Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2015 р. м.Київ К/800/52252/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якому просило стягнути заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 2416,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про несплату відповідачем, в порушення п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006-2007 роки, у зв'язку з чим до відповідача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня, стягнення якої є предметом вимог Управління.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що на час прийняття позивачем рішень про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені положення п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування штрафних санкцій та пені втратили чинність, а нормами абз.5, 6 ч.7 розділу VІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено застосування після 01 січня 2011 року штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих та несплачених до 01 січня 2011 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач, з посиланням на п.7 Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначає про правомірність стягнення органами Пенсійного фонду заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій за період до 01 січня 2011 року відповідно до діючого на той момент законодавства, тобто в порядку ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Дніпропетровський обласний військовий комісаріат у поданих запереченнях просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області за несвоєчасну сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Дніпропетровського обласного військового комісаріату застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та нарахування пені:

- рішенням від 07 грудня 2012 року № 3868 за період з 28 травня 2007 року по 03 липня 2007 року нараховано пеню в сумі 245,58 грн.

- рішенням від 07 грудня 2012 року № 3869 за період з 08 листопада 2006 року по 20 листопада 2006 року нараховано пеню в сумі 42,84 грн.

- рішенням від 07 грудня 2012 року № 3870 за період з 20 листопада 2006 року по 03 липня 2007 року застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 732,73 грн. та нараховано пеню в сумі 1357,65 грн.

- рішенням від 07 грудня 2012 року № 3871 за період з 27 листопада 2006 року по 03 липня 2007 року застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 12,01 грн. та нараховано пеню в сумі 26,18 грн.

Вказані рішення прийняті на підставі даних карток особового рахунку відповідача, де відображена сума виниклої заборгованості, дати та суми її зарахування відповідно до дня списання банком сум здійснених підприємством платежів з рахунку платника, кількість днів затримки, суми штрафу та пені.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній до 01 січня 2011 року (далі також Закон № 1058-ІV), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як встановлено ч.6 ст.20 Закону № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно положень ч.2 ст.106 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 ч.9 ст.106 Закону № 1058-ІV передбачено застування виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді накладення штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2011 року, виключено ч.1-9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, як передбачено абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, вказана норма передбачає стягнення органами Пенсійного фонду заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Правова позиція щодо застосування п.7 Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 03 липня 2012 року, від 19 лютого 2013 року, від 26 березня 2013 року.

Як встановлено ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

З урахуванням невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати фінансових санкцій, позовні вимоги про стягнення нарахованих сум підлягають задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За вказаними обставинами рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені за несплату страхових внесків підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 2416,99 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді