Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ справа № 800/168/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Сіроша М.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Деревянко В.В.

представника відповідача Мишковець О.В.

розглянувши позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Укргазкомплект» Компанії «FORTE TRADING S.R.O.»

до Президента України

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Укргазкомплект» Компанії «FORTE TRADING S.R.O.» (далі - підприємство) подало до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції позов про визнання неправомірними дій Президента України щодо ухилення від розгляду звернення підприємства, отриманого Секретаріатом Президента 17.11.2014, та зобов'язання Президента України розглянути звернення по суті поставлених в ньому вимог і зобов'язання надати відповідь заявникові у відповідності з вимогами законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство 17.11.2014 звернулося до Президента України зі зверненням, в якому просило в межах повноважень Президента України:

- захистити конституційні права громадян та підприємства шляхом направлення до Секретаріату Європейського суду з прав людини представника Національної Ради з проведення антикорупційної політики в інтересах подавців скарг з України з метою перевірки викладених фактів та участі в попередній оцінці інших скарг з метою запобігання найбільш грубих спотворень матеріалів заявників, предмету скарг та їх підстав;

- витребувати із Секретаріату Європейського суду з прав людини досьє за поданими до держави Україна скаргами, заявами та протестами підприємства за період з 2011-2014 роки для захисту права компанії шляхом створення компетентної правової комісії з представників органів, що уповноважені на боротьбу з корупцією і дотримання прав людини та підприємств;

- дати доручення Національній Раді з проведення антикорупційної політики підготувати пропозиції для внесення змін до Регламенту Європейського суду з прав людини, що захищатимуть подавців скарг від фальсифікацій матеріалів скарг працівниками української секції Секретаріату Суду, в т.ч. законні інтереси підприємства;

- забезпечити конкурсну публічну процедуру призначення на посаду юридичних секретарів від України в Європейському суді з прав людини виходячи виключно з професійних знань та навиків;

- ініціювати закони, в т.ч. про зміни в судовій системі, щоб забезпечити гарантоване Конституцією України і ратифікованими міжнародними Конвенціями правосуддя призначеними Президентом України суддями (інститутом присяжних тощо);

- законодавчо ініціювати і запровадити регресивну відповідальність власним майном суддів і чиновників, юридичних секретарів Європейського Суду з прав людини, що дозволить викорінити корупцію, створити умови для дотримання законності, забезпечити реалізацію принципу рівності всіх перед законом і унеможливить порушення Конвенції про права і свободи людини.

Підприємство зазначає, що звернення до Президента України з такими проханнями було зумовлено фактами порушень закону судом при здійсненні правосуддя в Україні у розгляді справи, стороною в якій було підприємство, і підтримка цих порушень шляхом фальсифікацій резюме для Європейського суду з прав людини на рівні працівників Секретаріату суду від України, які носять систематичний характер. Вважає, що наявність таких фактів та порушень доводять практичний досвід підприємства з відстоювання своїх законних прав власності на цінний папір і справедливий суд з 2007 по 2014 роки, а також дії, що були здійснені працівниками судової системи відносно фізичних осіб-чорнобильців та інших громадян, які відстоювали свої інтереси в цій європейській інстанції.

Наголошує на тому, що Президент України як гарант конституційних прав і свобод зобов'язаний був здійснити певні дії в напрямку захисту прав і свобод підприємства від корупції у Секретаріаті Європейського суду з прав людини та безпосередньо надати відповідь підприємству на звернення.

Зазначає, що такий обов'язок Президента України випливає з положень статей 102, 106 Конституції України та обумовлюється його правом звернення із законодавчою ініціативою, реалізація якого усуне наслідки корупції в Секретаріаті Європейського суду з прав людини, до якого звертаються із заявами українські громадяни за захистом своїх прав.

Натомість, Президент України безпосередньо не розглянув звернення підприємства та не надав належної відповіді. Звернення підприємства було направлено Адміністрацією Президента України до Генеральної прокуратури України, яка не має відповідних повноважень щодо вирішення питань, поставлених у зверненні, про що свідчить відповідь Генеральної прокуратури України від 04.02.2015 № 05/2/2-8982-15.

Підприємство зазначає, що порушення його прав полягає у неотриманні від Президента України відповіді на звернення, що призводить до відсутності дієвих заходів із захисту прав підприємства, порушених внаслідок неотримання з Європейського суду з прав людини мотивованого рішення про прийнятність або неприйнятність його скарги, як це передбачено Конвенцією, Регламентом та Правилами цього суду.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник Президента України просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Заперечення на позов обґрунтовує тим, що Президент України здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Чинним законодавством не передбачено повноважень Глави держави особисто розглядати звернення громадян. Організація розгляду звернень громадян здійснюється Адміністрацією Президента України. Враховуючи, що питання, які порушував позивач у зверненні від 17.11.2014 щодо фактів корупційних діянь у органах державної влади віднесено до компетенції правоохоронних органів, останнє скеровано Адміністрацією Президента України до Генеральної прокуратури України супровідним листом від 29.12.2014 № 45-01/193 з проханням повідомити заявників про результати розгляду. Генеральною прокуратурою України позивачу надано відповідь від 04.02.2015 № 05/2/2-8982-15, з якою позивач залишився незадоволеним та звернувся з позовом до Президента України.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що Адміністрація Президента України, яка відповідно до покладених на неї завдань організовує розгляд звернень, в т.ч. підприємств, установ і організацій, при розгляді звернень юридичних осіб керується положеннями Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, оскільки спеціального закону, який регулює питання практичної реалізації юридичними особами права звертатися до органів державної влади з письмовими зверненнями немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

Підприємство направило до Президента України звернення, яке, надійшло 17.11.2004, що не заперечується відповідачем.

У зверненні викладено вище перелічені прохання до Президента України та наведено низку обставин щодо ухвалення колегією суддів Судової палати Верховного Суду України, на переконання підприємства, неправосудного судового рішення внаслідок корупції. Також наведено низку обставин щодо звернення підприємства до Європейського суду з прав людини та отримання повідомлення про оголошення скарги неприйнятною, які, на його переконання, свідчать про злочини секретарів секції Секретаріату Європейського суду з прав людини, що полягають у корупції та фальсифікаціях і носять системний характер.

Таким чином, звернення з проханням до Президента України обґрунтовано підприємством вчиненням, на його переконання, злочинних корупційних дій суддями Верховного Суду України та юридичними секретарями Секретаріату секції Європейського суду, а також фальсифікаціями останніми поданих підприємством скарг, заяв та протестів.

Адміністрацією Президента України супровідним листом від 29.12.2014 № 45-01/193 звернення скеровано до Генеральної прокуратури України.

Генеральною прокуратурою України підприємству надіслано листа від 04.02.2015 № 05/2/2-8982-15, в якому викладено відповідь на звернення.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 106 Конституції України визначені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України не передбачено обов'язку Президента України особисто надавати відповіді на звернення громадян, що йому адресовані.

В рішеннях Конституційного Суду України від 10.04.2003 №7-рп/2003, від 07.04.2004 №9-рп/2004, від 16.05.2007 №1-рп/2007, від 02.10.2008 №19-рп/2008, від 08.10.2008 №21-рп/2008 зазначається про те, що законодавчі акти не можуть покласти додаткові права чи обов'язки на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України.

Правоохоронна діяльність не є напрямом діяльності Президента України.

Виходячи з положень статті 6, статей 19-25, 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, положень Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, підписаної 02.09.1949, до якої приєдналася Україна 01.10.1996, та Четвертого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи «Положення, що стосуються Європейського суду з прав людини» від 16.12.1961, положень Регламенту Європейського суду з прав людини від 01.06.2010, Європейський суд з прав людини - це міжнародний судовий орган, судді якого та юридичні секретарі Секретаріату із усіх держав - членів Ради Європи є незалежними від країни походження і втручання в їх діяльність забороняється.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Враховуючи наведене, порушені у зверненні питання щодо дій, бездіяльності чи рішень Європейського суду з прав людини і Верховного Суду України, які, на переконання підприємства вчинені/прийняті в результаті злочинних дій певних осіб, не входять до повноважень Президента України. Відтак, звернення підлягало пересиланню за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Для забезпечення виконання Президентом України наданих йому повноважень, гарантування конституційного порядку та дотримання прав і свобод людини і громадянина створюються допоміжні органи і служби.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Відповідно до пункту 1 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.2010 № 504/2010 (далі - Положення), Адміністрація Президента України (далі - Адміністрація) є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань: організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян (у тому числі політичних партій, професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Враховуючи наведене, суд не знайшов підстав вважати, що Президент України щодо звернення підприємства діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України. Відповідно, підстави вважати, що Президент України вчинив протиправні дії чи бездіяльність відсутні.

З огляду на викладене, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України, якщо її не скасовано, постанова набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд постанови Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у строк, встановлений частиною третьою статті 238 цього Кодексу.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

М.В. Сірош

Ю.І. Цвіркун