Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року місто Київ К/800/34923/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_2, відповідача: Трофименка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Ягодинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576; стягнення з державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 27 449,07 грн. та ввізного митна в розмірі 17 901,57 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Ягодинською митницею протиправно, без дотримання порядку, встановленого Митним кодексом України для прийняття рішення про визнання митної вартості товару, за відсутності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо рівня заявленої ним митної вартості товару, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576, згідно з якою в якості умов, які забезпечують прийняття митної декларації та пропуск товару через митний кордон, вказано на необхідність приведення відомостей, наведених у декларації, у відповідність до рішення про визначення митної вартості товару від 18.08.2012 №205070000/2012/000743/2, яке митним органом приймалось за іншою митною декларацією.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 03.01.2012 №1/2012/NL, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та компанією «Vion Sales West BV» (Нідерланди), інвойсу від 16.05.2012 №5444578, позивачем 21.05.2012 через уповноваженого представника - декларанта ПП «Респект Брок», на територію України ввезено товар - «сало свине бокове морожене…», кількістю 20024 кг та вартістю 15218,24 євро, визначеною у інвойсі (0,76 євро за 1 кг).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом до Ягодинської митниці подано вантажну митну декларацію від 21.05.2012 №205070000/2012/024579, декларацію митної вартості від 21.05.2012 №205070000/2012/024579, контракт від 03.01.2012 №1/2012/NL; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.05.2012 №5444578; попередню митну декларацію від 18.05.2012 №205070000/2012/024140; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 16.05.2012 №773855; договір про перевезення від 21.02.2012 №16/2012/РL; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.07.2009 №05.03.02-03/43097; сертифікат про походження товару від 16.05.2012 №АЕ00712924; ветеринарне свідоцтво від 21.05.2012 Ч-28 №097761; сертифікат якості від 16.05.2012; копію ВМД іноземної країни від 16.05.2012 №12NL0C80D52B1417A9; калькуляцію виробника «Vion Sales West BV» ( Нідерланди) від 16.05.2012; прайс-лист фірми «Vion Sales West BV» (Нідерланди) від 16.05.2012; платіжне доручення в іноземній валюті від 16.05.2012 №758; повідомлення SWIFT №3584LI/ 32687UBGB від 16.05.2012; лист про нестрахування товару від 18.05.2012 №146; лист виробника товару про відсутність пільг та дотацій від 15.05.2012 № U-125.

21.05.2012 Ягодинською митницею повідомлено позивача про відмову в митному оформленні товарів та пропуску їх через митний кордон України у зв'язку з невиконанням декларантом вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, а саме: неподання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених товарів, якщо воно прийнято за одним контрактом, про що сформовано відповідну Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні ми пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2/00576. В якості умов, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів, у картці від 21.05.2012 визначено приведення граф ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 18.05.2012 №205070000/2012/000743/2, що прийнято Ягодинською митницею за ВМД від 18.05.2012 №205070000/2012/024070.

23.05.2012 позивачем начальнику митниці подано заяву про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання - сплату до держбюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. 24.05.2012 декларантом подану нову ВМД №205070000/2012/025427, згідно з якою митну вартість товару розраховано за ціною одиниці товару, що визначена у рішенні Ягодинської митниці про визначення митної вартості товару від 18.05.2012 №205070000/2012/000743/2.

Вказуючи на протиправність картки відмови від 21.05.2012 в прийнятті митної декларації, митному оформленні ми пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2/00576, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні ми пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576 як такої, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту недотримання декларантом вимог пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 щодо обов'язкового надання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність доводів позивача щодо надмірної сплати ним митних платежів при митному оформленні товару, оскільки декларантом не надано митному органу на його вимогу додаткові документи на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 86 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-ІV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Відповідно до пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 та чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2012 Ягодинською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №205070000/2012/000743/2 за ВМД від 18.05.2012 №205070000/2012/024070, згідно з якою позивач здійснював поставку товару «сало свинне бокове морожене…» від іноземного контрагента фірми «Vion Sales West BV» (Нідерланди) за укладеним контрактом від 03.01.2012 №1/2012/NL.

У той же час, рішення про визначення митної вартості від 18.05.2012 №205070000/2012/000743/2 позивачем при поданні вантажної митної декларації від 21.05.2012 №205070000/2012/024579 та декларації митної вартості від 21.05.2012 №205070000/2012/024579 митному органу не надано.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для винесення митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576 .

У той же час, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576, колегія суддів виходить з її протиправності як такої, що прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з використанням повноваження на її прийняття не з метою, з якою це повноваження надано.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 №1227, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, у картці повинні бути в стислому вигляді причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576 митним органом винесено у зв'язку з ненаданням позивачем документів, обов'язковість надання яких встановлено пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766.

У той же час, в якості умов, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України вказано на необхідність приведення графи ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості від 18.05.2012 №205070000/2012/000743/2.

Судами попередніх інстанцій при розгляді переданого на вирішення спору не враховано того, що вимоги, висунуті митним органом в картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576, не спрямовані на усунення недоліків, допущених декларантом при поданні митної декларації.

Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару, він відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході якої мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, із врахуванням при цьому того, що кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

Так, відповідно до вимог пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766, рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом) є обов'язковим для надання митному органу для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, у той же час зазначене рішення не є обов'язковим при визначенні митної вартості товару, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у той час як вартість операцій за одним і тим самим контрактом може бути відмінною в залежності від умов здійснення такої операції.

Висуваючи у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576 вимоги щодо подання нової декларації із зазначенням митної вартості у відповідності до рішення, прийнятого за іншою операцією, митний орган позбавив декларанта можливості довести у передбаченому законом порядку достовірність заявлених ним відомостей.

За вказаних обставин, виходячи із завдання адміністративного судочинства, встановленого частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576, оскільки остання прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та зумовлює настання для декларанта таких наслідків, які не відповідають меті її прийняття.

Одночасно з викладеним, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 15.04.2014 року (справа № 21-29а14), за змістом якої повернення суми надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) має здійснюватися у передбаченому законодавством порядку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах шляхом задоволення вимог про стягнення коштів.

Відповідно до частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи викладене, зважаючи не те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судовий рішень.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 94, 160, 167, 220, 221, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2013 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576.

У вказаній частині позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 21.05.2012 №205070000/2/00576.

В частині відмови у задоволенні позову про стягнення з державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 27 449,07 грн. та ввізного митна в розмірі 17 901,57 грн. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Присудити з Державного бюджету України на корить фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 70,82 (сімдесят гривень 82 копійки) судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: