Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2015 р. м. Київ К/800/21250/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Олексієнка М.М.,

при секретарі:Борілло Ю.В., за участю позивача ОСОБА_5, а також Токмакова О.С., - представника Міністерства оборони України, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух») та Міністерства оборони (далі - МО) України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати одноразової грошової допомоги і стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги у сумі 196647,75 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначив, що він перебував на військовій службі з 18 жовтня 1985 року по 28 серпня 2013 року. Наказом Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року № 600 його було відряджено для подальшого проходження служби до ДП «Украерорух» із залишенням на військовій службі. Наказом Міністра оборони України від 2 серпня 2013 року № 261 його звільнено з військової служби у запас, а наказом ДП «Украерорух» від 27 серпня 2013 року № 448/о звільнено з посади начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру вказаного підприємства з 28 серпня 2013 року. Позивач зазначає, що при звільненні він не отримав одноразову грошову допомогу, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність МО України щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_5 та стягнуто з МО України на користь позивача 196647,75 гривень одноразової грошової допомоги при звільненні. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, МО України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, вислухавши пояснення позивача і представника МО України, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ОСОБА_5 під час проходження військової служби наказом Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року № 600 був відряджений до ДП «Украерорух» із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністра оборони України від 2 серпня 2013 року № 261 ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ). Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення склала 27 років 9 місяців.

Наказом ДП «Украерорух» від 27 серпня 2013 року № 448/о позивача з 28 серпня 2013 року звільнено із займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 2 серпня 2013 року № 261.

Згідно з довідкою ДП «Украерорух» від 28 серпня 2013 року № 10.1-891 ОСОБА_5 мав такі види грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 135 гривень, посадовий оклад - 9585 гривень, надбавка за вислугу років - 3888 гривень, обчислена на 24 грудня 2012 року вислуга років становить 27 років 2 місяці 6 днів, щомісячне додаткове грошове забезпечення за роботу з документами, які містять державну таємницю - 958,50 гривень, загальна сума грошового забезпечення складала 14566,50 гривень.

На звернення позивача стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ДП «Украерорух» листом від 24 вересня 2013 року № 1.24-41 повідомило, що виплата такої допомоги має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету, призначених на утримання Збройних Сил України. Оскільки ДП «Украерорух» не отримує цих коштів, то не може здійснювати виплату зазначеної грошової допомоги.

Департамент фінансів МО України листом від 25 вересня 2013 року № 248/3/9/1/710 повідомив позивачеві, що з 1 січня 2007 року немає законних підстав для виплати МО України одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які звільнені з військової служби з посад, займаних у ДП «Украерорух», та зазначив, що у МО України немає фінансово-облікових документів щодо розміру грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», і розпорядчих документів, які можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Виходячи зі змісту положень Закону № 2011-ХІІ та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) і задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачеві при звільненні з військової служби має здійснюватись за рахунок коштів МО України.

Абзацом 1 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно частини 9 статті 6 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до абзаців 4, 5 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється МО України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Пунктом 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною 5 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 ХІІ (у

редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим зі служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19 липня 1999 року № 1281 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» від 7 лютого 2001 року № 104 (далі - постанова № 104).

При цьому фінансування витрат на утримання підрозділів системи має здійснюватись за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови № 104 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно зі статтею 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів ДП «Украерорух».

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що МО України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення таких видатків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 7 жовтня 2014 року (справа № 21-398а14) та від 11 листопада 2014 року (справа № 21-476а14).

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Між сторонами по цій справі немає суперечок стосовно суми одноразової грошової допомоги, що підлягає стягненню на користь позивача.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову ОСОБА_5

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» на користь ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 196647 гривень 75 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Заїка М.М.

Олексієнко М.М.