Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 926/1017/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі господарського суду№926/1017/14 Чернівецької області за позовомдержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" до 1) виконавчого комітету Чернівецької міської ради 2) фізичної особи-підприємця В'язницева Валерія Вікторовича третя особаУправління Держземагентства у м. Чернівцях про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- третьої особи - визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №738/19 від 03.10.2000 та визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою Бабчук Ю.В. дов. № НЮ-33 від 02.01.2005 Юзьків М.І. дов. № 01/02-18/603 від 02.06.2014 В'язинцев В.В., пасп. не з'явився В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" ДТГО "Львівська залізниця" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради та приватного підприємця В'язницева Валерія Вікторовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог -Управління Держземагентства в м.Чернівці, про визнання частково незаконним та скасування пункту 15.2. рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 738/19 від 03.10.2000 "Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення", а також визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею № 1665 від 01.11.2000, виданого ФОП В'язницеву В.В. і скасування його державної реєстрації.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що земельна ділянка, яка передана ФОП В'язницеву В.В. в користування, є полосою відводу Львівської залізниці, відноситься до земель транспорту, а виконавчим комітетом Чернівецької міської ради при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми Земельного кодексу України, рішення порушує права та інтереси Львівської залізниці як належного землекористувача, оскільки ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить від 39 м до 43 м від осі головної колії.

Земельна ділянка, передана ФОП В'язницеву В.В., знаходиться в наближенні до залізничного полотна від 15,86-16,02м. Відповідно до "Плана границ полосы отвода участок Вадул-Сирет-Черновцы" 1949р. Львівської залізниці ширина смуги відведення у даному місці становить від 39м до 43м від осі колії, при цьому саме таку ширину смуги відведення у даному місці підтверджено Будівельними нормами та правилами, глава 39- залізничні дороги колії 1520 мм СНиП 11-39-76 та нормами відводу земель залізниць СН 468-74, відповідно до яких було облаштовано смугу відведення залізниці.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.09.2014 (суддя Паскарь А.Д.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014(судді Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) в задоволенні позову ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу ФОП В'язницев В.В. зазначає, що земельну ділянку в користування отримав у встановленому порядку, просить касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити в силі.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради та Управління Держземагентства у м.Чернівцях у відзивах на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечують, вважають судові рішення обґрунтованими.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, хоча і з інших правових підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.03.1995 №171/6, за погодженням вокзалу "Чернівці" Львівської залізниці листом від 29.08.1994 №495, Виробничо-комерційній колективній фірмі (ВККФ) "Вокзал-Експрес" ЛТД м. Чернівці надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0445га, у тому числі земельну ділянку площею 0,0294га по вул. Гагаріна, 38, м. Чернівці, на якій був розташований промтоварний магазин.

18.04.1995 на виконання зазначеного рішення Чернівецькою міською радою ВККФ "Вокзал-Експрес" ЛТД був виданий Державний акт на право постійного користування землею для виробничих потреб загальною площею 0,0336 га, у тому числі ділянка № 1 площею 0,0294 га та ділянка № 2 площею 0,0042 га.

Вказані рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.03.1995 №171/6 та Державний акт на право постійного користування землею були предметом розгляду господарського суду Чернівецької області у справі №926/11/14 за позовом ДТГО"Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та до ВККФ "Вокзал-Експрес"ЛТД, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів,- Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області та Управління Держземагенства у м.Чернівцях про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №171/6 від 07.03.1995 та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.03.2014 у справі №926/11/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.2, а.с.44-51).

Тобто законність виділення земельної ділянки ВККФ "Вокзал-експрес" ЛТД загальною площею 0,0336 га, у тому числі ділянка №1 площею 0,0294га та ділянка №2 площею 0,0042га встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Судами у справі, що розглядається, встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ВККФ "Вокзал-Експре"ЛТД від 04.07.2000, оформленим протоколом, розглянуто заяву учасника В`язницева В. В. про вихід з товариства та надано дозвіл на виділення йому частки майна товариства (50%) в натуральній формі - у вигляді нежитлового приміщення бару "Привокзальний", що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38, загальною площею 150,70 кв. м.

На виконання цього рішення відповідно до Акту прийому-передачі від 04.07.2000 ВККФ "Вокзал-Експрес"ЛТД передав В`язницеву В.В. приміщення разом із витягом з рішення про надання земельних ділянок від 07.03.1995, Державним актом на право постійного користування землею від 18.04.1995 на земельну ділянку №1 площею 0,0294га та іншими документами.

