Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2015 р. м. Київ К/800/4036/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Стародуба О.П.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року у сумі 1171,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що позивачем в період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року здійснено виплату пенсії (в тому числі витрати на її доставку) по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальній сумі 1171,00 грн. громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5

Позивач направив на адресу відповідача акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року.

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат за вказаний період на загальну суму 1171,00 грн. по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанцій, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, дійшли висновку про відсутність у відділення Фонду обов'язку щодо відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою як витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову в частині відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою як витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, на підставі наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 вказаного Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «;Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Оскільки відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то суд касаційної інстанції вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Фонду обов'язку з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на користь Управління пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року у сумі 1171,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

О.П. Стародуб