Історія справи

Постанова ВАСУ від 30.04.2015 року у справі №826/10353/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 року м. Київ К/800/63534/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Олексієнко М.М., Швець В.В.,

секретар судового засідання Борілло Ю.В., за участю представників відповідачів Тужкова М.А., Труби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Військової частини А4515, Військової частини А2488, в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Військової частини А4515 щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні без врахування 100% щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та підйомної допомоги; зобов'язати Військову частину А4515 здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 в розмірі 2090,63 грн., грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 2090,63 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2014 рік у розмірі 2090,63 грн. та підйомної допомоги у розмірі 4181,26 грн.; стягнути з Міністерства оборони України на його користь недоплачену одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 73172,85 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р., позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини А 4515 щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій". Стягнуто з Військової частини А2488 на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 14634, 41 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Міністерства оборони України, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині А4515 на посаді заступника командира взводу - командира відділення аеродромно-експлуатаційного взводу аеродромно-експлуатаційної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.

Наказом командира 204 бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.06.2014р. № 8-ПМ позивача звільнено з військової служби у запас за п. "г" ч. 6 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Відповідно до наказу командира Військової частини А4515 (по стройовій частині) від 25.06.2014р. №66 з 27.06.2014р. позивач виключений зі списків особового складу Військової частини А4515 та йому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за 14 календарних років служби.

Розмір одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач обчислював з місячного грошового забезпечення позивача та не включив до його складу: щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 100% (2090,63 грн.); грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та підйомну допомогу.

Вирішуючи спір та відмовляючи в частині позовних вимог про перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та включення до її розміру допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та підйомної допомоги, суд першої інстанції, виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та підйомна допомога не входять до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених в додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007р. № 1294 (далі - Постанова №1294), тому не можуть включатися до розміру грошової допомоги при звільненні.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невключення до складу грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100%, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена рішенням Кабінету Міністрів України, виплачувалася позивачу щомісяця, тобто мала постійний характер, тому в силу вимог ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" далі - Закон №2011-XII) вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій не може з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше (пункт 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ).

В постанові від 17.06.2014р. (справа № 21-117а14) Верховний Суд України висловив правову позицію, за змістом якої вищевказана допомога при звільненні є одноразовим видом грошового забезпечення військовослужбовців, яка має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, та розмір якої визначається, виходячи з місячного грошового забезпечення військовослужбовців за займаною посадою, структура та умови виплати якого упорядковані постановою № 1294 згідно із затвердженими схемами посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та підйомна допомога не передбачені в додатку № 25 до постанови № 1294 переліку одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відповідач правомірно не включив вказані види одноразових допомог в розмір грошової допомоги при звільненні.

Звідси, суди при вирішенні спору дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про включення в розмір грошової допомоги при звільненні грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та підйомної допомоги.

Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про включення до розміру грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100%, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» (далі - постанова № 889), виходячи з наступного.

У пункті 1 постанови № 889 встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).

На виконання вказаної постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15.10.2010р. № 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 01.10.2010р.

У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у п. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ.

За пунктом 5 Інструкції така винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абзаци другий, третій пункту 5 Інструкції в редакції від 15.11.2010р.).

Із системного аналізу положень ст.ст. 9, 15 Закону № 2011- ХІІ та правил Інструкції колегія суддів дійшла висновку, що винагорода, встановлена постановою № 889 не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати.

Вказана винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення, її виплата ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Аналогічне розуміння положень постанови № 889 Верховний Суд України висловив у постановах від 04.11.2014р. та від 03.03.2015р. (справи №№ 21-473а14, 21-32а15 відповідно).

За таких обставин суди помилково задовольнили позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо невключення до розміру грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди. Тому рішення судів попередніх інстанцій в частині необхідно змінити.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р. скасувати в частині визнання протиправними дій Військової частини А 4515 щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010р. №889 та стягнення з Військової частини А2488 на користь ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 14634, 41 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та в порядку, визначених ст.ст. 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

cудді Олексієнко М.М.

Швець В.В.