Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 5011-66/10331-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі господарського суду№5011-66/10331-2012 міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "О.М.С." доКиївської міської ради треті особи 1) Департамент земельних ресурсів 2) ОСОБА_1 про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб - визнання нечинним та скасування рішення ОСОБА_2 дов. б/н від 22.08.2014 ОСОБА_3 дов. № 225-КР-12 від 12.01.2015 не з'явилися В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "О.М.С." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради №940/8277 від 12.07.2012 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради "101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С.".

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.01.2012, який був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів 18.04.2012. В подальшому відповідачем було самостійно прийнято рішення №940/8277 від 12.07.2012 про визнання таким, що втратило чинність рішення №101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання зазначеного вище договору оренди земельної ділянки. На підставі зазначеного рішення договір оренди було розірвано в односторонньому порядку.

Позивач вважав прийняте рішення незаконним, а також зазначав про відсутність підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Головне управління земельних ресурсів.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.2013 позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 скасовано в частині пунктів 1 та 3 резолютивної частини та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2014 до участі у справі в якості третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1.

Під час нового розгляду справи господарським судом міста Києва 20.10.2014 прийнято рішення (судді Грєхова О.А., Пукшин Л.Г., Ярмак О.М.), залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 (судді Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.), яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано нечинним та скасовано рішення Київської міської ради IX сесії VI скликання №940/8277 від 12.07.2012 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С.".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга Київської міської ради вмотивована наявністю права в органу місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, неврахуванням судами попередніх інстанцій звернень мешканців прилеглих будинків та депутата, неналежним виконанням орендарем умов договору оренди.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2007 Київською міською радою прийнято рішення №101/1935, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "О.М.С." для реконструкції та будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру із закладами громадського харчування, автостоянкою та комплексним благоустроєм території на АДРЕСА_1; передано ТОВ "О.М.С" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,72 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано ТОВ "О.М.С." виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст.96 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного рішення, 17.01.2012 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "О.М.С." (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,6904 га, розташованої на АДРЕСА_1. Зазначений договір було зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів 18.04.2012. Сторонами договору 18.04.2012 підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Судами встановлено, що депутат Київської міської ради О. Пабат звертався до Головного управління земельних ресурсів м. Києва щодо перевірки законності укладення Договору оренди земельної ділянки позивача з Київською міською радою НОМЕР_1 від 17.01.2012, Головного управління контролю за благоустроєм про сприяння вирішенню питань перепланування будівлі по АДРЕСА_1, до Головного управління транспорту та зв'язку щодо сприяння вирішенню питань вільного доступу до установи громадського харчування - ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", до Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва про сприяння вирішення питань зупинення всіх беззаконних, злочинних дій з боку позивача ТОВ "О.М.С.", які загрожують роботі ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", до Головного управління містобудування та архітектури про сприяння перевірці законності та правових підстав перепланування будівлі по АДРЕСА_1 та вирішенню питання вільного доступу до установи громадського харчування - ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" та під'їзду пожежної та швидкої допомоги.

Враховуючи звернення депутата Київської міської ради, співвласників торгово-офісного центру, а також негативну реакцію мешканців прилеглих будинків щодо майбутнього будівництва, 12.07.2012 Київською міською радою прийнято рішення №940/8277 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. №101/1935 та про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С.".

Вказаним рішенням:

- визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "О.М.С." для реконструкції та будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру із закладами громадського харчування, автостоянкою та комплексним благоустроєм території на АДРЕСА_1";

- розірвано в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладений між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С." для реконструкції та будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру із закладами громадського харчування, автостоянкою та комплексним благоустроєм території на АДРЕСА_1;

- зобов'язано Головне управлінню земельних ресурсів внести до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012 НОМЕР_1 та зняти з реєстрації цей договір оренди.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення), згідно якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Порядок та підстави набуття права користування земельною ділянкою, зокрема, на умовах оренди, врегульовано ст.ст.122, 123, 124 ЗК України.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання нечинним та скасування Київською міською радою свого рішення №940/8277 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №101/1935, суди попередніх інстанцій обґрунтовано керувались Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 у справі №7-рп-2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (абз.6 п.5 Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009р. у справі №7-рп-2009).