25.07.2000 на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради від 19.07.2000 №534/14 Чернівецьким міським комунальним БТІ В'язницеву В. В. було видано свідоцтво про право власності на бар літ."А" площею 150,7 кв. м та огорожу, розташованих по вул. Гагаріна, 38, м. Чернівці.

Пунктами 15, 15.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради "Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийнятті рішення" від 03.10.2000 №738/19 вилучено у ВККФ "Вокзал-Експрес" ЛТД за її письмової згодою земельну ділянку №1 по вул. Гагаріна, 38 площею 0,0294, надану рішенням міськвиконкому від 07.03.1995 № 171/6 в постійне користування для виробничих потреб, та надано В`язницеву В.В. в постійне користування для обслуговування належних йому будівель (приміщення бару "Привокзальний").

На підставі оскаржуваного рішення Чернівецькою міською радою 01.11.2000 В'язинцеву В.В. видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЧВ № 001570, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1665.

Судами встановлено, що комісією у складі представників Львівської залізниці та Чернівецької міської ради проведено обстеження, за результатами якого складено Акт обстеження від 26.06.2013, яким встановлено, що від км266+558 м до км266+585 м з правої сторони по ходу кілометра розташовано майно гр. В'язницева В.В. на земельній ділянці, яка перебуває у його постійному користуванні і одночасно входить в смугу відведення залізниці, ширина смуги відведення становить - 39-43м, а земельна ділянка В'язницева В.В складає 0,0294га та розміщена вздовж колії на відстані 3,0м від осі тупикової колії.

При цьому, "Планом границ полосы отвода участок Вадул-Сирет-Черновцы 1949 г." визначено, що ширина смуги відведення у даному місці становить від 39 м до 43 м від осі колії. Саме таку ширину смуги відведення у даному місці підтверджено Будівельними нормами та правилами, глава 39- залізничні дороги колії 1520 мм. СНиП 11-39-76 та нормами відводу земель залізниць СН 468-74, відповідно до яких було збудовано залізничне полотно та облаштовано смугу відведення залізниці.

Позивач Львівська залізниця посилається на "План границ полосы отвода участок Вадул-Сирет-Черновцы 1949г." та стверджує, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах смуги відведення залізниці, то відповідно до законодавства вона відноситься до земель транспорту.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно виходили з приписів статті 65 Земельного кодексу України, згідно якої землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до статті 11 Закону України"Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Згідно статті 23 Закону України"Про транспорт", яка кореспондується із статтею 68 Земельного кодексу, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно із статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Однак, позивачем - Львівською залізницею не надано жодного належного документа, який би посвідчував його право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до норм земельного кодексу, і на цих підставах суди відмовили в задоволенні позовних вимог.

Проте, з таким мотивуванням не погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки залізниці у місті Чернівці будувались за часів Австро-Угорщини у 1866, 1869, 1884 роках, на час переходу м. Чернівці до складу СРСР залізниця існувала, і тому застосовувати до спірних відносин приписи статті 125 Земельного кодексу України (2002року), якою забороняється приступати до використання земельної ділянки до моменту її державної реєстрації, є безпідставним.

Проте, суди попередніх інстанцій визнали, що акт обстеження землі та складені графічні матеріали, а саме "План границ полосы отвода участок Вадул-Сирет-Черновцы 1949г" не є належними доказами, які підтверджують право користування землею, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення повноважного органу, яким було би затверджено графічні креслення "План границ полосы отвода участок Вадул-Сирет-Черновцы 1949г."

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 07.03.1995 №171/6 та Державний акт на право постійного користування землею були предметом розгляду у справі №926/11/14 за позовом ДТГО"Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та до ВККФ "Вокзал-Експрес"ЛТД, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів,- Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області та Управління Держземагенства у м.Чернівцях про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №171/6 від 07.03.1995 та визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.03.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 та залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Тобто законність виділення земельної ділянки ВККФ "Вокзал-експрес" ЛТД загальною площею 0,0336 га, у тому числі спірна земельна ділянка №1 площею 0,0294га, встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, та у відповідності із приписами ст.35 ГПК України має преюдицільне значення і не потребує доказування.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, прийнято рішення і постанову правильні, що дає підстави залишити їх без змін, хоча і з інших правових підстав.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у справі №926/1017/14 господарського суду Чернівецької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова