Історія справи

Постанова ВАСУ від 21.05.2015 року у справі №826/13467/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/67704/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства освіти і науки України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року Міністерство освіти і науки України (далі Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі Відповідач), в якому зазначив, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сіщуком В.В. від 21 серпня 2014 року на Позивача накладено штраф у розмірі 1360,00 грн. за невиконання рішення суду (виконавчий Лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року в справі № 2а-17454/09/2670), однак вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Суди відмовляючи в задоволенні позову посилались на те, що не зважаючи на те, що попередній боржник у виконавчому провадженні вибув, а Позивача не залучено до виконавчого провадження як боржника, в даному судовому провадженні, судом досліджується правомірність постанови про накладення постанови штрафу у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, тому підстав для скасування спірної постанови не має.

У касаційній скарзі Міністерство освіти і науки України порушує питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст.8,89 Закону, оскільки штраф застосовано до Позивача не зважаючи на те, що такий не є боржником у виконавчому провадженні.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами встановлено наступні обставини.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.01.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року №2а-17454/09/2670 виданого на виконання судового рішення цього ж суду від 14.07.2010 року про зобов'язання Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 00027677) щодо розробки бюджетного запиту з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі 2 383 504,51 грн. для компенсації витрат Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом в листопаді - 2003 року для подання Міністерству фінансів України та подальшого включення до проекту Державного бюджету України. Вказаною постановою боржнику надано 7-миденний термін для самостійного виконання рішення суду.

Судове рішення стосувалось юридичної особи, яка існувала на момент його винесення, а саме Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 00027677), що здійснювало свою діяльність на підстав Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07.06.2000 року № 773.

Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України реорганізувавши Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Утворене Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України мало код ЄДРПОУ - 3753612.

У зв'язку з невиконанням рішення суду Відповідачем винесено вимогу про виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року № 2а-17454/09/2670.

Указом Президента України від 28 лютого 2013 року № 96 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було реорганізовано Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (код ЄДРПОУ - 3753612) та утворено Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185).

26.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство освіти і науки України у розмірі 680грн., за невиконання рішення суду.

У січні 2014 року Позивач отримавши вказану постанову подав заяву, де повідомляв державного виконавця, що не є боржником у виконавчому провадженні.

28.03.2014 року Відповідачем винесено повторну вимогу про виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 № 2а-17454/09/2670.

Вказана вимога отримана Позивачем 26.05.2014 року та 05.06.2014 року ним подано заяву в якій зазначено, що Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) не є боржником у виконавчому провадженні по якому надано вимогу.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.08.2014 року за повторне невиконання рішення суду на Міністерство освіти і науки України накладено штраф у розмірі 1 360 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідачем не спростовано доводів Позивача про те, що виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року №2а-17454/09/2670 визначено боржником Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 00027677).

Як зазначалось вище, Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України реорганізувавши Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Утворене Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України мало код ЄДРПОУ - 3753612.

Указом Президента України від 28 лютого 2013 року № 96 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було реорганізовано Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (код ЄДРПОУ - 3753612) та утворено Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185).

Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) повідомляло Відповідача, що не є боржником у даному виконавчому провадженні та наполягало, що Відповідачу необхідно вчинити ряд визначених Законом дій, а саме зупинити виконавче провадження та звернутись до суду щодо вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ч. 5 ст. 8 Закону встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку

правонаступник замінив.

Згідно вимог ст. 89 Закону відповідальність за невиконання рішення про зобов'язання вчинити певні дії несе саме сторона виконавчого провадження - боржник.

Тобто, перед накладенням відповідного стягнення, передбаченого вказаною вище статтею державний виконавець зобов'язаний переконатись, що особа на яку постановою накладається відповідальність у вигляді штрафу є боржником у виконавчому провадженні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, боржника під час виконання зазначеного судового рішення в адміністративній справі № 2а-17454/09/2670 у порядку, визначеному чинним законодавством, замінено не було.

Таким чином, оскільки Позивач Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) не є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2010 року в адміністративній справі № 2а-17454/09/2670, відтак на нього не може бути накладено стягнення відповідно до ст. 89 Закону, тому оскаржувана постанова державного виконавця підлягає скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 року у справі № 826/13467/14 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Міністерства освіти і науки України - задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Сніщука Володимира Васильовича від 21 серпня 2014 року у виконавчому провадженні № 30943140 про накладення на Міністерство освіти і науки України штрафу в розмірі 1 360 гривень.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко