позивачем акт обстеження об'єкту нерухомості від 22 липня 2015 року є належним доказом факту затоплення приміщення позивача каналізаційними стоками та підтверджує обставини пошкодження майна внаслідок аварійної ситуації.

Однак, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував те, що зазначений акт було складено за відсутності представників відповідача. При цьому, суд не взяв до уваги нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, та залишив поза увагою той факт, що лист позивача про направлення представників відповідача для складання такого акту був отриманий відповідачем лише 23 липня 2015 року - на наступний день після складання зазначеного вище акту у відповідності до встановлених нормативних строків пересилання рекомендованої поштової кореспонденції між населеними пунктами різних областей України.

Разом з цим складений позивачем акт обстеження об'єкту нерухомості від 22 липня 2015 року не був належним чином досліджений судами попередніх інстанцій на предмет його відповідності формі, наведеній в додатку 4 Правил. Суди не з'ясували чи містить такий акт посилання на причини аварійної ситуації та дату виникнення аварії в приміщенні позивача.

Під час розгляду даної справи суди не встановили чи вчиняв відповідач дії, направлені на обстеження пошкодженого приміщення після отримання від позивача листа № 9043/10 від 14 липня 2015 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних судових актів в порушення ст. 43 ГПК України було неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України). Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 1" Кіровоградської міської ради" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року та Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 квітня 2016 року зі справи № 912/515/16 скасувати.

3. Справу № 912/515/16 передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О.В. Попікова

С. С. Самусенко