Судами встановлено, що між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, отже, рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007, яке є ненормативним актом, було виконано, а тому у Київської міської ради відсутні повноваження для скасування даного рішення в майбутньому. Таким чином Київською міською радою порушено приписи статті 19 Конституції України щодо обов'язку ради діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2014, яка у відповідності із приписами ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України.

Щодо розірвання пунктом 2 рішення Київської міської ради №940/8277 від 12.07.2012 в односторонньому порядку договору НОМЕР_1 оренди земельної ділянки від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С.", суди виходили з приписів статті 32 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 11.4 договору НОМЕР_1 від 17.01.2012 оренди земельної ділянки встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату, порушує строки завершення забудови земельної ділянки та реконструкції об'єкта, встановлених п.8.4 договору, здійснює без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Пунктом 4.12 цього договору оренди земельної ділянки передбачено, що контроль за виконанням умов договору та виявлення порушень здійснюється Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах компетенції, визначеної рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 "Про порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві", який покладено на Головне управління земельних ресурсів.

Отже, умовами договору оренди земельної ділянки (п.4.12) та рішенням Київської, міської ради від 25.09.2003р. №16/890 "Про порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві" визначено порядок здійснення контролю за використанням земельних ділянок землекористувачами, виявлення порушень земельного законодавства, в тому числі використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та контролю за їх усуненням.

При цьому, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які вказівки, попередження позивача з питань використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, або акт перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства, а також відсутній акт про не проведення будівельних робіт на земельній ділянці, складений Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеними умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Однак, судами встановлено, що відсутні будь-які докази, які б свідчили, що орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату, здійснює без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам або іншим чином порушує умови договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірванні договору в односторонньому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що депутат О. Пабат звертався до Головного управління земельних ресурсів м. Києва щодо перевірки законності укладення Договору оренди земельної ділянки позивача з Київською міською радою НОМЕР_1 від 17.01.2012, Головного управління контролю за благоустроєм про сприяння вирішенню питань перепланування будівлі по АДРЕСА_1, до Головного управління транспорту та зв'язку щодо сприяння вирішенню питань вільного доступу до установи громадського харчування - ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", до Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Києва про сприяння вирішення питань зупинення всіх беззаконних, злочинних дій, які загрожують роботі ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", до Головного управління містобудування та архітектури про сприяння перевірці законності та правових підстав перепланування будівлі по АДРЕСА_1 та вирішенню питання вільного доступу до установи громадського харчування - ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Проте, у відповідь на дані звернення надійшли листи, в яких зазначено, що вказана у зверненні інформація не підтвердилась, фактів знесення зелених насаджень та проведення будівельних робіт не виявлено. В своєму листі Головне управління земельних ресурсів повідомило, що земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ "О.М.С.", не входить до зелених зон м. Києва.

Однак, не зважаючи на викладене, пунктом 2 спірного рішення Київська міська рада розірвала в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки від 17.01.2012, укладений між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С".

З огляду на вище викладене, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку, що позовні вимоги в частині визнання нечинним та скасування пункту 2 рішення Київської міської ради IX сесії VI скликання №940/8277 від 12.07.2012 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С.", обґрунтовані та також підлягають задоволенню.

Пунктом 3 оспорюваного рішення Київської міської ради Головне управління земельних ресурсів зобов'язано внести до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012р. НОМЕР_1 та зняти з реєстрації цей договір оренди.

Оскільки, судами встановлено неправомірність розірвання договору оренди земельної ділянки Київською міською радою в односторонньому порядку, пункт 3 рішення Київської міської ради IX сесії VI скликання №940/8277 від 12.07.2012 "Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "О.М.С." судами також визнано таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Київської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі №5011-66/10331-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова