Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2016 р. м. Київ К/800/17161/14

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області , Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просив зобов'язати відповідача повернути йому кошти в сумі 911,84 грн. та надати довідку про право на пільги відповідно до Закону України "Про міліцію".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області видати позивачу довідку про пільги, передбачені Законом України "Про міліцію". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 не погодився з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року і звернувся з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині відмови в задоволенні його позову та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року.

Постановою Верховного суду України від 04 березня 2014 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та направлено справу на новий касаційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області від 26 жовтня 2010 року №415 о/с позивача було звільнено з посади слідчого організаційно-методичного відділення слідчого відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на підставі підпункту "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) у запас з 01 листопада 2010 року. Вислуга років на момент звільнення складала 21 рік та 23 дні.

На пропозицію керівництва Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області 22 лютого 2011 року ОСОБА_1 повернув до каси кошти в сумі 911,84 грн, які безпідставно були ним отримані за невикористану у році звільнення відпустку.

17 червня 2011 року позивач звернувся до Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про повернення йому коштів в сумі 911,84 грн та про надання йому довідки про право на пільги, передбачені статтею 22 Закону України "Про міліцію".

08 липня 2011 року листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області йому було відмовлено у наданні вказаної довідки з посиланням на те, що підстава його звільнення не відповідає підставам, зазначеним у статті 22 Закону України "Про міліцію", а також, відмовлено у поверненні коштів, оскільки він не мав права на відпустку повної тривалості у рік звільнення.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо повернення коштів в розмірі 911,84 грн. за використану їм відпустку у 2010 році тривалістю 45 діб суди попередніх інстанцій вірно виходили з вимог пункту 56 Положення "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" та зазначили, що позивач на мав права використовувати повну чергову відпустку, тривалістю 45 діб, за 2010 рік, оскільки його було звільнено з 01 листопада 2010 року.

Згідно з пунктом 56 Положення "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ", особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, в році звільнення відпустку, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Задовольняючи позовні вимоги щодо надання відповідачем довідки про право на пільги відповідно до Закону України "Про міліцію", суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на працівника органів внутрішніх справ України, звільненого зі служби на підставі підпункту «ж» пункту 64 Положення (за власним бажанням), поширюється право на збереження пільг, передбачене статтею 22 Закону України "Про міліцію".

Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, доводи касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками.

Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про міліцію» регламентуються Положенням, пункті 64 якого закріплено перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби.

Частиною шостою статті 22 Закону України «Про міліцію» визначено підстави, звільнення за якими передбачено право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме: за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам «а», «б» пункту 64 Положення.

Таким чином, право на збереження установлених Законом України «Про міліцію» пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту «ж» Положення, а саме, за власним бажанням, судами зроблено помилковий висновок про те, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки, то позовні вимоги в цій частині є також необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 26 червня 2012 року (№ 21-170а12), 23 квітня 2013 (№ 21-96а13), 12 листопада 2013 року (№ 21-398а13), 4 березня 2014 року (№ 21-1а14), 11 березня 2014 року (№ 21-496а13), 8 квітня 2014 року (№ 21-42а14), 13 травня 2014 року (№ 21-66а14), 8 липня 2014 року (№ 21-196а14).

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області , Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець