Історія справи

Постанова ВАСУ від 14.05.2015 року у справі №812/8105/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2015 р. м. Київ К/800/820/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Леонтович К.Г.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітрейд" до Луганської митниці Міндоходів про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітрейд" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці Міндоходів, в якому просило:

- визнати недійсним та скасувати рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості №70200000/2013/000252/2 від 09.08.2013 року;

- визнати недійсним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному в оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702000003/2013/00236, прийняту Луганською митницею 09.08.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 702000003/2013/000252/2 від 09.08.2013 року. Визнано недійсним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702000003/2013/00236, прийняту Луганською митницею 09.08.2013 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Луганська митниці Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.04.2013 року між позивачем та Китайською компанією «Zhejiang Shimeijia Sanitary Ware Industry Co., Ltd» було укладено зовнішньоекономічний контракт №12/04 на поставку позивачеві цією компанією товару всього на 1000000 доларів США, який має поставлятися партіями згідно окремих узгоджених додатків до контракту на умовах FOB - Шанхай, Китай у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації торговельних термінів «Інкотермс-2000».

За умовами контракту ціна на товарну одиницю визначена у інвойсі і сформована на умовах FOB - Шанхай, Китай; в ціну товару включено вартість тари, маркування, пакування, доставки перевізнику, навантаження, митної чистки на експорт у країні Продавця; умови оплати передбачені контрактом протягом 70 днів з моменту ввозу товару та територію України і отримання ВМД.

Китайською компанією відповідно до умов цього контракту у липні 2013 року у порт м. Одеса для позивача було доставлено партію товару, у тому числі, Товар №№1, 7, 15, а саме: «Скло Загартоване, кольорове, завтовшки 4мм», розміром 148х31,8 см. Та 152,8х39,4 см з отворами, що є запасними частинами до душових кабін; «Шайба МІ 2»; «Гайка МІ 2».

Для митного оформлення цього товару 08.08.2013 року ТОВ "Санітрейд" була заповнена та подана до Луганської митниці Міндоходів для митного оформлення митна декларація за №702200001/2013/010825 та пакет документів (в електронному вигляді) для підтвердження виявлених відомостей та митної вартості товарів:

1) зовнішньоекономічний контракт від 12.04.2013 року №12/04; 2) додаток №1 від 06.05.2013 року до контракту; 3) інвойс від 27.06.2013 року №СШ-1303 з перекладом; 4) коносамент від 03.07.2013 року №3220131240; 5) рахунок на здійснення оплати за транспортні послуги від 07.08.2013 року № СФ-6701; 6) прайс-лист виробника з перекладом; 7) висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.08. 2013 року №3461; 8) копія декларації країни експорту від 29.06.2013 року №223120130811973281, в якій товар був задекларований у митний режим «імпорт», митною вартістю зазначеного товару:

товар 1 - «Скло Загартоване, кольорове, завтовшки 4мм», у сумі - 11548,80;

товар 2 - «Шайба МІ 2», у сумі - 5,40;

товар 3 - «Гайка МІ 2», у сумі - 72,60.

Позивач в митній декларації визначив митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Луганська митниця Міндоходів дійшла висновку, що у документах, поданих позивачем до митного оформлення на Товар №№ 1, 7, 15, відсутні всі відомості щодо складових митної вартості та містяться розбіжності.

Відповідачем у декларанта були запрошені додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару: 1) виписка з бухгалтерської документації (калькуляція собівартості виробника, інформація щодо числових значень складових ціни товару у відповідності до умов поставки); 2) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений: легалізованою експертною організацією та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) інші документи на розсуд та бажання декларанта.

Позивач для підтвердження заявленої митної вартості додатково надав наступні документи: 1) калькуляцію собівартості виробника (для товару №1); 2) витяги з Мережі Інтернет щодо цін аналогічних товарів (для товару №1).

Митний орган після отримання додаткових документів та проведених консультацій з позивачем 09.08.2013 року прийняв рішення №702000003/2013/000252/2 про коригування митної вартості вказаних товарів № 1, 7, 15: «Скло Загартоване, кольорове, завтовшки 4мм», «Шайба МІ 2», «Гайка МІ 2», в якому зазначено:

«Керуючись положеннями Митного Кодексу України від 13.03.2012 року №4496 із змінами, внесеними Законом України №4915-У1 від 07.06.2012 року, положеннями Угоди про застосування ст. УП ГАТТ 1994 року, наказом ДМСУ від 24.05.2012 року № 598, наказом ДМСУ від 13.07.2012 року № 362, спрацювання профіля ризику за напрямком контролю митної вартості.

Після опрацювання документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої за 1 методом визначення митної вартості товарів, встановлено наявність обов'язкової для виконання форми контролю « 105-5» за напрямком контролю митної вартості, згенерованої системою аналізу ризиків відповідно до ст. 320 Митного кодексу України (МКУ), наказу Держмитслужби України від 13.12.2010 року № 1467 № Про затвердження порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

2) при здійснення контролю співставлення, відповідно до ст. ст. 336,337 МКУ встановлено, що товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене, за даними ЄАІС Держмитлужби «Цінова інформація при визначенні митної вартості» оформлені митними органами з більш високим рівнем митної вартості;

3) у документах, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст. 53 МКУ відсутній договір (контракт) на перевезення товару (п.6 ч.2 ст. 53 МКУ), оскільки за умовами поставки (FOB- Шанхай, Китай) витрати на транспортування не включені у вартість товару;

4) документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МКУ містять невідповідності та розбіжності (номер наданого коносаменту різниться з номером коносаменту декларації країни експорту, висновок Укрпромзовнішекспертизи від 06.08.2013 року №3461 не містить аналізу коньюктури ринку) та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (вартості тари, витрати на маркування, пакування, навантаження, доставки до перевізника, митного очищення на експорт в країні продавця, відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.04.2013 року № 12/04).

У зв'язку з цим, у декларанта, відповідно до п.3 ст. 53 МКУ були витребувані додаткові документи, а саме: 1) висновок спеціалізованої експертної установи щодо вартості товару, 2) відповідну бухгалтерську документацію, 3) інші документи на розсуд декларанта.

Оскільки декларантом не надано додаткових документів у повному обсязі для підтвердження заявленої митної вартості товару, а надані не підтверджують заявлений рівень митної вартості, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ, застосування 1 методу визначення митної вартості неможливо у зв'язку з тим, що заявлені відомості про митну вартість не підтверджено документально.

У відповідності до п.5 ст. 55 МКУ проведена процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Здійснена митна оцінка товарів за резервним методом (ст. 64 МКУ) із розрахунку:

Тов. 1 - 2,4 дол/кг (ВМД від 12.06.13 № 125130005/3/159277), тов. 7 - 11,49 дол/кг (ВМД від 27.06.13 № 702200001/3/8644), тов. 15 - 6,0 дол/кг (ВМД від 14.05.13 № 702200001/3/5907) на умовах DAP кордон України».

Про відмову у митному оформленні товарів позивачеві видано картку відмови № 702000003/2013/00236 із зазначенням, що відповідно до вимог ст. 53-55 Митного Кодексу прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 року № 702000003/3013/000252/2 (тов. № 1, 7, 15). У зв'язку з неможливістю внесення змін до граф з вартісними показниками у декларації митної вартості (ДМВ) - вимоги наказу Міністерства фінансів від 24.05.2012 року № 599, у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю відмовлено (ст. 54 п.2 ч.6 МКУ (Закон України від 13.03.2012 року №4495-У1).

Роз`яснено декларанту про подання нової МД та ДМВ (декларації митної вартості) з визначенням митної вартості товарів 1,7,15 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 року № 702000003/2013/000252/2.

Згідно з нормами Митного кодексу України ( далі МКУ) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст. 54 МКУ).

Отже, обставинами, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості, є: наявність розбіжностей між окремими документами; наявність ознак підробки певних документів; відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Обставинами, які були встановлені судами попередніх інстанцій підтверджується, що у документах, поданих позивачем до митного оформлення на Товар №№ 1, 7, 15, містяться розбіжності, а саме:

1) номер наданого коносаменту різниться з номером коносаменту зазначеного в митній декларації країни експорту. Митна декларація країни експорту не містить посилку на номер контракту чи інвойсу;

2) комерційний інвойс 27:06.13 №СІІК-1303 містить відмітку митного органу Південної митниці «Документ на теплоход не подавався», що не дає змогу однозначно впевнитись на якій території та ким створений даний документ;

3) зовнішній вигляд прайс-листа ідентичний комерційному інвойсу, що підтверджує наданий рівень цін товару лише для ТОВ «Санітрейд», а не для всіх зацікавлених осіб;

4) висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 06.08.2013 року №3461 щодо проведення цінової експертизи зовнішньоторговельного контракту від 12.04.2013 року №12/04 не містить проведеного аналізу цінової політики інших виробників подібної продукції в вартісному виразі, що не дає змогу зіставити вартість зазначеного товару з вартістю подібних та аналогічних товарів інших виробників. Зазначені в Висновку експерта сайти, на які він посилається, як на джерела інформації, при здійсненні порівняльного аналізу, фактично не містять цінової інформації за даними товарами, на які йде посилання у висновку;

5) встановлена відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні у відповідності до розділу 2 ст.58 МКУ, а саме, вартості тари, витрати на маркування, пакування; навантаження, доставки до перевізника, митного очищення на експорт в країні продавця - відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.04.2013 року №12/04, що унеможливлює здійснення перерахунку та однозначно впевнитись у заявленому рівні митної вартості;

6) у документах, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ст.53 МКУ, відсутній договір (контракт) на перевезення товару (п.6 частини 2 ст.53 МКУ), оскільки за умовами поставки (FОВ- Шанхай, Китай) витрати на транспортування не включені у вартість товару, наявність якого підтверджувала б витрати пов'язані з доставкою вантажу, як складової митної вартості;

7) при здійсненні контролю співставлення, відповідно до статей 336, 337 МКУ встановлено, що товари з ідентичними та подібними характеристиками, митне оформлення яких вже завершене, за даними ЄАІС Держмитслужби "Цінова інформація при визначенні митної вартості" оформлені митними органами з більш високим рівнем митної вартості.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи.

Проте, додаткові документи надані декларантом не у повному обсязі. Крім того, подані декларантом не спростовують обґрунтовані сумніви митного органу у правильності визначення митної вартості.

Суди попередніх інстанцій помилково не врахували, що надана декларантом калькуляція собівартості не містить статей витрат, які зазвичай використовуються в бухгалтерській практиці та не підтверджує заявлений рівень митної вартості, так як заявлений рівень ціни товару на умовах FОВ складає 4,01 дол/шт., тоді як за калькуляцією рівень ціни відповідає 5 дол/м2, (2,355 дол/шт.), при розрахунку, що одиниця скла розміром 148x31,8 см складає 0,4707 м2. Оскільки складові ціни товару у відповідності до умов поставки відсутні, то заявлений рівень митної вартості товару не підтверджений документально та не підлягає обчисленню.

Крім того, цінова інформація з мережі Інтернет, надана декларантом, містить великий розбіг цінового діапазону (від 2 до 20 дол/м2) та не містить інформації стосовно обробки скла, вигину, тонування. Даний рівень цін (від 2 до 20 дол/м2), дійсний при закупці товару в обсягах від 20000 до 50000 тис/м2, тоді як обсяг поставки оцінюваного товару складає - 1355,61 м2, що свідчить про не підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій, свідчать про те, що митним органом належним чином проведено процедуру консультації з декларантом. Було досягнуто згоди щодо неможливості застосування відповідно до положень МКУ: методу визначення митної вартості згідно вимог ст. 58 МКУ у зв'язку з недостатнім документальним підтвердженням заявленої митної вартості; методу (2а) (ст.59 МКУ) - у зв'язку з відсутністю у митного органу та декларанта цінової інформації на ідентичні товари; методу (2б) - з причини неможливості митним органом виконання умов визначених ст. 60 МКУ; Методу 4 (2в) (ст.62 МКУ) та методу 5 (2г) (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 Митного Кодексу України, митний орган обґрунтовано визначив митну вартість товару за резервним методом, послідовно обґрунтувавши неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Луганської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітрейд" до Луганської митниці Міндоходів про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: