Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 912/5036/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок

"Престиж"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 06.05.2015 року

у справі № 912/5036/14 Господарського суду Кіровоградської

області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок

"Престиж"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 483 575 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2015 року (суддя - Болгар Н.В.) відмовлено у задоволені позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 р. (судді - Антонік С.Г., Величко Н.Л., Герасименко І.М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок "Престиж" (далі ТОВ "Ринок "Престиж") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2013 року між ТОВ "Ринок "Престиж" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 17 оренди нежитлового приміщення площею 53,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( п.1.1 Договору).

14.11.2014 р. в орендованому приміщені сталася пожежа. Як вбачається з Акту про пожежу, пожежу виявлено о 04 год. 55 хв. 14.11.2014 р., і ліквідовано об 06 год. 13 хв. Пожежею знищено пластикове облицювання стін та стелі в торгівельному залі магазину на площі 25 кв.м, товар та торгівельне обладнання, 3 пластикових вікна, 2 пластикові двері, 4 ролети, холодильник та телевізор. Пошкоджено: стіни та стеля магазину на площі 20 кв.м, вивіска магазину на площі 3 кв.м.

Відповідно до витягу із кримінального провадження № 1201412002009899, 14.11.14 до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що невідомі особи шляхом підпалу знищили належне їй майно, яке знаходилось в приміщенні магазину "Квітка", що по АДРЕСА_1, завдавши останній матеріальні збитки на суму 200 000 грн.

Згідно довідки Кіровоградського міського відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області № 2307/01-40 від 19.11.14, наданої керівнику позивача, вогнем знищено 4 пластикових вікна, 5 металопластикових дверей, 5 ролетів, система опалення, електрична проводка по всій площі, внутрішнє оздоблення стін та стелі, сантехніка, кахельна плитка для підлоги. металопластикова конструкція торгівельного павільйону, світова зовнішня подвійна реклама розміром 8кв.м. Причиною пожежі є підпал і для визначення остаточної причини виникнення пожежі необхідне проведення пожежно-технічної експертизи організацією, яка має ліцензію на право проведення даних видів робіт.

За заявою позивача Науково-дослідною лабораторією судових експертиз проведено експертне дослідження причин і обставин виникнення 14.11.14 р. пожежі торгівельного павільйону, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку № 101, складеному 27.11.14 р., осередок пожежі знаходився в середині приміщення павільйону. Виходячи з матеріалів, представлених спеціалісту на дослідження, аварійний режим роботи електрострумоприймачів, а також самозаймання речовин або матеріалів безпосередніми технічними причинами пожежі не являються. Найбільш ймовірною безпосередньою технічною причиною виникнення пожежі є стороннє відкрите джерело вогню в вигляді полум'я сірника або іншого подібного по потужності джерела вогню, що також підтверджується довідкою про результати первинного огляду місця пригоди співробітниками управління державної служби надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.

Згідно висновків експерта-оцінювача ТОВ "Експертна правова консалтингова компанія ЮрЕкс", по визначенню вартості нежитлового приміщення площею 53,6 кв.м по АДРЕСА_1, ринкова вартість нежитлового приміщення станом до пожежі дорівнює: відновна вартість 310 815 грн., ринкова вартість 564 095 грн., залишкова вартість 85 120 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 478 975 грн. збитків, що є різницею між ринковою вартістю на день пожежі та залишковою вартістю.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

Під шкодою слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому шкода розглядається не тільки як обов'язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Для вирішення питання протиправної поведінки необхідно дослідити додержання відповідачем умов договору та норм права, що регулюють орендні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Попередніми судовими інстанціями було відзначено, що одними із зобов'язань відповідача, передбачених п. 4.3. договору є дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки в приміщені, повна відповідальність; виключення доступу до майна сторонніх осіб; утримання майна в справному та робочому стані.

На підтвердження виконання відповідачем умов договору ним надано технічний звіт про електротехнічні вимірювання орендованого приміщення, проведені спеціалізованим підприємством - Електротехнічна лабораторія ТОВ "Промбезпека", особисто ФОП ОСОБА_1 пройдено пожежно-технічне навчання, про що отримано посвідчення, придбані вогнегасники (т.1 а.с. 189-196).

Виключення доступу сторонніх осіб здійснювалося шляхом закриття вхідних дверей та ролетів.

Колегія суддів погоджується з тим, що матеріалами справи не встановлено порушення відповідачем умов договору та норм права.

Крім того, згідно Акту приймання-передачі майна, позивач не передавав відповідачу будь-яке обладнання (пожежної безпеки, охорони) (п.7 Акту, т.1 а.с.126).

Посилання позивача на протокол огляду місця події, в якому зазначено, що на момент огляду вхідні двері відчинені, як на підтвердження не виконання відповідачем умов договору щодо виключення доступу до майна сторонніх осіб не є належним доказом, оскільки в протоколі фіксується все на час огляду, а огляд проводився після гасіння пожежі.

У копіях матеріалів кримінального провадження також відсутні докази залишення працівниками відповідача відкритого доступу до приміщення.

Враховуючи що відповідачем не допущено неправомірної поведінки то відсутній і зв'язок між діями відповідача та збитками, завданими позивачу.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Інші доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права вже були предметом дослідження судів та їх переоцінка у відповідності з ст. 1117 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Престиж" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 у справі № 912/5036/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М.