Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/800/42992/13

К/800/43091/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й.,

при секретарі судового засідання Крапивки Л.А.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) до громадських організацій «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», «Рух ЛПГ», «Батьківський комітет України», Об'єднання віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнського православного Братства Святого Архістратига Божого Михаїла Української Православної Церкви, Президента Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., члена організаційного комітету «Київ Прайд 2013» Науменка В.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді», третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - ГУМВС України в м. Києві) про обмеження реалізації права на мирні зібрання за касаційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року представник КМДА звернулася в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог, просила встановити обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони громадським організаціям «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», Всеукраїнськім громадським організаціям «Рух ЛПГ» «Батьківський комітет України», Науменку В.О., Об'єднання віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Ященко Л.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді», Всеукраїнському православному Братству Святого Архістратига Божого Міхаїла Української Православної Церкви та іншим суб'єктам, які матимуть намір реалізовувати це право, на проведення заходів 25 травня 2013 року в центральній частині міста Києва, враховуючи вулицю Велику Васильківську (Червоноармійську), вулицю Б.Хмельницького, площа Льва Толстого.

Посилалась на те, що під час проведення вказаних заходів існує велика вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками мирних демонстрацій, унаслідок чого можуть постраждати сторонні громадяни.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, позовні вимоги КМДА задоволено. Встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) шляхом заборони громадським організаціям «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», Всеукраїнським громадським організаціям «Рух ЛПГ», «Батьківській комітет України», Об'єднанню віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнському православному Братству Святого Архістратига Божого Міхаїла Української Православної Церкви, президенту Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., члену організаційного комітету «Київ Прайд 2013» Науменку В.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді» та іншим суб'єктам, які матимуть намір реалізувати це право, на проведення заходів 25 травня 2013 року в центральній частині міста Києва, а також по вулиці Великій Васильківській (Червоноармійській), вулиці Б.Хмельницького та на площі Льва Толстого міста Києва.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ОСОБА_3, ОСОБА_2 подали касаційні скарги, в яких, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просили попередні рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційних скарг з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, до КМДА надійшли повідомлення від громадських організацій «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», «Рух ЛПГ», «Батьківський комітет України», Об'єднання віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнського православного Братства Святого Архістратига Божого Михаїла Української Православної Церкви, Президента Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., члена організаційного комітету «Київ Прайд 2013» Науменка В.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді» про проведення масових заходів 25 травня 2013 року в центральній частині м. Києва, а також по вулицях Великий Васильківській (Червоноармійській), Б.Хмельницького та на площі Льва Толстого.

У той же час ГУМВС України в м. Києві надіслало на адресу КМДА лист від 15 травня 2013 року, в якому просило звернутись до судових органів з вимогою про обмеження на проведення 25 травня 2013 року масових заходів і акцій в центральній частині міста, шляхом заборони представникам організаційного комітету «Київ Прайд 2013», представникам ЛГБТ-організацій, в особах В. Науменка, О. Шевченко, Н. Несевича, громадській організації «Тверезий Київ», в особі Ю.Клейноса, та іншим ініціаторам (у разі надходження повідомлень) проводити зазначені акції з тих підстав, що в цей день не виключається можливість участі в протестних акціях представників ряду політичних партій, об'єднань та громадських організацій з різнополярними поглядами, внаслідок чого існує висока вірогідність протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, нарядами міліції, що може призвести до постраждання сторонніх громадяни.

На підставі зазначеного листа, 21 травня КМДА звернулася до Окружного суду м. Києва з позовом, в якому просила обмежити право на мирні зібрання (пікетування, пішу ходу, демонстрації, мітинги, збори, щось інше фактично всім суб'єктам, які матимуть намір реалізувати зазначене право 25 травня 2013 року в центральній частині міста Києва.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з великої загальної кількості заявлених заходів на відповідній території є дуже значною (понад 30 000 осіб), що, на думку суду, може призвести до порушень прав, інтересів і безпеки пересічних громадян, безпеки дітей, які в цей день теж проводять масові заходи.

Такий висновок судів не відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Виходячи з положень зазначеної норми Основного Закону, мирні зібрання є одним із засобів відстоювання людиною і громадянином своїх прав, свобод та інтересів у демократичному суспільстві. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов'язана забезпечити його ефективну реалізацію. Здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, крім випадків установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Аналогічна правова позиція викладена і у частині другій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої здійснення права на свободу зібрань не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Визначення терміну «національна безпека» надано у статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року №964-IV «Про основи національної безпеки України» (далі - Закон №964-IV). Відповідно до положень цієї статті національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам. (абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.2010 року №2411-VI)

Найбільш вдале поняття громадського порядку наведено у Положенні про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550. Громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Частиною п'ятою статті 182 КАС України передбачено, що суд може задовольнити вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.

При цьому необхідно зазначити, що для прийняття рішення про задоволення позову суд повинен пересвідчитися у реальності можливої загрози і така реальність повинна бути підтверджена відповідними доказами.

Висновок судів про можливе під час проведення акцій порушення прав, інтересів та безпеки пересічних громадян, дітей, які будуть приймати участь у спортивних змаганнях, мешканців столиці, не відповідає фактичних обставинам справи. Зокрема, представником позивача не доведено, а судом не встановлено, що при проведенні 25 травня 2013 року мирних зібрань у центральній частині міста, можуть бути порушені права, свободи та інтереси пересічних громадян. При наймі суд першої інстанції у рішенні не вказав жодного доказу, який би свідчив про реальну можливість порушення національної безпеки та громадського порядку. Лише сам факт великої кількості осіб, які мали приймати участь у мирних зібраннях, не давало підстав до встановлення обмежень на проведення таких заходів громадським організаціям «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», Всеукраїнським громадським організаціям «Рух ЛПГ», «Батьківській комітет України», Об'єднанню віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнському православному Братству Святого Архістратига Божого Міхаїла Української Православної Церкви, президенту Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., члену організаційного комітету «Київ Прайд 2013» Науменку В.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді» та іншим суб'єктам, які матимуть намір це зробити 25 травня 2013 року в центральній частині міста Києва, а також по вулиці Великій Васильківській (Червоноармійській), вулиці Б.Хмельницького та на площі Льва Толстого міста Києва.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Основними принципами національної безпеки є демократичний цивільний контроль, який має забезпечити держава, не обмежуючи при цьому основні права і свободи населення країни.

Лист ГУМВС України в м. Києві від 15.05.2013 року, на який посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, не містить в собі жодних відомостей про реальну можливість порушення громадського порядку з боку всіх організацій, які повідомили про намір проведення акцій 25 травня 2013 року в м. Києві.

Різнополярні погляди учасників масових заходів не входять до переліку загроз національній безпеці України. З цього приводу необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні посилання на статути громадських об'єднань (відповідачів), в яких визначено мету (цілі) та напрями їх діяльності, які, можливо, могли мати на меті порушення національної безпеки, а право громадських об'єднань на мирні зібрання, вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі) прямо визначено у статті 21 Законі України від 22 березня 2012 року №4572-VI «Про громадські об'єднання».

Вжиття заходів для охорони національної безпеки та громадського порядку при проведенні масових заходів є обов'язком органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Цей обов'язок як суб'єктивне право, не може служити певною забороною для проведення масових заходів взагалі як таких, оскільки це обмеження прав громадян. Лише після доведення заінтересованими особами загрози охорони національній безпеці та громадського порядку та неможливості запобігання цій загрозі органами правопорядку, органами місцевого самоврядування, така заборона можлива.

З огляду на викладене, позовні вимоги КМДА про встановлення обмеження відповідачам права на проведення масових заходів 25 травня 2013 року у м. Києві, не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного та у відповідності зі статтею 229 КАС України, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати понесені ОСОБА_2, розмір яких документально підтверджений і становить 42,20 грн., підлягають стягненню з місцевого бюджету відповідно до статей 87, 94 КАС України.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову Київської міської державної адміністрації до громадських організацій «Здорова нація», «Тверезий погляд на життя», «Тверезий Київ», «Рух ЛПГ», «Батьківський комітет України», Об'єднання віруючих Української Правовірної Греко-Католицької Церкви, Всеукраїнського православного Братства Святого Архістратига Божого Михаїла Української Православної Церкви, Президента Всеукраїнської громадської організації «Донна» Ященко Л.О., члена організаційного комітету «Київ Прайд 2013» Науменка В.О., Союзу комсомольських організацій «Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді», третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про обмеження реалізації права на мирні зібрання 25 травня 2013 року в м. Києві.

Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 42,20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський