Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/66208/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Проектно-конструкторське бюро" про скасування постанови ВП № 3491209 за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.08.2012 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 3491209.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/6346/2012 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року залишено без змін.

Позивач, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погодилось з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона підлягає задоволенню в повному обсязі, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

23.11.2006 року постановою Господарського суду Луганської області у справі № 7/511 ад позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів були задоволені у повному обсязі та стягнуті з ДП «Ровенькиантрацит» в особі ВП Проектно-конструкторське бюро адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році на суму 10937,50 грн.

На виконання постанови у адміністративній справі, 02.02.2007 року виконавчий лист був направлений до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції.

12.04.2007 року на підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження.

19.04.2007 року відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції зупинив виконавче провадження у зв'язку з внесенням ДП «Ровенькиантрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, а 04.01.2011 року було поновлено виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову.

31.01.2011 року відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на підставі ч. 1 п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», знову зупинив виконавче провадження № 3491209 у зв'язку з внесенням ДП Ровенькиантрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення вказаної постанови про зупинення виконавчого провадження за п.15 ст.34, Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність винесення постанови про зупинення цього виконавчого провадження відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється лише за рішенням про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів на підставі наступного.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною другою статті 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 вказаного Закону учасниками розрахунків є: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядники цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 цієї ж статті до заборгованості відноситься підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Дія положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711-ІV поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії; позивач не належить до учасників розрахунків; борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи несплатою за електроенергію або податковим боргом; спірний борг виник унаслідок стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на які не поширюються норми податкового законодавства і вказаного Закону.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що постанова ВДВС про зупинення виконавчого провадження, є незаконною, оскільки норми ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не поширюються на стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 3491209.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

О.П. Стародуб