Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2015 р. м. Київ К/800/25501/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року

у справі № 826/17323/13-а

за позовом Приватного підприємства «Центр-груп»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Центр-груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 року № 15. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчинити дії в межах наданої компетенції по відновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість Приватного підприємства «Центр-Груп» як платника податку на додану вартість з 29.05.2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання до суду повернувся конверт із судовою повісткою, яка направлялась на адресу позивача.

Відповідно до частини першої статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За таких обставин, є підстави вважати, що про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Центр-груп» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві як платник податку на додану вартість.

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.05.2013 року № 15 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Підставою для прийняття відповідного рішення стало те, що позивач протягом періоду з квітня 2012 року по березень 2013 року подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності прийнятого рішення та, як наслідок, неправомірного анулювання задекларованих позивачем зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно із пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пп. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107, відповідно до пункту 5.6.1 якого підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно із п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується отримання податковим органом податкових декларацій за період з квітня 2012 року по березень 2013 року з показниками, які свідчать про здійснення постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту. Зазначені декларації прийняті податковим органом, рішення щодо невизнання декларацій податковою звітністю відповідачем не приймалось.

Посилання відповідача на акт про неможливість зустрічної звірки позивача правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки викладені у ньому висновки не стосуються встановлення податковим органом неподання протягом 12 послідовних місяців податкових декларацій позивачем та відсутності у нього оподатковуваних операцій у вказаний період.

З огляду на встановлені факти, колегія суддів Вищого адміністративного суду України констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого висновку про неправомірність оспорюваного рішення відповідача.

Оскільки судами встановлено неправомірність рішення податкового органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, колегія суддів погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити в облікових даних позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що питання щодо дій по відновленню даних в Реєстрі платників податку на додану вартість на момент набрання законної сили оскаржуваними судовими рішеннями регулювались Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року № 26 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 року за № 232/25009 (далі - Положення).

В силу п. 5.10 розділу V Положення підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру.

З аналізу відповідної норми вбачається, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, рішення із копіями відповідних документів направляються податковим органом нижчого рівня до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, позов в частині зобов'язання податкової інспекції вчинити дії в межах наданої компетенції по відновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість Приватного підприємства «Центр-Груп» як платника податку на додану вартість необґрунтовано задоволено судами попередніх інстанцій, враховуючи те, що судове рішення не може регулювати суспільні відносини на майбутнє, оскільки підстави вважати, що відповідач в подальшому буде ухилятися від таких дій, відсутні.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року у справі № 826/17323/13-а в частині задоволення позову про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчинити дії в межах наданої компетенції по відновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість Приватного підприємства «Центр-Груп» як платника податку на додану вартість з 29.05.2013 року скасувати.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року у справі № 826/17323/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук