Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 28.05.2015 року у справі №820/18156/14 Постанова ВАСУ від 28.05.2015 року у справі №820/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВАСУ від 28.05.2015 року у справі №820/18156/14
Постанова ВАСУ від 28.05.2015 року у справі №820/18156/14

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2015 р. м. Київ К/800/12074/15, К/800/12712/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційними скаргами управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі №820/18156/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області, третя особа Харківська міська рада про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області, третя особа Харківська міська рада, в якому просила визнати протиправними дії управління Держземагентства у м.Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №105 від 14.11.2013 р. коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 2,5, як для земель комерційного призначення та зобов'язати управління Держземагентства у м.Харкові видати ФОП ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідачем неправомірно застосований коефіцієнт для земель комерційного призначення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позов задоволений. Визнані протиправними дії управління Дерземагентства у м.Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 105 від 14.11.2013 року коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,5, як для земель комерційного призначення. Зобов'язане управління Дерземагентства у м.Харкові видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області та Харківська міська рада звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 22 грудня 2003 року Харківська міська рада Харківської області в особі міського голови Шумілкіна Володимира Андрійовича з однієї сторони та суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0355 га, в тому числі під забудову 0, 0281 га, інших угідь 0,0074 га. У відповідності до п.1.1 вказаного договору земельна ділянка надається в оренду строком до 01.10.2028 р. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору земельна ділянка передана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідачем 14.11.2013 р. складений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №105, згідно якого нормативна грошова оцінка землі складає 1803,41 грн. При визначенні нормативної грошової оцінки землі відповідачем застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5, як для земель комерційного призначення.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №105 від 14.11.2013 р. №4109/08 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,5, як для земель комерційного призначення, позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що комерційною діяльністю він не займається.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що при складенні витягу відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки позивачу земельна ділянка надавалася як фізичній особі підприємцю, діяльністю якої є здійснення торгівельної діяльності.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відсутні документи, які б свідчили про здійснення позивачем на спірній земельній ділянці видів діяльності, які в розумінні Інструкції № 377 та Порядку № 18/15/21/11 дають підстави для визначення функціонального використання земельної ділянки як комерційного.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 року № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту -Інструкція № 377).

Згідно Розділу 1 Інструкції №377 у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми № 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" - дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.

У графі 43 необхідно зазначати дані про землі громадського призначення - включати землі, на яких не проводиться підприємницька діяльність і які використовують для державного управління (включно - для оборонних потреб), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, екстериторіальної діяльності згідно з додатком 4, а також землі згідно з додатком 3, на яких не проводиться підприємницька діяльність.

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведено у Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку № 18/15/21/11.

Так, відповідно до вказаного Переліку, до складу категорії земель комерційного використання відносяться: G - землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту ; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт ; Н - землі готелів та ресторанів; J - землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; К - землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; О93 - землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги ; О92.7 - землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо) .

При цьому вказаним Переліком до земель громадського призначення включає у себе: землі громадської діяльності, землі підприємств, що здійснюють колективні, громадські та особисті послуги (за винятком підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг), землі державного управління, землі оборони, землі освіти, землі охорони здоров'я та соціальної допомоги, землі екстериторіальної діяльності, що відповідає секціям O91, O92, L, M, N, Q Національного класифікатору ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), прийнятого наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005 року.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що при віднесенні земельної ділянки до тієї чи іншої категорії, органи, до компетенції яких це відноситься, повинні враховувати та перевіряти дані щодо здійснення на земельній ділянці видів діяльності.

Апеляційний суд вірно зазначив про помилковість твердження відповідача про те, що оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем та договір оренди укладався саме з суб'єктом підприємницької діяльності, виходячи із видів діяльності позивача, земельна ділянка відноситься саме до категорії земель комерційного призначення та зазначає, що відповідний коефіцієнт встановлюється з урахуванням діяльності, яка проводиться на конкретній земельній ділянці.

При цьому нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст.201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст.ст.13,18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджений спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства №18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262 (далі по тексту - Порядок №18/15/21/11).

Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).

Пунктом 3.5. Порядку №18/15/21/11 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Судами вірно зазначено, що при визначенні грошової оцінки землі, перш за все, необхідно виходити із доходу, який ця земля дає або може дати.

Разом з тим, судом першої інстанції проігнороване твердження позивача про те, що на даний час позивач не здійснює підприємницької діяльності, в тому числі і на вказаній земельній ділянці, наведені позивачем обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Крім того, до суду апеляційної інстанції позивачем була надана копія податкової декларації, з якої вбачаються нульові показники прибутку.

Апеляційний суд вірно зазначив, що вид функціонального використання земельної ділянки, що потребує застосування до нормативної грошової оцінки та відповідний коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки змінилися у зв'язку з припиненням здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Таким чином, в даному випадку відсутня така обов'язкова ознака віднесення земельної ділянки до категорії земель комерційного призначення, як прибутковість.

Судом апеляційної інстанції встановлена відсутність здійснення позивачем на спірній земельній ділянці видів діяльності, які в розумінні Інструкції №377 та Порядку №18/15/21/11 дають підстави для визначення функціонального використання земельної ділянки як комерційного.

Крім того, суд першої інстанції помилково розглянув вимогу позивача про застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 (як для земель промисловості), оскільки, як вбачається з вимог позовної заяви, позивач просив застосувати у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5. В ході розгляду справи в суді першої інстанції позовні вимоги не змінювалися та не уточнювалися.

Разом з тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання управління Дерземагентства у м.Харкові видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5, ні позивач, ні суд апеляційної інстанції не обґрунтували, чому підлягає застосуванню саме коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 0,5, а не інший.

Так відповідно до Додатку 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 "Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" коефіцієнт функціональне використання земельної ділянки в розмірі 0,5 застосовується до наступних категорій земель: - землі зелених насаджень (землі зелених насаджень загального та спеціального користування); - землі кладовищ та крематоріїв; - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; - землі оздоровчого та рекреаційного призначення (за винятком земель, віднесених до категорії O92.7); - землі історико-культурного призначення; - землі лісового господарства і пов'язані з ним послуги; - землі під водою, у тому числі: з площею акваторії до 50 га включно; - землі запасу та резервного фонду ; - землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво.

До якої саме категорії земель необхідно віднести спірну ділянку ні позивачем, ні апеляційним судом не вказано та не встановлено

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено неправильне визначення управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області коефіцієнту 2,5 з урахуванням не використання вказаної земельної ділянки для комерційних цілей, разом з тим, саме до компетенції відповідача відноситься встановлення відповідного коефіцієнту, оскільки ні позивачем, ні судом не встановлений вид функціонального використання, наданої в оренду позивачу, земельної ділянки.

Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання управління Дерземагентства у м.Харкові видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, яке призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційні скарги управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області та Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року змінити, скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання управління Дерземагентства у м.Харкові видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області, третя особа Харківська міська рада про зобов'язання управління Держземагентства у м.Харкові видати ФОП ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0,5 відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати