Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 925/1159/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі господарського суду№925/1159/14 Черкаської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" доУманської міської ради третя особа ОСОБА_1 про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -визнання незаконним та скасування рішення, визнання права на позаконкурентну передачу в оренду земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії пр. ОСОБА_2 - дов. б/н від 30.12.14р. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Уманської міської ради від 30.05.2014р. №3.26-54/6 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі у користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1, визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" права на позаконкуренту передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення магазину з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання Уманської міської ради негайно після набрання рішенням законної сили повторно розглянути питання надання товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення магазину з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.08.2014р. (суддя Довгань К.І.) позовні вимоги задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Уманської міської ради від 30.05.2014р. №3.26-54/6 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі у користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" права на позаконкуренту передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення магазину з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано Уманську міську раду негайно після набрання рішенням законної сили повторно розглянути питання надання товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення магазину з продажу непродовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, на підставі ч.1 ст.91 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а оскаржуване рішення зачіпає її права та обов'язки, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення у справі, а провадження у справі припинити, оскільки, на думку скаржника спір підлягає розгляду в адміністративних судах.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. (судді Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., Федорчук Р.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.08.2014р. залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а провадження у справі припинити, оскільки, на думку скаржника спір підлягає розгляду в адміністративних судах.

До Вищого господарського суду України 31.03.2015р. надійшла телеграма, а 01.04.2015р. надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, які судом були відхилені.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, до статутного фонду Позивача, згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства від 14.01.1997р. №654-АТ продавець Регіональне відділення ФДМУ по Черкаській області передало будівлі, в тому числі магазин (пиво-води) за адресою АДРЕСА_2.

01.03.2013р. постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2318/6747/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Уманської міської ради в Черкаській області, пов'язані з позаконкурентною передачею в оренду ТОВ "Уманьпиво" земельної ділянки площею 0,0115 га по АДРЕСА_1, визнано нечинним та скасовано протокол засідання земельної комісії з питань вибору земельних ділянок №12 від 18.07.2012р. в частині вирішення питання про надання дозволу на відведення земельної ділянки для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язано Уманську міську раду провести земельні торги у формі аукціону щодо відчуження права оренди земельної ділянки, площею 0,0115 га по АДРЕСА_1, в порядку, визначеному главою 21 Земельного кодексу України.

Постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області мотивована тим, що нежитлова будівля магазину за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована на праві власності, тому дії Уманської міської ради з позаконкурентної передачі в оренду ТОВ "Уманьпиво" земельної ділянки площею 0,0115 га по цій адресі є протиправними, оскільки були відсутні правові підстави для рекомендації ТОВ "Уманьпиво" замовляти проект відведення земельної ділянки для обслуговування магазину.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013р. у справі №2318/6747/12 постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014р. постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.03.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013р. залишено без змін.

Також, судами встановлено, що 08.08.2013р. рішенням Уманської міської ради №205 "Про упорядкування нумерації будівель" присвоєно магазину, який належить ТОВ "Уманьпиво", поштову адресу АДРЕСА_1.

19.09.2013р. ТОВ "Уманьпиво" видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого на нежитлове приміщення - магазин з продажу непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 104,8 кв. м., зареєстровано право власності за ТОВ "Уманьпиво".

03.04.2014р. ТОВ "Уманьпиво" звернувся до Уманської міської ради з заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину.

30.05.2014р. рішенням Уманської міської ради №3.26-54/6 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі в користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі в користування, так як постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2318/6747/12 зобов'язано Уманську міську раду провести земельні торги у формі аукціону щодо відчуження права оренди земельної ділянки.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно із ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2013р. постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2318/6747/12 був задоволений позов ОСОБА_1, зобов'язано Уманську міські раду провести земельні торги у формі аукціону щодо відчуження права оренди земельної ділянки, площею 0,0115 га по АДРЕСА_1 з тих підстав, що нежитлова будівля за вказаною адресою не зареєстрована на праві власності.

Після вказаного судового рішення ТОВ "Уманьпиво" 19.09.2013р. здійснило державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - магазин з продажу непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 104,8 кв.м.

Після цього, ТОВ "Уманьпиво", як власник даної будівлі, звернувся до Уманської міської ради з заявою, в якій просив надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під цією будівлею в оренду. Проте, спірним рішенням Рада відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі її в користування, мотивуючи свою відмову постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2318/6747/12.

Разом із тим, Уманська міська рада при прийнятті спірного рішення не врахувала, що на момент його прийняття змінились обставини надання в користування спірної земельної ділянки, а саме ТОВ "Уманьпиво" набуло та зареєструвало право власності на об'єкт нерухомості, що знаходиться на цій земельній ділянці, тому відповідно до ст.134 Земельного кодексу України земельні торги щодо спірної земельної ділянки не повинні проводитись, оскільки така земельна ділянка повинна бути надана у користування власнику нерухомого майна, на ній розташованого.

Таким чином, суди дійшли до висновку, що Уманська міська рада відмовивши ТОВ "Уманьпиво" своїм рішенням від 30.05.2014р. №3.26-54/6 у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та передачі її в користування на умовах оренди для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1, діяла всупереч нормам земельного законодавства, що призвело до порушення права ТОВ "Уманьпиво" на позаконкуренту передачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому задовольнили позовні вимоги.

Щодо посилань заявника касаційної скарги на те, що даний спір не підвідомчий господарським судам і повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, то такі посилання були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка, а саме судом встановлено, що Уманська міська рада, у спірних правовідносинах, виступає як власник земельної ділянки й суб'єкт цивільних правовідносин щодо надання її в користування, та має такий же правовий статус, як і інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у його власності, Відповідач відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі Уманська міська рада є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Виходячи з предмета спору у даній справі, він є спором про право, тобто цивільно-правовим, в якому сторони виступають як рівноправні учасники господарських відносин, у зв'язку з чим він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Така ж, правова позиція викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014р. по справі № 21-493а14.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі №925/1159/14 господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова