Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/800/44575/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.

Сороки М.О.

провівши письмовий розгляд справи за позовом ПАТ "ВЕПР" до Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа Управління Держземагенства у Кременчуцькому районі Полтавської області скасування рішення за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 березня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа Управління Держземагенства у Кременчуцькому районі Полтавської області скасування рішення від 20 вересня 2011 року «Про відмову ПАТ «ВЕПР» в передачі в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64 у м. Кременчуці», в подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним і скасувати Рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 квітня 2005 року в частині скасування рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 1470 від 19.12.1996 року «Про надання Кременчуцькому автотранспортному підприємству 15356 в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64» та скасування державного акту на право постійного користування землею №131 від 25.12.1996 року, просив зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області видати ПАТ «ВЕПР» один примірник Державного акту на право постійного користування землею № 13Ї від 25.12.1996 року.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.02.2012 року позовні вимоги ПАТ «ВЕПР» до Кременчуцької міської ради про визнання протиправним і скасування Рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 квітня 2005 року в частині скасування рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 1470 від 19.12.1996 року «Про надання Кременчуцькому автотранспортному підприємству 15356 в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64» та скасування державного акту на право постійного користування землею № 131 від 25.12.1996 року; зобов'язання Кременчуцької міської ради Полтавської області видати ПАТ «ВЕПР» оригінальний примірник Державного акту на право постійного користування землею №131 від 25.12.1996 року було залишено без розгляду.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 лютого 2012 року по справі №1601/2а-47/12 була скасована, а справа в частині залишених без розгляду позовних вимог направлена до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для продовження розгляду справи.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 березні 2013 року позов задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду. Визнано протиправним та скасовано рішення кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.04.2005 р. в частині скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1470 від 19.12.1996 року «Про надання Кременчуцькому державному автотранспортному підприємству 15356 в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64» та Державного акту на право постійного користування землею № 131 від 25.12.1996 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції від 15 березня 2013 року, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції від 15 березня 2013 року змінено та викладено абзац 1 її резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати причини пропуску строку на звернення до суду ПАТ «ВЕПР» з адміністративним позовом з приводу оскарження рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.04.2005 р. «Про передачу ВАТ «Кременчуцьке АТП-15356» в оренду до 01.04.2010 року двох земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул.. Київській, 64 в м. Кременчуці» поважними». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1470 від 19.12.1996 року «Про надання Кременчуцькому державному автотранспортному підприємству 15365 в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64 Кременчуцькому державному АТП 15356 надана земельна ділянка за адресою вул.. Київська, 64 у м. Кременчук у постійне користування та видано державний акт на право постійного користування землею № 131 від 25.12.1996 року (а.с. 7, 10, т. 1).

Задовольняючи частково позов, суди дійшли висновку про те, що обізнаність щодо існування оскаржуваного рішення Кременчуцького автотранспортного підприємства 15356 в даному випадку не є тотожною встановленню факту порушення прав ПАТ «ВЕПР» вказаним рішенням Кременчуцької міської ради, який було встановлено під час розгляду справи. Тому позивач дізнався про порушення своїх прав в судовому засіданні з розгляду позову про визнання протиправним та скасування рішення від 20 вересня 2011 року «Про,відмову ПАТ «ВЕПР» в передачі в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київська, 64 у м. Кременчуці», а тому позивачем дотримано передбачений ст.. 99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним, позовом.

З таким висновком колегія суддів не може погодитися, оскільки він порушує вимоги процесуального закону.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в позовній заяві (одна із вимог, яку було задоволено постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.03.2013 року та частково змінено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року) ПАТ «ВЕПР» просив суд «визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.04.2005 року «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Кременчуцьке АТП-15356» в оренду до 01.04.2010 року двох земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул.. Київській, 64, в м. Кременчуці» (далі - оскаржуване рішення)».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі справи вбачається, що Кременчуцька міська рада Полтавської області заперечувала проти вищевказаного позову та неодноразово, в судовому засіданні, наголошувала на тому, що ст.. 99 КАС України визначено строк звернення до адміністративного суду, а саме ч. 2 передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що 07.04.2005 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області було прийнято рішення «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Кременчуцьке АТП-15356» в оренду по 01.04.2010 року двох земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул.. Київській, 64 в м. Кременчуці».

Зазначеним вище рішенням визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету кременчуцької міської ради Полтавської області № 1470 від 19.12.1996 року «Про надання Кременчуцькому автотранспортному підприємству 15356 в постійне користування земельної ділянки по вул.. Київській, 64 у м. Кременчуці та державний акт на право постійного користування землею № 131 від 25 грудня 1996 року.

У подальшому між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ВАТ «КАТП-15356» на основі вищевказаного рішення був укладений договір оренди землі на строк до 01.04.2010 року.

Вищевказаний договір був підписаний Головою правління ВАТ «Кременчуцьке АТП 15356» Пилипенком В.І., додатком до якого було оскаржуване рішення.

В даному випадку, колегія суддів наголошує, що на момент прийняття вищевказаного рішення, державне підприємство Кременчуцьке АТП - 15356 вже було перетворене у відкрите акціонерне товариство «Кременчуцьке автотранспортне підприємством 15356».

Відповідно до ст.. 141 Земельного Кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування.

Підтвердженням того, що ВАТ «КАТП-15356» погодилося на отримання земельної ділянки в оренду замість постійного користування, є звернення Голови правління вказаного підприємства Пилипенка В.І. від 11.03.2010 року № 023 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про продовження терміну оренди землі на 49 років несільськогосподарського призначення (кадастрові номери: 5310436100:001:0055 (головна ділянка - ділянка 1), 5310436100:04:001:0056 (ділянка 2), 5310436100:04:001:0063 (ділянка спільного користування) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул.. Київська, 64 у м. Кременчуці загальною площею 95690 кв.м.

Отже, документи, що містяться в матеріалах справи (договір, звернення) свідчить про те, що ВАТ «КАТП-15356» надав згоду на припинення права постійного користування землею та оформлення її в оренду.

Також, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Кременчуцьке АТП-15356» в оренду до 01.04.2010 року двох земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства по вул.. Київській, 64 в м. Кременчуці» від 07.04.2005 року було виконано в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст.. 92 Земельного Кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що незважаючи, що ПАТ «ВЕПР» є правонаступником Кременчуцького державного автотранспортного підприємства № 15356, що припинило свою діяльність згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області № 21-АП від 15.01.1998 року, його право постійного користування земельною ділянкою автоматично у порядку правонаступництва до ПАТ «ВЕПР» не переходить.

За встановленими судоми обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що ПАТ «ВЕПР» не довело право на отримання спірної земельні ділянки в постійне користування.

Також, слід зазначити, що у відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, з урахуванням рішення Конституційного Суду України 22.09.2005 року №5-рп/2005 та відповідно до змісту ч. 6 розділу X «Перехідних положень» ЗК України від 25.10.2001 року, за громадянами і юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, зберігається право користування земельною ділянкою на попередніх підставах до переоформлення цього права у відповідності до зазначеного Кодексу. (Громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них).

Посилання судів на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 зроблено без урахування припинення права користування земельною ділянкою ВАТ «Кременчуцьке автотранспортне підприємством 15356».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що Кременчуцькою міською радою Полтавської області оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій, не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і підлягають скасуванню.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення..

Керуючись статтями 222, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 березня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року скасувати.

Відмовити ПАТ "ВЕПР" в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді