Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/9003/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії та зобов'язання призначити пенсію, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області (далі - УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі) про

визнання дій відповідача щодо відмови у задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" протиправними;

скасування рішення відповідача від 08 жовтня 2014 року №46 про відмову у задоволенні заяви від 22 вересня 2014 року про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру";

зобов'язання відповідача зараховувати до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" половину строку навчання у Мінському авіаційно-технічному училищі цивільної авіації з 25 серпня 1986 року по 12 грудня 1988 року, час проходження військової служби у Збройних Силах з 13 грудня 1988 року по 13 січня 1993 року, час роботи на посадах державних службовців з 26 травня 1997 року по 18 березня 2003 року та призначити пенсію з моменту подання заяви про призначення пенсії, а саме з 22 вересня 2014 року.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, позов задоволено.

Визнано відмову УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі в задоволенні заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" протиправною.

Скасовано рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі № 46 від 08 жовтня 2014 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_4 за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" .

Зобов'язано УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі зарахувати ОСОБА_4 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" половину строку навчання у Мінському авіаційно-технічному училищі цивільної авіації з 25 серпня 1986 року по 12 грудня 1988 року, службу у Збройних Силах з 13 грудня 1988 року по 13 січня 1993 року, роботу на посадах державних службовців з 26 травня 1997 року по 18 березня 2003 року та призначити пенсію на підставі Закону України "Про прокуратуру" з 22 вересня 2014 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню із огляду на наступне.

Судами встановлено, що у позивача прокурорсько-слідчий стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 22 вересня 2014 року, складає 22 роки 06 місяців 17 днів, з них: навчання у Мінському авіаційно-технічному училищі цивільної авіації з 25 серпня 1986 року по 12 грудня 1988 року; служба в Збройних Силах з 13 грудня 1988 року по 13 січня 1993 року; робота на посадах судового розпорядника, помічника голови Новоград-Волинського міського суду та помічника судді Новоград-Волинського районного суду з 26 травня 1997 року по 18 березня 2003 року; робота на прокурорських посадах в органах прокуратури Житомирської області з 20 березня 2003 року по 22 вересня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 22 вересня 2014 року звернувся до УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру".

08 жовтня 2014 року рішенням № 46 комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення при УПФ в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку із відсутністю на день звернення необхідної вислуги років.

З копії трудової книжки позивача слідує, що він з 26 травня 1997 року по 18 березня 2003 року працював судовим розпорядником, помічником голови Новоград-Волинського міського суду, помічником судді Новоград-Волинського райсуду,

з 20 березня 2003 року по 2014 рік - на посадах помічника, старшого помічника, заступника Новоград-Волинського міжрайпрокурора, Коростенського транспортного прокурора, Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, старшого прокурора Коростенської міжрайонної прокуратури, Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури, заступника Новоград-Волинського міжрайонного прокурора Житомирської області.

З архівної довідки, виданої 28 січня 2014 року Мінським державним вищим авіаційним коледжем, вбачається, що позивач з 25 серпня 1986 року по 12 грудня 1988 року навчався в Мінському авіаційному технічному училищі цивільної авіації.

З послужного списку позивача з 13 грудня 1988 року по 01 червня 1990 року проходив строкову військову службу, з 01 червня 1990 року - курсант школи прапорщиків.

Згідно диплому Національної юридичної академії України ім.Ярослава Мудрого, виданого 07 лютого 2004 року, закінчив навчання і отримав повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста у 2004 році.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, виходячи з положень частини 2 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункту "в" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", вважав, що до вислуги років ОСОБА_4 зараховується половина строку навчання у Мінському авіаційно-технічному училищі цивільної авіації, час проходження військової служби у Збройних Силах.

Крім того, посилаючись на Закон України "Про прокуратуру", суд зазначив, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується робота на посадах державних службовців, що займають особи, як правило, з вищою освітою. Разом з тим, суд прийшов до висновку, що оскільки позивач таку роботу у вказаний період виконував і це визнається відповідачем, тому відсутність диплому про вищу освіту не є підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу державного службовця, що дає право на пенсію згідно зазначеного Закону.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 5 частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців.

Відповідно до частини 6 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Як встановлено судами позивач в період з 26 травня 1997 року по 18 березня 2003 року працював на посадах державних службовців без вищої юридичної освіти, а тому суди прийшли до помилкового висновку про зарахування до вислуги років періоду роботи у Новоград-Волинського міському суді та Новоград-Волинському районному суді.

Крім того, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» зараховується строкова військова служба, а тому зарахуванню підлягає не весь період проходження позивачем військової служби

з 13 грудня 1988 року по 13 січня 1993 року, а лише період проходження строкової військової служби з 13 грудня 1988 року по 01 червня 1990 року.

Період навчання у Мінському авіаційно-технічному училищі цивільної авіації з 25 серпня 1986 року по 12 грудня 1988 року також не підлягає зарахуванню до вислуги років, так як це не передбачено частиною 6 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки це суперечить вимогам статті 50-1 зазначеного Закону.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних

справах Верховного Суду України у постановах від 05 листопада 2013 року у справі № 21-289а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-464а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-114а15.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинському та Новоград-Волинському районі Житомирської області про відмову в задоволенні заяви про призначення пенсії та зобов'язання призначити пенсію відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244-2 КАС України.

Судді: