Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м. Київ К/800/32093/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року у справі за позовом Рівнянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Рівнянська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 7 , 8 та 13 листа-вимоги від 17.05.2012 року №06-14/703.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування п.13 листа-вимоги від 17.05.2012 року №06-14/703 в частині пропозиції в подальшому дотримуватись вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 4, 7 (в частині стягнення 1477,76 грн.) та 8 листа-вимоги Новоукраїнської міжрайонної державної фінансової інспекції №06-14/703 від 17.05.2012 року, винесеної відносно Рівнянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Новоукраїнської міжрайонної державної фінансової інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Рівнянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів за період з 01.01.2010 р. по 01.04.2012 р., за результатами якої складено акт №06-10/76 від 19.04.2012 р.

Стосовно позивача Новоукраїнською міжрайонною державною фінансовою інспекцією винесено вимогу № 06-14/703 про усунення порушень, якою зобов'язано вжити заходів щодо проведення нарахувань та виплати заступнику директора з господарської частини школи-інтернату та головного бухгалтера 25% підвищення за тип навчального закладу в сумі 25393,55 грн., а також вжити заходів щодо стягнення з лікаря-сумісника виплаченої заробітної плати в сумі 1084,20 грн. та відрахувань до фондів в сумі 393,56 грн. та стягнення 4573,72 грн. виплаченої винагороди працівникам, яким протягом навчального року винесено догани.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, у якій зазначено про необхідність відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10 лютого 2015 року 21-632а14.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Рівнянської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: